• Головна
• Суспільство

Фото: t.me/redan4

«Синій кит» сплив – зараз батьків лякають "ПВК Редан»"(якщо точніше, то «Рьодан»), яка влаштовує масові бійки у торгових центрах та на вулицях. Щоправда, від «ПВК» тут лише літери, «Редан» прийшов із японського аніме Hunter x Hunter, а все інше вже додумали перелякані дорослі. Щоб дізнатися, що відбувається насправді, KP.UA поговорила з експертом щодо цього питання – 17-річним підлітком. Дарина Левченко (з етичних міркувань, ми змінили ім'я) закінчує в Івано-Франківську школу, захоплюється японською культурою та розповіла нам чимало цікавого.

Помста – страва, яку подають холодною

- Про рух «Редан» ми з друзями дізналися з TikTok та Telegram. Це зараз основні соцмережі для отримання інформації. Побачили сцену із бійкою у якомусь торговому центрі – неформали проти офніків, - почала розповідь Дарина. - Оскільки дорослі мало розуміються на нюансах підліткового життя, то скажу: офніки – це молоді люди, які чіпляються і шукають привід побитися через зовнішній вигляд людини. Ну а неформали, нефори – це ті, чий зовнішній вигляд не відповідає загальноприйнятим стандартам. Довгий пофарбований чубчик, що закриває очі, у хлопчаків, наприклад…

Так ось, кілька років тому офніки дуже псували життя нефорам: підходили на вулицях, різали чубчики, били, псували одяг. Минув час – і настав час помсти! Так само, як афроамериканці через 300 років згадали, що їх колись поневолили білі, і влаштували BLM на весь світ. Неформали пішли війною на офніків, прикриваючись своїм андерграундним світоглядом. Але, думаю, з андерграунду вони знають лише це слово і те пишуть з помилками.

На запитання, звідки в Україну прийшов цей деструктивний рух, Дарина знизує плечима.

- Ображених неформалів багато у всьому світі, - каже вона. – Перші ролики, які я побачила, були з Росії, тож, можливо, ноги ростуть звідти. До речі, саме в російському ролику розповідали, що офніки зарізали одного «редана» та скинули тіло з третього поверху недобудови. Але вже й наш Івано-Франківськ «прославився», тож вихідну точку нехай шукають поліцейські.

Захоплення рухом "Редан" докотилося до Івано-Франківська. Фото: скріншот

Батьки, ви ж дивилися «Покемонів»!

Чому саме зараз, коли Європа так чи інакше зав'язана у війні, Україна чинить опір, а Росія цілодобово точить снаряди, підлітки вирішили з'ясовувати стосунки? Деякі психологи кажуть, що організму, що росте, в період гормонального вибуху до війн байдуже, інші нарікають на чужу слов'янам японську культуру, що несе руйнування, батьки в жаху обшукують телефони і рюкзаки дітей на предмет «реданівських» доказів.

- Може, колись японська культура і була нам чужа, але останні 30 років вона нам як рідна. Батьки ж дивилися і «Покемонів», і «Сейлормун», а про них чого тільки не говорили і не писали – мовляв, і епілепсію у дітей викликають, і підштовхують до самогубств. Але все це нісенітниця! – обурюється 17-річна Дар'я. - Взяти хоча б аніме «Зошит смерті» - крику було! Хоч би хтось із батьків почитав, про що там йдеться. Так, назва страшна, але там розповідається про хлопця, який вбивав злочинців і сам став злочинцем. Аніме вихваляло тільки те, який він був розумний і хитрий, але те, на кого він потім перетворився, було погане. Що ж до аніме Hunter x Hunter, то там розповідається про хлопця, який хоче стати мисливцем на рибу-монстра та знайти свого батька. Цій манзі (коміксові) вже 25 років, чому причепилися саме до неї – не зрозуміло. Японська культура взагалі не несе в собі нічого руйнівного, всі японці миролюбні, і мультфільми у них такі самі.

Ніхто ж фільми не забороняє?

Дар'я припускає, що «ЧВК Редан» - це чергова спроба хайпа, а простіше кажучи, бажання виділитися у молоді, якій нема чим зайнятися.

- Їм головне – привернути увагу, а на інше начхати. Тим, хто називає себе «реданом», від 13 до 16 років, вони усвідомлюють, що на них чекає покарання, якщо вони натворять щось і порушать закон. Але всі вони кажуть: «Мені байдуже». Поліція їх затримує, але що їм можна пред'явити? Дрібне хуліганство? – каже співрозмовниця.

На питання, як вона оцінила б за 10-бальною шкалою рівень загрози «Редан» для суспільства, Дарія, подумавши, відповідає: «Шість».

- Судячи з тієї швидкості, яку набирає цей рух і підробки під нього, він стає сильнішим. Поки що поліція не знає, що робити з усім цим. Не бачила я і коментарів професійних психологів, які це якось пояснили б. «Диванні експерти» тільки завели шарманку: «А ось у наш час такого не було…» Та було все – згадайте емо, готів, скінхедів, а ще далі – «люберецьких» та «сонцівських», бійки «квартал на квартал». Все це не нове, просто я розумію, що батькам страшно і вони хочуть отримати якусь пораду, щоб їхня дитина не потрапила до такої компанії.

А може, заборонити аніме та все, що пов'язано з японською культурою? Як показує практика, деякі країни саме так вирішують подібні проблеми.

- Аніме – це мультфільми. Вони можуть бути різними: веселими, сумними, романтичними. Є аніме-ужастики. Все, як у звичайних фільмах, – каже Дар'я. – Але ніхто не забороняє такі фільми. Хто хоче – дивиться «Пилу» чи «Антихриста», хто хоче – серіал «Друзі». Так і з аніме – це мальовані мультфільми, вони навіть не створені в 3D. І якщо після перегляду мультфільму у дитини виникає дивна реакція – позиви до самогубства чи бажання піти битися – значить, проблема в дитині, а не в мультику.

30 років тому батьки підлітків також обурювалися навіть невинними "Покемонами". Скріншот

Щось сталося – і дитина про це не розповіла

Дар'я каже, що переглянуті в дитинстві радянські мультфільми («Батьки казали, що вони хороші») не завжди залишали позитивний слід. Дівчина згадує ляльковий мультфільм "Рукавичка" і називає його "джерелом справжньої депресії".

– Усі аніме, які ми бачимо зараз, уже пройшли перевірку японськими дітьми. Їхня популярність у світі говорить про те, що з мультфільмами все гаразд, не гаразд щось у глядачів. Що можна порадити батькам, якщо вони бояться, що дитина потрапить у таку компанію, як "Редан"? По-перше, сісти та подивитися декілька відомих аніме, переконатися, що нічого кримінального у цих мультфільмах немає. І поговорити з дитиною, якщо вона фанат аніме, - що їй подобається, а що ні, як вона ставиться до головних героїв і т. д.

По-друге, якщо дитина пофарбувала чубчик у білий колір, одягла картаті штани та чорний лонгслів з павуком, купила собі «конверси» на розпродажі і перестала ходити вулицями одна, а тільки з компанією таких же оригіналів – то навіть це не означає, що вона точно із «реданів». Може, їй так подобається! А якщо батьки небезпідставно підозрюють, що їхня дитина вже потрапила до числа «реданів», вони повинні обмежити їй вихід на вулицю та відібрати засіб комунікації. На якийсь час, звичайно, щоб дитина не знала, де будуть «рейди». І третє, найголовніше - поговоріть з нею! Якщо вона "редан", можливо, у неї в душі є образа. Щось колись із нею сталося – і вона про це не розповіла. Що сталося, чому не розповіла – усе це треба з'ясувати. Можна це зробити і у психолога.

Дар'я попереджає: ці поради хороші, якщо дитині не більше 16 років. Ті, хто старші, йдуть на подібні кроки цілком свідомо, і максимум, що зможуть зробити батьки, – обмежити сина чи доньку в гулянках, завантажити справами чи відвезти подалі від «друзів» хоча б на якийсь час.

- Головне – не довбайте дитині мозок, що через японські мультфільми діти кінчають життя самогубствами або йдуть бити людей. У жодному мульті такого немає, і немає жодного доказу, що діти, які зводили рахунки з життям, робили це саме через якийсь «Зошит смерті». Що ж до «Редану», то ось так сучасні підлітки шукають себе і пробують на міцність цей світ, – запевняє Дарина.

За її словами, все залежить зараз від дорослих та їхньої реакції на те, що відбувається. Кримінальним кодексом неповнолітніх не налякаєш, та й що можна пред'явити за дитячу бійку. «Редани» не використовують при з'ясуванні стосунків ланцюги, кастети чи зброю – максимум можуть випустити газ із перцевого балончика в обличчя опоненту, і лише тоді вже можна говорити про серйозніші наслідки, ніж просто попередження чи штраф батьків.

До речі

Поговоримо по-молодіжному?

У 2023 році слова з аніме молодь використовує рідко - минув час "кавайних" (красивих) дівчат та "ковайних" (страшних) монстрів. Але тримаються в лексиконі кілька «анімешних» слів:

• Аніме – у Японії так позначають взагалі будь-який анімаційний фільм (мультфільм) будь-якого виробництва. А в нас так говорять лише щодо японської анімації.
• Бака - дурний, дурень.
• Косплей – costume play, костюмована гра. Фестиваль чи вистава, де шанувальники переодягаються у костюми улюблених персонажів аніме та манги, причому костюми мають бути максимально схожими на ті, що у коміксах чи на екрані.
• Манга – японські комікси. Зазвичай вони чорно-білі та читаються праворуч наліво. За сюжетом манги часто знімається аніме, але кольорове.
• Неко – кішка. Неко-мімі - котячі вуха. Поки що популярні у дівчаток-підлітків років 10-13.
• Отаку – надто захоплена чимось людина, так називають фанатів аніме та манги.
• Фанфік - він же "фанфікшн" (fiction - вигадка). Творчість фанатів твору чи цілої теми про те, як могли б розвиватися події чи побічні гілки сюжету.
• Хентай – різновид манги чи аніме з еротичним змістом.

Тепер трохи слів із загального лексикону дітей від 10 до 14 років:

• Кринж – він же «іспанський сором», коли хтось робить дивні речі, а сором зазнають оточуючі.
• Рофл – жарт, гумор.
• Дід інсайд (dead inside) - "мертвий усередині" - депресивний стан. Використовується як глузування з того, хто зображує зневіру і нудьгу.
• Шарити - розбиратися в чомусь.
• Краш – кохана людина, об'єкт обожнювання.
• Флекс – танець. Відповідно флексити – танцювати.
• Імба (наголос на А) - чудовий, досконалий.
• Байтіти – провокувати.
• Скам'яти (scam) - обманювати.
• Вайб (vibe) – атмосфера навколо, суспільство.
• Войсіти – записувати голосове повідомлення (voice).
• Овердофіга – дуже багато.
• Пруф – докази.