Фермер Геннадій Гончаров з Леб’яжого, що на Чугуївщині у Харківській області, придбав собі дрон з тепловізором і шукає на своїх полях міни. Леб’яже пів року перебувало під обстрілами, тому поля тут усіяні воронками від снарядів, а забруднення вибуховонебезпечними предметами до.сить значне.
Чекати, доки приїдуть спеціальні служби і очистять, - то буде довго. Тож фермер шукає міни з висоти пташиного польоту, а вже потім «на готове» викликає саперів.
Про свій вклад у розмінування Харківщини Геннадій Гончаров розповів KP.UA.
- Дрон летить далеко, все бачить зверху, звідки земля виглядає зовсім інакше. Тож спочатку запускаю його – самому йти в бур’яни страшнувато було, та й сапери забороняли. А коли дроном розвідку зробиш, то вже й не так страшно. Спочатку я шукав таке щось явне – нерозірвані боєприпаси. Залітаєш на поле, дивишся, який тип боєприпасів є чи снаряд… касетні ракети, "Гради". І тоді приймаю рішення – заходити на те поле чи не заходити, - каже Геннадій Гончаров.
А от для пошуку мін коптер вже довелось оснащувати тепловізором.
- Взимку, коли снігу не було, а температура десь мінус п’ять градусів, я шукав міни так: сонечко сідає, земля ставала холоднішою, а нерозірвані снаряди чи міни починали світитись. Міни, до речі, добре було видно: пластмасові підривники світяться, як лампочка. Так що можна хоча б зрозуміти, чи заміноване це поле, чи є до нього під’їзд, - каже наш співрозмовник.
Коли міну чи снаряд вдається знайти, то одразу про це потрібно повідомляти саперам, вони приїжджають і забирають їх з поля.
- Після заходу сонця міни було видно навіть у пшениці. А от без тепловізора проліт нічого не показував. Підключаєш прилад і вже бачиш: он у траві якийсь предмет, схожий на млинець – явно не природна форма, - говорить чоловік. – У нас два поля було заміновано. А так було багато розірваних боєприпасів, уламків ракет і снарядів. У сусіда я теж «літав», понаходив і у нього міни.
Розмінування поля (чи то пак виявлення вибухових предметів) – питання майстерності пілота і ступеню забруднення поля.
- Якщо поле вигоріле, то шукається швидко. У мене 35 хвилин тримає заряд акумулятора. І в мене їх 5 штук. Тож 2 години я літаю над всім полем і за 2 години можна дослідити поле досконально, - зазначає фермер.
Коли поле вже «прочесано» дроном, на нього виїжджає ще й спеціальний трактор зі звареними катками.
- Ми як коптером політаємо, то бачимо, що, наприклад, тут були лише прильоти, а замінованого нічого не було. Тоді заїжджали трактором зі спеціальними катками і їздили перехрестями, дорогами, по середині поля – добре закатуєм, щоб було безпечно. І таким методом ми розмінували землю, - продовжує Геннадій Гончаров.
І так Геннадію вдалося очистити площу розміром трохи більше ніж 500 гектарів – поля і під’їзди до них.
Два свої попередні дрони чоловік подарував Збройним силам України. А зараз літає на вже третьому, придбаному дроні Autel EVO II. Літати на них навчився ще у мирний час. Каже, що спочатку було просто цікаво освоїти якусь нову техніку.
- Спочатку комбайни і трактори з’являлись у нас імпортні. З цього й починав. А потім з’явився і дрон. У нас з дружиною є лавандове поле, і треба було фотосесії там знімати. Вона мені подарувала дрон, і на цих фотосесіях я навчився добре літати. І так воно мені й знадобилося, - додав Геннадій Гончаров.
Пристрій може "побачити" небезпечний предмет навіть у чагарниках. Фото: Особистий архів Геннадія Гончарова