Війна сильно загострила проблему із бродячими тваринами. У комунальних служб наразі менше ресурсів для контролю популяції, окрім цього, багато власників, евакуюючись, покинули свої домашніх улюбленців напризволяще, волонтери та притулки просто не справляються з такою кількістю тварин. Тож, намагаючись вижити, коти і собаки не лише безконтрольно розмножуються, а й можуть ставати агресивними. Собаки збиваються в зграї, контролюють цілі квартали і представляють для людей реальну загрозу.
Засновник школи онлайн з навчання власників собак SunnyDog Ірина Безугла розповіла нам про особливості поведінки бездомних собак і про те, чому вони проявляють агресію і як слід поводитися при зустрічі з ними.
- Безпритульні і домашні собаки відносяться до одного і того ж виду. Але між ними є суттєва різниця. Безпритульних собак можна поділити на два типи: перший - ті, які були домашніми, але з якихось причин опинились на вулиці. Такого собаку одразу помітно: він не боїться людей, підходить до них, бажає контактувати, дивиться людям в очі. Їхня поведінка свідчить, що тварина була домашньою, - каже Ірина Безугла. - А є безпритульні тварини, які в першому або навіть вже в кількох поколіннях живуть на вулиці. І у них ставлення до людей інше – вони думають, що людина є чимось незрозумілим. Хтось може нагодувати чи погладити, а хтось може крикнути чи вдарити. Бездомні собаки більш тривожні, боязкі, вони постійно знаходяться у режимі виживання. Вони живуть у світі, де йде природний добір і виживає найсильніший.
Невипадково, коли люди беруть із притулку таких собак, то на встановлення довіри йде від 2 місяців до року. А у деяких випадках це триває все життя.
- Багато хто помилково вважає, що бездомні собаки живуть в зграях, у них чітка ієрархія - вожак, який силою вирішує всі питання. Це не так. Насправді у собачій зграї більш гнучка ієрархія. Ролі можуть легко змінюватись. Якби собаки вирішували всі конфлікти зубами, то вони просто вимерли б як вид. В 90% ситуацій вони вирішують свої конфлікти без застосування сили і пошкоджень один одного.
Експерт рекомендує зробити акцент на поведінці собак, зрозумівши яку, можна буде уникати багатьох проблемних ситуацій.
- Перше, що важливо зрозуміти, у людини і собаки різна мова спілкування: у людей - слова, а у собаки - міміка (насправді ми теж спілкуємось мовою тіла, хоч зазвичай зчитуємо це підсвідомо. – Ред.). І часто через це люди думають, що собаки непередбачувані, починають їх боятись чи демонізувати. Та коли розумієш основи поведінки собак, вони перестають бути страшними, - стверджує Ірина Безугла.
Це якби ви виїхали на перехрестя, не знаючи Правил дорожнього руху, – вам буде страшно. Але знаючи правила, зможете легко зорієнтуватись у будь-якій ситуації.
Друге, що треба усвідомити, – собаки не хочуть конфліктувати і вирішувати конфлікти через укуси. Вони хочуть вижити, тому зуби будуть застосовувати в останню чергу.
Перед вами агресивний собака:
- Якщо собака агресивний - претендує на їжу чи хоче захистити територію, зверніть увагу на такі його дії: він ніби виростає на лапах, його вуха стають прямими, дивиться на людину невідривно. Він буде повільно наближатись до людини. Гавкати не буде. Агресивний собака буде гарчати, йти повільно, ніби наступати. Він не буде стрибати. Від такого пса краще спокійно відійти, постійно зберігаючи його в полі зору. Ні в якому разі не скорочувати до нього дистанцію, - говорить Ірина Безугла.
Запам’ятайте: чим більше собака гавкає, тим менше кусає. А от коли собака повільно йде до вас – це поганий знак.
Перед вами спокійний собака:
- Наприклад, повз вас може бігти собака, вуха розслаблені, погляд не сфокусований, ні на кому не фіксується, спинка розслаблена. Такий собака занятий своїми справами, і йому до вас немає діла. В цій ситуації ви спокійно продовжуєте шлях, - пояснює Ірина Безугла.
Перед вами собака, який боїться. Або ж оманлива милота:
У разі переляку собака зіжметься і напружиться. І в такий момент є багато нюансів. Тварина покаже певні сигнали, які означають: «не підходь до мене, мені це не подобається». Якщо люди цього вчасно не зрозуміють, пес буде посилювати сигнал і може вкусити. При першому сигналі собака може трішки піджати хвіст, може навіть повернутись до вас спиною, може й лягти на землю, облизнутись, зробити очі, як у котика із мультика про Шрека. Але це не буде сигналом люб’язності. Якщо до собаки в цей момент протягнути руку, він може неочікувано рикнути. Якщо цей рик проігнорувати, може укусити, - каже Ірина Безугла.
Більшість укусів трапляється, коли люди самі підходять до собак на вулиці. Тягнуть руку зверху, щоб їх погладити, і не бачать тих сигналів, які тварина демонструє. Наприклад, відвертає свою голову, дає зрозуміти, що не хоче фізичного контакту. А людина це ігнорує. Зрештою собака захищається – починає гарчати, відступає назад, а якщо йому нікуди відійти, то і кусає. Часто діти оточують собачку, хочуть погладити, пропонують їжу. А дворові зазвичай дуже легко лякаються. І вони можуть кусати. Їхні укуси не сильні, як правило, ковзають зубами по шкірі. Собака лише відлякує людину. Для інших собак такий укус взагалі був би нечутливим, але наша шкіра, а тим паче дитяча, дуже ніжна. Тому цей укус може здатись сильним, - каже кінолог.
Більшість укусів трапляється в таких ситуаціях, коли люди самі підходять до собак на вулиці. Фото: shutternetics / pixahive.com
Правила поведінки із бездомними собаками:
Якщо між вами і собакою є дистанція, то киньте в нього якимось предметом. Так ви виграєте час озирнутись і знайти місце, куди можна дістатись - дерево, паркан.
- Якщо подітись немає куди, починайте кричати і розмахувати руками. Зробіть крок назустріч. Собаки мають зупинитись. Якщо це так, то не йдіть далі. Не провокуйте їх. Потім спокійно, боком рухайтесь до свого дому чи укриття. Якщо вони починають вас переслідувати, то обертайтесь назад і замахуйтесь, - каже Ірина Безугла.
Якщо ви натрапили на максимально серйозного собаку і бачите, що подітись немає куди, приготуйтесь до самооборони.
- Знайдіть палку або камінь, які допоможуть вам захистити себе. І чиніть максимальний опір. Після нападу промийте рани перекисом водню і звичайним милом. Потім зверніться до лікаря. Скоріш за все, потрібно буде зробити щеплення від сказу, - радить експерт.