• Головна
• Суспільство

Фото: facebook.com/1tmolviv

В Центрі трансплантології у Львові пацієнти можуть стати на листок очікування, пройти обстеження та безкоштовно отримати трансплантацію (в тому числі й від родинного донора). А ще - пройти повний курс реабілітації після пересадки органу. Тут є сім реанімаційних та десять стаціонарних ліжок, а також дві ізольовані операційні, укомплектовані новітнім обладнанням.

Пересадка серця - найлегша

Центр працює майже три роки, і за цей час тут провели сотні операцій. Скільки людей очікує на допомогу та чим унікальний цей медзаклад - KP.UA розповів хірург Центру трансплантології Олег Гузій.

Олег Гузій, лікар-хірург Центру трансплантології. Фото: emergency-hospital.lviv.ua

- Наш центр існує близько трьох років на базі лікарні Святого Пантелеймона (колишня Лікарня швидкої медичної допомоги. - Ред.). Раніше ми не мали свого відділення, орендували палати в інших відділеннях лікарні, а офіційне відкриття відбулося у серпні 2021 року. Тобто це була вже наша площа, палата інтенсивної терапії, операційна. За цей час проведено більше 200 операцій. Більше 20 трансплантацій печінки, трансплантації легень, близько 180 трансплантацій нирок, одна - підшлункової залози і три чи чотири трансплантації рогівки ока.

- Які із цих операцій рідкісні та незвичайні?

- У нашому центрі була вперше в Україні проведена трансплантація серця дитині. Його у 2021 році пересадили 13-річному хлопчику в Волині, який переніс інсульт. Стан дитини був критичний, рахунок йшов на дні... Також у нас вперше в Україні пересадили легені та підшлункову залозу. Ми проводимо багато операцій щодо полікістозу нирок, намагаємося запроваджувати нові для України методики. Також проводимо трансплантації печінки пацієнтам із цирозами. Ми застосовуємо дедалі більше не традиційні, а європейські техніки, наші лікарі стажуються в Туреччині, Польщі.

- Які органи пересаджують найчастіше?

- Найчастіше ми пересаджуємо нирки, печінку, серце, рідше - легені та підшлункову залозу.

- Кажуть, що у світовій медичній практиці пересаджують практично всі органи, які розташовані нижче шиї. Що пересаджують в Україні?

- В Україні здійснюють пересадку серця, легень, печінки, нирки, буває комплекс "печінка - нирка", підшлункову залозу разом із ниркою, рогівку і кістковий мозок.

- Які операції найскладніші?

- Найскладніші - це трансплантація печінки, підшлункової залози і легень.

- Я думала, що серце…

- Ні, серце  - це найлегша операція. Просто всі дуже розпіарюють серце, а насправді, якщо брати по тривалості, - операція із пересадки серця триває чотири години, а печінки - 12-13 годин. Чесно кажучи, найважче пересадити печінку і підшлункову залозу.

Безкоштовно для пацієнтів з усієї України

- Я так розумію, у вас оперують не лише жителів Львівщини, а й інших регіонів?

- Ми оперуємо пацієнтів з усієї України. До нас приїжджають люди і з Харкова, і з Донецька, і з Дніпра. Займаємося як родинною трансплантацією так і трупною. Остання наша пара була з Краматорська, яка виїхала в Дніпро, -  батько віддав синові нирку. Звичайно, усе дуже індивідуально. Наприклад, якщо мова йде про пересадку серця, то цей орган може бути поза межами організму лише чотири години. Тому стараємося підбирати реципієнтів із заходу України. А щодо нирки чи печінки - оперуємо зі всієї України. В нас є новий апарат -  Liver Assist, який допомагає подовжити час перебування печінки за межами організму - понад 20 годин, а якщо без апарата – 12 годин. Ми ставимо печінку у цей апарат і можемо викликати реципієнта із будь-якої точки України. Liver Assist не лише подовжує "життя" печінки, а й покращує її якість. Окрім нас, в Україні він є лише у столичній "Феофанії".

- Як везуть орган, якщо донор і реципієнт із різних областей, наприклад?

- Є єдина державна реєстраційна система з трансплантації органів в Україні. Вона інформує, що є донор, наприклад, в Закарпатті і йому підходить пацієнт, який є в нас у листку очікування. Тож планується забір органу і одночасно викликається реципієнт. Веземо орган повністю окутаним в льоді, тому що має бути так звана холодова ішемія. Також ми повинні орган, який привезли, відмити спеціальним розчином, який покращує метаболічні процеси і тим самим подовжує процес цієї холодової ішемії.

- Як реципієнту встати у чергу на трансплантацію і чи потрібно за це платити?

- Це державний проєкт, операції повністю оплачує держава.  Пацієнт не платить ні за операцію, ні за прийом ліків. Весь час перебування пацієнта в лікарні - все оплачує держава. Як потрапити на лист очікування? В Центрі трансплантології треба пройти певні обстеження, необхідні для того чи іншого органу, написати заяву на згоду про внесення даних у базу, і все. Пацієнт автоматично потрапляє в реєстр, на так званий лист очікування. Коли знайдеться потрібний донор, пацієнта викличуть.

За три роки у Центрі трансплантології пересадили понад 200 органів. Фото: facebook.com/1tmolviv

До презумпції згоди українцям ще треба дорости

- Родичам посмертного донора за операцію нічого не платять?

- Ні, це заборонено законом, оскільки буде розцінюватись як торгівля органами.

- Тож як переконати родичів людини, яка померла, погодитися дати органи на трансплантацію?

- Зізнаюся, це досить складно, оскільки питання - емоційне. Насправді родич повинен сам приймати це рішення, нікого не примушують. Людина повинна зрозуміти, що померлий родич рятує мінімум чотири життя. Це має бути свідоме рішення родичів посмертного донора. У нас в Україні діє презумпція незгоди - кожен, хто помирає, автоматично не згідний з донорством. Але родичі мають право вибору - згодні вони чи ні, щоб їхня рідна людина була донором.

- Презумпція згоди полегшила б цей процес?

- Звичайно! Але ми б все одно мали питати згоди у родичів, бо це дуже морально-етичне питання. В Білорусі, в Польщі, наприклад, діє презумпція згоди. Але там все одно питають дозволу у родичів на забір органів. Однак, якщо невідомий пацієнт там поступає в клініку і в нього діагностована смерть мозку, то презумпція згоди дає дозвіл на донорство, не питаючи родичів. До речі, лідером у такому донорстві є Іспанія.

- На сьогодні скільки людей є у черзі у листі очікування?

- Дуже багато. На трансплантацію нирки очікує більше 350 людей,  на трансплантацію печінки - більше 70, майже 40 людей очікують на серце, щодо легень - більше 20.

- Зважаючи на кількість донорів, багато реципієнтів можуть не дочекатися "свого" органу?

- На жаль, так… Оскільки в нас діє презумпція незгоди, далеко не всі погоджуються, щоб їхні померлі родичі були донорами. В Європі з цим значно простіше, а в нас інакша ментальність. Багато хто думає, як же так, я віддам органи батька чи матері, мене будуть осуджувати. Насправді це не так, ніхто осуджувати не буде, навпаки - подяка, адже буде врятовано чиєсь життя. Але нам до цього ще потрібно дорости.

- Хто може стати донором, якщо мова про живих людей?

- Родинні трансплантації можна проводити нирок та печінки. Відповідно до законодавства, родинним донором можуть стати батько, мама, бабуся, дідусь, рідний брат та сестра, двоюрідний брат та сестра, тітка, дядько, син, дочка, чоловік та дружина. А ще - опікун або опікунка. 

Найскладніше починається після операції

- Який відсоток, що пересаджені органи можуть бути відторгнуті організмом?

- Це буває по-різному. Наприклад, ризик відторгнення нирки 5-7%, останнім часом не існує поняття відторгнення печінки, але тут інші нюанси - печінка може не "запуститися" взагалі. Тут мова йде про два відсотки. Серце теж близько 5%, легені - 5-7%.

- Як довго можуть «служити» пересаджені органи?

- Так само - дуже індивідуально, все залежить і від організму реципієнта, стану його здоров'я, від дієти, фізичних навантажень і т.д., і від органу. Орган може послужити рік-два, а може і 20-30 років.

- Що найважче у вашій роботі?

- Оперативне втручання -  це лише 20-30% роботи, а 70-80% - одужання та реабілітація пацієнта. Найважче, мабуть, виходити пацієнта після трансплантації. Це потребує великих зусиль, багажу знань та досвіду.

В тему

Де ще в Україні роблять операції з трансплантації?

- Окрім Львова, лише в Києві та Запоріжжі, - пояснює Олег Гузій. - Це я маю на увазі операції власними силами. Зараз збільшується кількість Центрів трансплантації нирки, їх починають пересаджувати вже у Вінниці, Мукачево, Хмельницькому. Що стосується трансплантації серця та печінки, то це виконують тільки у Києві та Львові. Іноді столичні лікарі їдуть в інші міста і виконують операції там. Наприклад, так в Рівному кілька разів пересаджували серце. Їздимо і ми в Хмельницький, Вінницю, допомагаємо тамтешнім лікарям.