Вступна кампанія 2023 року рухається до свого завершення. Випускники шкіл вже склали національний мультипредметний тест (НМТ) в основну та додаткову сесії і подають заяви до вищих навчальних закладів через електронні кабінети абітурієнтів. Цього року можна подавати 5 заяв на бюджет та 15 на контракт.
В Українському центрі оцінювання якості освіти повідомили, що в основній сесії НМТ взяв участь 260 381 випускник.
За результатами основної сесії загалом 200 балів отримали:
Найбільше «200-бальників» було з математики (1871 особа), української мови (1095 осіб) та з англійської (760 учасників). Історію України на 200 балів написали 273 випускники, біологію – 126, фізику – 28, хімію – 26, німецьку мову – 11, іспанську мову – 2 учасники та французьку мову – 1 учасник НМТ.
Без малого 11 тисяч абітурієнтів (близько 4%) не змогли набрати навіть мінімальний бал (3 із 32) з математичного блоку. З української мови таких було 253 особи (менше 0,1%).
Були й такі абітурієнти, яких покарали за несумлінність під час НМТ.
– У нас було 90 осіб, яким ми були змушені скасувати їхні результати через те, що вони почали фотографувати та висвітлювати в інтернеті завдання, – зазначив заступник міністра освіти та науки України Михайло Вінницький в ефірі національного телемарафону. Цього року, за словами фахівців, НМТ був безпрецедентним щодо кількості проявів несумлінності серед абітурієнтів.
Окрім анульованих результатів, 77 учасників НМТ залишили екзаменаційні центри через використання мобільних телефонів. Шестеро «попалися» на використанні рукописних або друкованих матеріалів (у простолюдді – шпаргалок), а найнахабніший був видворений за використання інтернету прямо під час тестування – при передачі завдань розумнішому співучаснику, який і відповідав за невдаху-абітурієнта, що «попався» інструкторам екзаменаційного центру. Результати його тестування були анульовані.
Якщо двоє і більше абітурієнтів претендують на останнє прохідне місце за державним чи комунальним замовленням (на бюджет) або на останнє ліцензійне місце за контрактом, то в цьому випадку приймальна комісія вишу розглядає мотиваційні листи цих претендентів на вступ. Хто переконливіше обґрунтував необхідність свого вступу – той і навчатиметься на обраній позиції.
Так, соціальне замовлення на 2023 рік збільшено на 3500 місць загалом. Це стосується підготовки фахівців-медиків, соціальних працівників та робітничих кадрів.
Також, за словами першої віцепрем'єр-міністра України Юлії Свириденко, цього року зросла кількість фахівців, яких навчатимуть за кошти бюджету, в інженерно-технічній та IT-галузі. Пріоритетними у держзамовленні позначені найпопулярніші спеціальності: інженерно-технічні, педагогічні та природничі.
Цього року на бюджет планують зарахувати 186 тисяч абітурієнтів – з урахуванням аспірантів, магістрів, молодших бакалаврів та студентів коледжів. Для майбутніх бакалаврів у вишах цього року виділено близько 100 тисяч бюджетних місць. За результатами НМТ, близько 40-42% учасників, які успішно склали мультитест, мають шанс стати студентами-бюджетниками.
За даними Держстату, вища освіта в Україні в 2022 році зросла в ціні на 7,2%. Тобто, наприклад, річний контракт ціною 25 тис. грн подорожчав до 26,8 тис. грн.
Цього року також фіксується зростання цін на контракт через підвищений попит. Чоловіки призовного віку йдуть вчитися заради відстрочки від мобілізації.
У Києво-Могилянській академії один курс спеціальності «Право» у 2023–2024 навчальному році подорожчав на 39% та становить 85 тис. грн. А у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого зростання становить лише 2%, і зараз перший рік коштує 31,7 тис. грн.
Спеціальність «Інженерія програмного забезпечення» у приватній «Київській школі економіки» за рік подорожчала на 20% (до 120 тис. грн/рік), а в приватній Міжрегіональній академії управління персоналом при аналогічному подорожчанні перший рік коштує 26,9 тис. грн.
Рік навчання за спеціальністю «Психологія» у Могилянці після подорожчання наполовину коштує 55 тис. грн, а у ХНУ ім. Каразіна – 28 тис. грн (подорожчання 10%).
Станом на 23 липня найбільше заяв абітурієнти подали до Київського національного університету ім. Шевченка (5707), Львівського національного університету ім. Франка (5107) та Чернівецького національного університету ім. Федьковича (4760).
За ними йдуть:
На першому місці Київ – тут до вишів подали заяви 55 939 абітурієнтів, середній конкурсний бал становить 153,1.
На другому – Львівська область, де подано 16 983 заяви, середній конкурсний бал – 154,7.
На третьому місці – Харківська область, подано 14 772 заяви, середній конкурсний бал – 161,4.
У Дніпропетровській та Одеській областях до вузів подано 13 583 та 11 463 заяви відповідно. Середні конкурсні бали – 151,9 та 154,6.
Міністерство освіти і науки рекомендувало університетам та коледжам з 1 вересня вийти на очне навчання. Звичайно, йдеться лише про ті навчальні заклади, які розташовані не в зонах бойових дій. У міністерстві зазначили, що епідемія COVID-19, а потім озброєна агресія проти України призвели до значного зниження якості освіти. Тому і рекомендовано по можливості максимально перейти до освітнього процесу в аудиторному форматі – з урахуванням наявності та місткості укриттів у корпусах навчальних закладів. Але загалом коледжі, академії та університети можуть самостійно визначати формат навчання.
Швидше за все, це знову буде Національний мультипредметний тест. У якій формі – ще дізнаємось.
– Якщо торік у нас був НМТ із трьох дисциплін, які були однаковими для всіх, то цього року ми пішли за програмою «2+1», щоб можна було обирати предмет за фахом, – уточнив голова парламентського освітнього комітету Сергій Бабак. За його словами, алгоритм НМТ-2024 буде відомий до 1 вересня цього року.