Киянин Максим Крупа переробив під'їзд свого будинку на вулиці Бориспільській на комфортне місце для відпочинку.
Якось Максим звернув увагу на те, скільки корисних для дому речей виносять люди на смітник, і вирішив їх використати для суспільного блага. Назбиравши достатню кількість будматеріалів та меблів, він перетворив нічим не примітний під'їзд на креативний простір.
Тепер при вході в будинок його мешканці можуть відпочити на дивані, пограти на ігровій приставці, випити води. Стіни під'їзду прикрасили невеликі картини та мапа України, яку Максим вирізав своїми руками. Карта, до речі, з підсвічуванням. Між поверхами є стільці, які молодик дбайливо полагодив і розставив на сходових майданчиках. У разі блекаутів на них у разі відключення ліфтів зможуть відпочити мешканці верхніх поверхів.
Про те, що ще планує покращити Максим та що і хто його надихнуло, він розповів KP.UA.
- Максиме, хто вас надихнув на такі перетворення? Ви десь побачили такі приклади облаштування простору?
– Колись я надихався прикладами в інтернеті. Не пам'ятаю, в якому це було місті, одна людина за 10 років зробила у своєму під'їзді 5-поверхового будинку розкішний інтер'єр. Там був і Париж, і Венеція, Єгипет. Ця людина не була ні скульптором, ні художником – їй допомогли активісти.
Ще один дідусь зробив із під'їзду картинну галерею. Не знаю, чи він зараз живий, чи вдалося йому завершити розпочате... Також мені розповідали, що на Троєщині є під'їзд, стіни якого розписані, як морське дно. Такими прикладами я надихався.
А як наважився… Бувають моменти, коли хочеться втекти у якийсь свій вимір, подалі від сварок та конфліктів, де все гаразд. Перетворення свого під'їзду – чудовий спосіб провести час, ні з ким не посваритися, ні на кого не накричати.
Почав я ще 2020 року. Тоді вставляв дзеркала та скло у двері. Потім почалося повномасштабне вторгнення - теж привід відволіктися від подій.
- Багато часу та сил пішло на роботу? Чи довелося витрачати свої гроші?
- Своїх грошей я витратив небагато – купував фарби, барвники. Всі інші матеріали та інструменти, включаючи валики та пензлики, знаходив на смітнику.
Коли працював різноробом, бачив, як люди викидали електроніку, фарби, будматеріали, шпаклівку – готову акрилову та суху. Віз її до будинку через пів Києва. Іноді корисні речі викидали неподалік будинку - ходив, збирав.
Мені не соромно, що люди про мене подумають – бомж я чи не бомж. Спокійно можу заглянути в бак, побачити там якусь гарну річ. Якщо бачу, що її можна підлатати і вона працюватиме, – використовую її.
- Ви будівельник за фахом?
- Я навчався на маляра-штукатура, займався плиткою, був різноробом. Працюю за фахом зараз.
- Виходить, що ви і на роботі займаєтеся будівництвом, і відпочиваєте, облагороджуючи загальний простір?
– Коли є час, то так, займаюся творчістю. Дружини в мене немає, дітей теж нема, тільки мама з бабусею – і все. Тому у своїй творчості я вільний.
– А як реагували сусіди, коли ви проводили ремонтні роботи?
- Спочатку люди не розуміли, що я роблю, навіщо колупаю стіни, і ставилися до мого заняття з часткою негативу. Однак, коли бачили результат моєї роботи, - усміхалися, і їм явно починало це подобатися.
Хоча за всіх говорити не можу: у нас 40% – корінні кияни, а решта 60% – приїжджі.
– Допомогу вам не пропонували під час робіт?
- Бувало, але я частіше відмовляюся від допомоги інших людей. Вважаю, краще все робити своїми руками, ніж хтось тобі "допомагатиме" порадами, сидітиме і нічого не робитиме.
- До речі, може, тоді просили щось зробити додатково?
– Мене просили зробити косметику на верхніх поверхах. Але проблема в тому, що скидатися на це ніхто не готовий. Всі на роботі, більшість мешканців будинку – приїжджі, яким мало цікавий благоустрій під'їзду.
- А ви проводите час у цій відпочинковій зоні?
– Періодично там відпочиваю.
- Ну, а сусіди в зоні відпочинку збираються? Пограти в дартс чи приставку?
– Зараз дартс - це просто декорація. А раніше так, люди грали. Дротики довелося прибрати: стіни після цих ігор були зіпсовані.
Іноді з друзями граємо у приставку. Але це буває нечасто: сьогодні всі мають гаджети.
– А як під час тривоги? Ваші сусіди сидять у під'їзді чи йдуть у бомбосховище?
– Під час тривоги усі в нашому районі сидять вдома. Люди нікуди не ходять і навіть не дивляться у бік бомбосховища: ніхто не хоче йти туди.
- Завдяки вашій роботі сусіди зблизились? Може, почали більше спілкуватися одне з одним?
- Важко відповісти на це запитання: я не стежу за людьми та їхньою поведінкою, тож не можу сказати точно.
– А як рідні відреагували на ваші перетворення?
- Їм та друзям все подобається, вони задоволені.
- Давайте докладніше поговоримо про створений вами інтер'єр. Ось відремонтовані стільці між поверхами – також ваша робота?
- Я відремонтував для наших мешканців, на випадок відключень світла. Поки дістанешся верхнього поверху… А якщо ще з важкими сумками підніматися – це непросто. Тепер є стільці – можна сісти, відпочити – і далі піти. Корисно, якщо ліфт не працює.
- А ось на фото я бачу ляльку за ґратами. Що цей символ символізує?
- Це була лялька для Хеллоуїна, хтось її викинув у сміттєвий бак. Вона реагує на світло. Коли світло вимикають, починає говорити і рухатися. Вирішив прикрасити такою лялькою стіну.
- У вас також є карта України з підсвічуванням. Це також ваша робота?
- Карту я зробив за рік до вторгнення, і випадково. Підійшов до стіни, щоб збити все, що "бухтить" (коли фарба відстає від стіни, і перед фарбуванням це треба спершу зчистити. - Авт.). У цей час у кріслі в під'їзді сиділа дівчинка. Я запитав у неї: схоже на карту України? Вона відповіла: так! Відкрив першу-ліпшу карту України - і почав вирізати її на стіні кованим ножем.
- Тобто виходить, над своїм під'їздом ви працювали 3 роки?
- Так, 3 роки. Все перероблялося та змінювалося.
Спочатку під'їзд був у кислотному зеленому кольорі, але після двох років фарба почала темніти, чорніти, місцями почала обсипатися, з'явилися сколи на стінах. Мабуть, зачепили меблями чи чимось важким.
Десь плюнули, десь собачка справила потребу - під'їзд знову почав виглядати несвіжим - я вирішив додати нових фарб.
Тепер у нашому під'їзді фіолетові стіни. Мені подобається цей колір. Він асоціюється з бузком та його запахом: тоді хотілося літа та якоїсь свіжості.
- Під'їзд ви вже закінчили чи немає межі досконалості?
- Збираюся на першому поверсі у підвалі додати трохи фарб. Років 15 тому там була пожежа – стіни чорними залишилися, все “бухтить”. Але поки що мені не вистачає матеріалів: не назбиралися ще.