Ліна Мокрушова із Київської області, місто Кагарлик, кілька років займається виготовленням витончених прикрас з епоксидної смоли та сухоцвітів. Сама рекламує їх в Інстаграмі і поєднує прибуткове хобі з основною роботою та вихованням доньки.
А ще охоче ділиться на своїй сторінці в соцмережах про складнощі, з якими зіткнулася на цьому шляху довжиною в 20 років, про помилки, які били по гаманцю, та про успіхи. Про те, як вона сподівається завдяки своєму хобі знайти життя мрії, Аліна розповіла KP.UA.
- Ліно, прикраси зі смоли та квітів – це щось схоже на живопис або скульптуру. Ви, мабуть, художник за освітою?
– Ні, я бухгалтер, фінансист. Але до прикрас виготовляла картини із сухих квітів. 2018 року їздила до відомого майстра Тетяни Берник на заняття. У неї вперше побачила витончені вироби із квітів і епоксидної смоли. Але тоді прикраси не зачепили мене: більше подобалися картини.
2021 року під час ковіду у мене вже була маленька дитина. Я продовжувала дистанційно працювати бухгалтером, почала вчитися на таргетолога: хотіла змінити професію і бути довше поруч із дитиною.
Якось на очі потрапила реклама прикрас із сухоцвітів: за кордоном навчилися робити прикраси, посуд та картини з епоксидної смоли набагато раніше, ніж у нас. Це було напрочуд красиво. Підписалася, спостерігала за профілем, паралельно проходила уроки з навчання.
Бачила, як люди отримували задоволення від того, що роблять, читала відгуки вдячних клієнтів. Мені подобалося, що вони самі регулюють своє життя, можуть їздити відпочивати в будь-яку країну. Подумала: їм вистачає грошей на все – а я працюю на двох роботах, намагаючись поєднати їх із материнством, але у мене немає фінансових та людських можливостей жити так вільно.
Тоді у мене була криза: і ковід, і маленька дитина, і складнощі в комунікації з начальством. Я себе не бачила у своїй професії – задумалася про нове джерело доходу.
Зауважила, що власники профілів з прикрасами з епоксидної смоли пропонували їх за допомогою таргетованої реклами. Подумала: якщо люди можуть дозволити собі жити так, як вони хочуть, працюючи на себе, значить, і я зможу, для цього є інструмент – і вирішила також спробувати.
Я навчаюсь на таргетолога, чому б не просувати свій магазин? Чому б не отримати такий успішний кейс, щоб показати моїм клієнтам, з якими я працюватиму на таргеті, свій проєкт?
Влітку 2021 року спробувала – тоді нічого не виходило: багато чого не знала, не вміла, було зроблено чимало спроб та помилок, які били по гаманцю. Ніхто секретів, завдяки яким будується успішний бізнес, не розкривав.
Поступово почала займатися прикрасами. Моє захоплення сформувалося, з одного боку, під впливом внутрішньої кризи, з іншого - хотілося мати свою справу, інший рівень життя та свободи.
Спочатку не розуміла, що можна брати в прикрасу, а що ні. Щось підглянула в інших майстрів, більшість технік була відточена з часом.
– Коли ви почали рекламувати свої прикраси?
- У 2021 році відточувала техніку, в Інстаграм нічого не виставляла: мені було соромно показувати ту якість виробів, плюс не вистачало грошей на рекламу. Вирішила спочатку накопити кошти, зробити різноманітнішим асортимент товарів, а потім почати їх просувати.
Сьогодні у мене вже є необхідні вміння та навички. У лютому можна буде готувати рекламу, щоби до 8 березня стартувати.
- Ви залишили свою роботу заради нової справи?
– Ні. 2021 року я навчалася. Потрібні були кошти на рекламу – їх не було. Я була по вуха в кредитах, залишати роботу було страшно: зі мною ще дитина - трималася за стабільність.
Тепер планую звільнятися: погасила всі кредити, необхідно доробити останні справи на роботі, щоб у 4-й квартал увійти, працюючи на себе. Розумію, що буде багато людей і замовлень – дві справи я фізично не подужаю. Працюю дистанційно, але за часом - та ж робота, що і в офісі.
«Частка України» - прикраси у жовто-блакитних тонах, сподівається Аліна, матимуть попит і за кордоном. Фото: instagram.com/faina_kvitochka
– А як зараз? Люди купують прикраси? Вони мають попит?
– Прикраси вже брали знайомі, друзі, сусіди, колеги. Незважаючи на те, що в мене поки що не той рівень, як у колег із-за кордону, людям цікаво. А якщо цікаво моїм знайомим, то є шанс, що і в Інстаграмі все зайде.
Попадала на рекламу деяких українських майстрів. Впізнала себе на початку шляху. Якщо перемотати на початок, можна побачити, як зростає рівень робіт майстра та ускладнюється дизайн прикрас. Подивилася на ціну, вирішила: якщо ставити не вище – куплять і в мене.
А потім розпочалася війна, вже було не до того. Тоді подумала: дякувати Богові, що не залишила основну роботу. Прикраси не є речами першої потреби.
Крім того, потрібно було подивитись, як попит розподіляється протягом року, по місяцях. Мені важливо було діяти планомірно. Не можна йти з основної роботи в нікуди: перемога любить підготовку.
- Як ви працювали під час вимкнення світла?
- Під час світломаскування - із заштореними вікнами та ліхтариком. Працювала вночі, коли дитина спить та не заважає.
Коли Київську область звільнили і стало зрозуміло, що ми воюємо, боремося, перемога за нами, – почала повертатися до творчості. Згодом почала робити прикраси щодня - з'явилося бажання цілком присвятити себе цьому заняттю. Але не поспішала: важливо мати високий рівень майстерності та клієнтську базу.
Подумала, що за кордоном зараз до України лояльні, треба вести Інстаграм та намагатися виставляти свої роботи туди і на закордонні платформи.
Гуляла у парку – побачила, що там ростуть жовто-блакитні квіточки. Вирішила, що можна зробити оздоблення кольору українського прапора. За кордоном це матиме попит.
Покупців чимало, але поки що всі вони з України. Зазвичай прикраси беруть на подарунки. Двічі минулого року мене запрошували на виставки, там купували прикраси іноземці – поляки та німці. Зараз ефективніше працюю в Інстаграмі: треба бути з дитиною, та й роботу поки що ніхто не скасовував.
- Чи можна сказати, що хобі переростає у бізнес?
- Так. Планую розширювати команду, брати помічницю. Торік я стартувала з таргетованою рекламою – у мене було 700-800 підписників, скоро буде 5000. Фізично такий оборот я зробити сама не зможу. Та й блекаути, не сумніваюся, знову будуть - доведеться підлаштовуватись під них, знову працювати з ліхтариком.
- Ваші покупці дізнаються про ваші роботи завдяки Інстаграму?
- Так, завдяки таргетованій рекламі. Вона добре працює, якщо нею займається фахівець або власник бізнесу є за сумісництвом таргетологом.
Подивитися цю публікацію в Instagram
– Як відбувається процес створення прикрас? Які квіти використовуєте, чим їх заливаєте?
- Використовую виключно сухі квіти: якщо в рослині залишиться хоч крапля вологи, виріб темнітиме, коричневітиме.
Заливаю квіти ювелірною епоксидною смолою. Використовую італійську: вона містить мікрочастинки, які захищають виріб від жовтизни. Мінімум 5 років виріб буде в хорошому стані, якщо дотримуватись умов зберігання. Якщо його покласти під пряме сонячне проміння на тривалий термін, можуть з'явитися ознаки пожовтіння. А так… якщо просто носити на сонці, нічого страшного не станеться.
Квіти вирощую у своєму саду. Сусіди діляться квітами, знайомі, щось збираю у парках, у лісі та в полі. Якісь квіти, які не ростуть в Україні, купую у магазинах.
- Для прикрас ви використовуєте лише маленькі квіточки?
- По-різному. Але квітка має бути до 2,5 см діаметром, інакше виріб вийде занадто масивним. Дуже великі прикраси не мають попиту. Для дітей часто беруть мініатюрні прикраси.
Чим менше квіточка, тим краще.
- Якщо не секрет, скільки коштують ваші прикраси?
- Від 280 грн до 700 грн кулон. Сережки – від 200 до 700 грн. На українському ринку це середній ціновий діапазон.
- Ви плануєте повністю зосередитись на прикрасах. А чи вже є плани, куди рухатися далі?
- Мрію стати топмайстром епоксидних прикрас на ринку України, країн СНД, Європи. Зробити свою майстерню, зібрати команду: надалі хочеться інших масштабів. Одна людина все зробити не зможе фізично. Але все поступово: мрії мають бути досяжними.
Подивитися цю публікацію в Instagram
У наборі «Дихання весни» - квіти рожевої гіпсофіли, озотамнусу та алісуму. Фото: instagram.com/faina_kvitochka