16-річний Павло Кравчук - студент першого курсу Хмельницького політехнічного фахового коледжу НУ "Львівська політехніка". І цей хлопчина робив різноманітні браслети з паракорду, відео про створення яких знімав для соцмереж. Та якось у нього виникла ідея, яка у підсумку вилилась у новий спосіб допомоги ЗСУ.
Павло Кравчук зробив власний винахід – спиртівку, що може горіти фактично за будь-яких умов, а це вкрай корисно для наших захисників. Оскільки спиртівка допомагає зігрітись, підсушити щось із дрібних речей або навіть обігріти невеличке приміщення.
- Що стосується винаходу, то мене спонукало відео із інтернету. Там розповідали про те, як зробити спиртівки для розпалу вогню. Після плетіння брелоків у мене було багато залишків паракорду. Я їх розторочив і спресував у форму, заливши парафіном. Коли парафін застигав, то з форми витягувався готовий брикет, - розповідає нам Павло Кравчук.
Загоряється спиртівка дуже легко. І це зручно в умовах, коли немає часу на розпалення багаття.
- Її розпалити дуже легко. Вона загоряється моментально, бо там вата як каталізатор. З хімічної точки зору, пластик і парафін окремо не горять. Правильно? А якщо буде вата, то на її поверхні спершу згорає парафін, а потім вступає у реакцію пластик, - каже юний винахідник. – Перша спиртівка під час тесту горіла шість хвилин. А вже останні - і до 10 хвилин.
Собівартість спиртівки, можна сказати, мінімальна настільки, наскільки це взагалі можливо.
- Якщо рахувати просто матеріал, то вона коштує гривню-дві, десь так, - каже студент.
Павло зробив вже до 200 спиртівок. Військовим передав 150. Решту лишив собі для проведення різноманітних дослідів з ними. Та покращувати винахід хлопець поки не поспішає.
- Я його, по суті, не покращую, технологія лишається та ж. Єдине - я не зважую кількість тих речовин, я кладу їх на око. І бачу, що горять вони приблизно однаково, немає особливої різниці, - говорить Павло Кравчук. - Багато людей роблять браслети з паракорду. І після їхнього виробництва завжди лишаються обрізки. І всі їх викидають. А мені хотілося показати, що і їх також можна кудись з користю застосувати, зробити такі спиртівки. Можна в принципі і без паракорду обійтись, робити все з вати і парафіну, але це потребує трішки більших коштів. А тут можна було б використати залишки паракорду, щоб не викидати.
Хлопець вчиться на інженера-механіка, але вже знає, що в майбутньому хоче створювати машини, які допоможуть йому в його хімічних дослідах.
- В першу чергу потрібно здобути хороші знання. З хімії я знаю добре полімери, різні з’єднання, у що їх можна перетворити. А так буду інженером-механіком або технологом. Я не знаю, що ближче до моїх знань. І хочу створити обладнання, щоб переробляти подібні матеріали, - каже наш співрозмовник.
Але разом з тим він має і цікаве хобі, яке також пов’язане з хімією, його улюбленим предметом.
- Хочу знімати відео для Ютуба, розвинути Ютуб-канал, де я міг би викладати свої різні ідеї. Хочу зняти відео про спиртівку, про різні хімічні досліди, - додає Павло Кравчук.