До Одеської затоки вперше за 20 років повернулися мармурові краби та морські коники
До Одеської затоки вперше за 20 років повернулися популяції мармурових крабів та червонокнижних морських коників. Подібні зміни пов'язані з наслідками підриву ГЕС, відсутністю судноплавства та туристів. Про це розповів аквалангіст Інституту морської біології НАН Олександр Куракін, який на прохання прокуратури здійснив занурення у рамках кримінального провадження щодо оцінки наслідків російського теракту. Як пише одеське видання "Думська", занурення відбулося на трьох локаціях - райони мису Одеський північний, мису Малий Фонтан та мису Великий Фонтан.
- На власні очі бачив усі види крабів, які водяться у наших водах, але що найдивовижніше, напевно, вперше за років двадцять у масовій кількості виявлено мармурового краба. Цей вид зустрічався до початку масштабного гідробудівництва на одеському узбережжі, але потім він практично зник. Також активізувалися раки-відлюдники. Бачив значну кількість червонокнижних морських коників, а ось морських голок практично немає, мабуть, ці види серйозно постраждали від опріснення. Усі види бичків на місці, але здебільшого представлені особинами невеликих розмірів, що не характерно для цієї пори року, — очевидно, їм не дуже комфортно, — розповів Куракін.
За словами аквалангіста, колонії мідій на глибині понад три метри практично не постраждали. Загинули лише ті, що розташовувалися у 1-1,5- метровому приповерхневому шарі, який зазнав колосального опріснення. Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став розквіт ракоподібних. На одеському узбережжі збільшилися популяції креветки, яку одесити називають "рачкою".
- Яскравий приклад — рак-відлюдник, або діоген. Він оселяється у порожніх черепашках, які використовує як дім і тягає за собою дуже близько до берега. Коли тих, хто купається, багато, його просто механічно витоптують. А наразі антропогенний фактор зведений до мінімуму. Те ж саме з рапаною — раніше її просто вибирали майже у промислових масштабах навіть звичайні відпочивальники, а зараз нікому. Тому для нас сьогодні критично важливо мати можливість доступу до моря, щоб продовжувати дослідження, яких ми через об'єктивні причини були практично позбавлені останнім часом, - розповів співробітник Інституту морської біології.
Підрив Каховської ГЕС у ніч на 6 червня спричинив екоцид. Загинули десятки тисяч тонн риби, сотні тварин, зникли унікальні види рослин, знищені цілі екосистеми.
Фото: Думская
Фото: Думская
