Хто там боявся вишок мобільного зв'язку 5-G, вакцинації-чипування та змови «золотого мільярда»? Починайте панікувати: Ілон Маск отримав дозвіл випробовувати на людях чипи, вживлювані в мозок та інші частини тіла. На нас чекає повстання кіборгів, роботів, автомобілів, тотальний контроль влади та табори для інакодумців!
Втім, навряд. Компанія Маска Neuralink, що займається виробництвом чипів, які вживляються в мозок, ставить за мету не «кіборгізацію» населення Землі, а створення інтерфейсу «мозок-комп'ютер», який допоможе людям усунути наслідки травм головного і спинного мозку і за допомогою імплантату заповнити втрачені здібності.
А щодо кіборгів… То вони вже серед нас. Будь-якого носія кардіостимулятора, слухового апарату або навіть контактних очних лінз, чиповану собачку можна назвати кіборгом, адже «кіборг» - це організм із впровадженими технологіями, що покращують або відновлюють здібності цього самого організму. У принципі, під це визначення попадає й мобільний телефон, який міцно вріс у нашу руку.
Інше питання – наскільки етичні ці експерименти на людях. Neuralink вже вживила анонсований чип мавпі - з нею все добре, але люди? З іншого боку – якщо йдеться про згодних на експеримент дорослих, дієздатних громадян, які усвідомлюють відповідальність та наслідки – то чому б ні? Нові ліки, наприклад, від онкологічних захворювань відчувають на собі самі хворі – за умови їхньої офіційної згоди. Інакше як би медики знали, чи діє препарат чи ні?
Жителі Землі й самі радо готові брати участь у новаціях технологій. Так, у 2018 році кілька сотень громадян Швеції погодилися на вживлення мікрочипа в руку. З його допомогою випробувані керували мобільним телефоном, відчиняли вхідні двері в будинку, заводили та відключали будильник та багато іншого. Мікрочип був менший за рисове зерно, вводився шприцем у крапку біля великого пальця руки. На всі побоювання, мовляв, чи не призведе така чипізація до тотального контролю пересування людей, розробники відповідали: не приведе, тому що для цього потрібний вбудований GPS-трекер чи щось подібне, а чипу цього немає. Плюс для того, щоб рахувати інформацію з мікрочипа, потрібно наблизити зчитувач до нього на відстань у кілька сантиметрів, як переносний термінал до банківської картки.
Шведам ідея сподобалася, вони запропонували навіть запрограмувати у чипі можливість платежів, щоб не носити із собою ні готівку, ні банківські картки. Поки що вдалося додати мікрочипу опцію оплати квитків на поїзд, платіжні у трьох-п'ятирічній перспективі.
Перешкодою стала така улюблена європейцями конфіденційність особистих даних. Якщо хтось зможе перехопити сигнал мікрочипа, то оволодіє не лише особистими даними, а й взагалі особистістю людини, і наслідки можуть бути будь-якими. Тому в Італії, яка пристрасно хотіла повторити шведський досвід, поки пригальмували з чипізацією, хоча охочих чимало. Компанія BioНax, піонер майбутнього чипування італійців, прикидає, як би записувати на чипи інформацію про здоров'я, щоб у лікарнях лікарі відразу отримували доступ до інформації про пацієнта (якщо він непритомний, наприклад). Британська компанія BioTeq також працює над створенням безконтактних платежів за допомогою імплантованих мікрочипів. І майже пів тисячі людей уже погодилися брати участь у експерименті.
Імплантовані мікрочипи це просто циліндричні штрих-коди, які посилають певний сигнал через шар шкіри при скануванні. І будемо чесними – це не нове слово у технологіях. Чипом у тілі собак та кішок, домашніх та безпритульних, уже нікого не здивувати.
Інша справа – розвиток цієї технології. Зараз мікрочипом відчиняють двері, завтра вони ставитимуть на ноги паралізованих. І такі експерименти вже тривають. Про їхню етичність краще запитати у самих пацієнтів, які знову можуть повернутися у вертикальне положення і навіть зробити кілька кроків.
Про такі мікрочипи йшлося ще з 2017 року, коли було створено компанію Ілона Маска Neuralink, а наприкінці минулого року ексцентричний мільярдер поділився не менш ексцентричними планами створити три «додатки» до людини. Два будуть спрямовані на відновлення зору навіть у сліпонароджених, а третій зосередиться на моторній корі головного мозку, відновлюючи повну функціональність тіла у людей з розірваним спинним мозком.
– Ми впевнені, що немає жодних фізичних обмежень для відновлення функціональності всього тіла, – сказав тоді Маск. Тестування технології мало розпочатися через шість місяців - і ось цей день настав. Вражений бізнесмен навіть заявив, що планує сам встановити один із імплантантів, але не сказав, який саме. Ймовірно, він мав на увазі імплант із чимось на зразок штучного інтелекту.
І не один Маск сконцентрувався на ниві «кіборгизації» населення: разом із ним активно працюють і конкуренти з Paradromics, і фінансована Біллом Гейтсом та Джеффом Безосом Synchron Inc. Вже 42 особи з паралічем верхніх кінцівок у рамках експериментальних випробувань використовували імплантати мозок-комп'ютер.
Декілька років тому 30-річний американець Натану Коупленд, який ще підлітком потрапив у ДТП і отримав параліч усіх кінцівок, погодився на експеримент Університету Піттсбурга. Йому вживили роботизовану руку. У мозку Коупленда розмістили чотири крихітні чипи, менше піщинки в діаметрі. Вони передавали сигнали з мозку на нову руку та дозволяли робити різні рухи. Натан навіть зміг обмінятися рукостисканням із тодішнім президентом США Бараком Обамою на зустрічі у Білому домі. Вчені пішли далі – і ось уже чоловік може «відчувати» пальцями дотик. Під час перевірки Коупленду зав'язали очі, а дослідник торкався кожного пальця на правій руці. І щоразу Коупленд правильно визначав місце дотику, описуючи, що дотик нагадує легкий електричний розряд.
Ще одна учасниця експерименту - Яна Шерманн, 36-річна мати двох дітей, у якої було діагностовано спиноцеребелярну дегенерацію - захворювання, що руйнує зв'язки між мозком і м'язами. Вчені за допомогою вживленого чипа дозволили жінці виконувати безліч природних та складних рухів роботизованими руками та кистями. Шерманн поставила собі за мету – самостійно з'їсти шматочок шоколаду. Вона зробила це за кілька місяців після встановлення чипа.
Австралієць Родні Горхем, 60 років, який страждає від БАС (бічного аміотрофічного склерозу) і практично нерухомий, використовував імплантат для надсилання текстових повідомлень зі свого iPad лише за допомогою руху очей та думок про це. Імплант переводив мозкову активність у цифрові символи, дозволяючи переміщати курсор екраном чи набирати текст. Коли Горхема запитали, що він сподівається ці добитися, то за хвилину вже з'явилася його відповідь: «Я намагатимуся покращити систему для інших людей».
Також відомо про ще один успішний експеримент за участю пацієнтки, яка страждає від БАС. Нейрочип переводив її думки в текст і набирав на екрані гаджета зі швидкістю близько 62 слів за хвилину – це середня швидкість читання третьокласника.
Натхненні мільярдери і, власне, Маск вже не соромлячись заявляють, що їхні чипи можуть забезпечити «надлюдське пізнання», дати можливість паралізованим людям керувати смартфонами або роботизованими кінцівками лише силою думки, перемогти аутизм та шизофренію. Адже вживлюють зараз чипи тим, хто страждає на епілепсію, хворобу Паркінсона, обсесивно-компульсивним розладом - і досить успішно.
- Хоч би як це чудово звучало, ми впевнені, що можна відновити повну функціональність тіла тому, у кого розірвано спинний мозок, - зазначав Маск.
Натан Коупленд, якому кілька років вживили в мозок чіп, зараз бере участь у наукових експериментах. Фото: pitt.edu
Поки сперечаються про етичність та безпеку вживлення мікрочипів, Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) банально не дає компаніям дозволу на проведення досліджень на людях, зробивши виняток лише наполегливому Маску, який зібрав весь необхідний пакет документів для FDA. В Управлінні вимагають доказ, що технологія чипа досить безпечна і надійна, а також розмірковують: у разі позитивної відповіді, чи не з'явиться на Землі привілейована каста модифікованих людей, які носитимуть чипи не заради здоров'я, а лише заради переваг перед нечипованими. Тут і так звичайній людині важко: у спину дихає штучний інтелект, який ось-ось замінить армію юристів, психологів і вчителів, а якщо ще й «надлюди» з'являться, то куди бідному хомо сапієнс без модних проблем податися?
Але якщо «рисові зернятка» повернуть хворим людям здатність ходити, бачити, говорити та обіймати своїх близьких – це буде справді чудове майбутнє.