• Головна
• Суспільство

Фото: УНІАН

Війна - це не тільки переможні заяви, це багато болю, горя і втрат. На полі бою гинуть наші кращі хлопці, зникають безвісти, потрапляють в полон. Перебуваючи в розпачі, рідні почасти не знають, як діяти. А діяти треба.

Про алгоритм пошуку зниклих безвісти за особливих обставин, права їхніх сімей та права людей, які повернулися з полону, ми говоримо з кандидатом юридичних наук, керівником Адвокатського бюро «Панфілова та Партнери», адвокатом волонтерського руху "Адвокати ЗСУ” Дар’єю Панфіловою.

Активну фазу пошуку починаємо на 3 – 5-й день

- Дар’є, зараз багато сімей гублять своїх рідних через війну. Якщо з бійцем втрачено зв’язок, як діяти?

Дар’я Панфілова. Фото: https://www.facebook.com/darja.blavackaja

- Насамперед треба розуміти, що не варто бити на сполох в перший же день. Ми розуміємо, які умови в зоні ведення бойових дій і що не завжди з військовим можна тримати сталий зв’язок. Як правило, говоримо про активну фазу пошуку на 3 – 5-й день. Або якщо хтось із військової частини чи Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (колишній військовий комісаріат) вже повідомив родину, що є підстави вважати військового зниклим безвісти.

Є вже напрацьований на практиці алгоритм дій.

Насамперед звертаємось до Національної поліції України. Звернутись ми можемо як особисто, подавши відповідну заяву до відділу за місцем проживання, так і звернутись за номером «102», повідомивши про факт зникнення особи безвісти за особливих обставин.

Зверніть увагу: якщо до поліції звертаються кровні родичі, треба одразу заявити про згоду на здачу зразків ДНК. Зразки відбираються, і молекулярно-генетична експертиза проводиться лише за постановою слідчого. Зараз у кожному відділку поліції є експертний відділ, який уповноважений відбирати біологічні зразки.

Щоб здати біологічні зразки, родичам потрібно мати паспорт, для дитини – свідоцтво про народження. Експертиза проводиться за рахунок держави.

Наведена дія необхідна для створення ДНК-профілю, щоб у подальшому можна було відслідковувати співпадіння із ДНК зниклої особи.

- Хто може надати ДНК?

- Люди першого ступеня спорідненості – тато, мама, діти, кровні брати, сестри. На відбір зразків у дітей надає згоду мати або опікуни.

Повідомити про факт зникнення військовослужбовця може будь-яка особа. На практиці це - дружина, дід, бабуся, брат, сестра, військова частина, представник громадської організації тощо.

- Які дані треба вказувати, повідомляючи про зникнення?

- Поліції треба надати якнайбільше відомостей про зниклого. У якій військовій частині служить, був мобілізований відповідно до Указу президента чи проходить військову службу за контрактом.

Якщо у зниклої особи є особливі прикмети – шрами, родимки, татуювання, пірсинг тощо, то обов’язково про це повідомляємо. Ще про пам’ятні речі, які людина може носити на тілі або з собою – ланцюжок, медальйон, дитячий малюнок, фото дитини, якийсь амулет.

Також треба назвати район, де зник військовий. Нам не треба знати, де саме перебуває частина та які завдання виконує, це інформація виключно для службового користування. А тільки територіальні орієнтири – це, наприклад, Донецька область, поблизу Бахмута або Соледара. Відповідний населений пункт, де особа зникла, як правило, вказується у сповіщенні, виданому Територіальним центром комплектації та соціальної підтримки родині зниклої особи.

Повідомляємо також всі інші дані про військового – дата народження, військова частина, звання, посада, підрозділ, у якому проходив військову службу. Орієнтовна дата зникнення, коли востаннє виходив на зв’язок і в який спосіб – телефоном чи по месенджеру. Ідеально, коли є контакти побратимів.

Збираємо оригінали і пишемо заяву

- Заява написана, зразок ДНК взятий. Це все?

- Це тільки початок. Протягом 24 годин з дати подання заяви про зникнення безвісти за особливих обставин треба отримати від поліції оригінал витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження. Під час звернення до поліції ви можете попросити надіслати вам цей витяг на електронну пошту, але я рекомендую особисто отримати паперовий оригінал.

Далі ми звертаємося до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки, щоб отримати сповіщення про зникнення військовослужбовця.

Наголошую, що військовим частинам заборонено направляти сповіщення напряму родичам. Вони направляють їх до Терцентру для подальшого інформування сім’ї. Сповіщення також має бути отримане у паперовому оригіналі.

Чому я роблю на оригіналах акцент? Бо в подальшому вони будуть підставами для отримання пільг для родичів, додатковими обґрунтуванням пошуку зниклої особи, поки вона буде в статусі зниклої безвісти за особливих обставин.

- Ще кудись порадите звертатися?

- Зверніть увагу, що багато важливих прав закріплені у Законі України від 12.07.2018 № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». І головне, близькі родичі та члени сім’ї зниклого мають право на отримання достовірних відомостей про його місцеперебування, обставини загибелі, місце поховання (якщо воно відоме).

Дуже рекомендую посилатись на цей закон при направленні запитів до органів, уповноважених надати таку інформацію. Щодо органів – вкажу першочергові кроки.

1. Звертаємося до Національного інформаційного бюро. Цей орган діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. У них є “гаряча лінія”, електронна пошта, чат-бот.
2. Звертаємося до Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
3. До Уповноваженого Верхової Ради з прав людини, тобто омбудсмена України.
4. До Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
5. До Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ.
6. До Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста з розшуку зниклих під час міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР).
7. До Робочої групи ООН.

Можна звертатись й до інших інстанцій, але треба розуміти, що, коли ви напишете президенту, він не буде займатися пошуком, це поза його дискрецією повноважень. Лист перешлють за належністю. Ви втратите час.

Працюють всі форми – від «гарячих ліній» до чат-ботів

- У якій формі краще звертатися – дзвонити, писати?

- Усі форми працюють – і телефони «гарячих ліній», і чат-боти, і онлайн-форми. Водночас я особисто практикую письмове звернення або на електрону пошту чи національним поштовим оператором. Також у подальшому алгоритмі дій, з юридичної точки зору, орієнтуюся на офіційну письмову відповідь.

Ще рекомендую звертатися до військової частини із запитом, щоб отримати документи або інформацію щодо факту та обставин зникнення особи.

Звернення пишеться в довільній формі. Контакти є в інтернеті, є електронні пошти, є офіційні сторінки у Facebook, веб-портали, де також розміщується контактна інформація.

- Тобто треба не битися у розпачі, а витрачати час і зусилля на всі ці кроки?

- Абсолютно вірно. У кожної організації різні повноваження. В умовах воєнного стану вони не так швидко можуть комунікувати між собою. Якщо ви будете сприяти і надавати інформацію, це може пришвидшити розшук, збирання фактів та доказів.

Наприклад, коли отримуєте дані від побратимів, які могли бачити людину непритомною, але тіла потім не знайшли, є ймовірність, що зникла особа перебуває в полоні. Це також дає родині вектор подальшого пошуку.

Вивчаємо закон і звертаємося по грошову допомогу

- На яку підтримку можуть сподіватися сім’ї зниклих безвісти?

- Непрацездатні члени сім’ї зниклої безвісти за особливих обставин особи, які були на її утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Це нова норма, зокрема, було внесено зміни й до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Право на призначення пенсії мають діти зниклого безвісти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Право на отримання пенсії виникає через один місяць з дня внесення інформації про зникнення безвісти особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Пенсія по втраті годувальника призначається на період, поки особа зберігає правовий статус особи, зниклої безвісти. Якщо людина знаходиться в полоні, і це підтверджується зміною статусу особи (в частині або у відповідних державних органів), виплата пенсії припиняється. Виплаті підлягатиме тільки грошове забезпечення полоненого.

Статус зниклого безвісти припиняється також, коли підтверджується смерть, тобто встановлено місце поховання або місце знаходження останків і проведена експертиза ДНК, здійснено обмін тілами та впізнано тіло, встановлено факт смерті у судовому порядку.

- Чи виплачується сім’ї грошове забезпечення зниклого безвісти?

- Дружина (чоловік), а за її (його) відсутності особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця, або батьки зниклого безвісти мають право звернутися до військової частини із заявою про виплату грошового забезпечення зниклої особи. Зверніть увагу, є випадки коли грошове забезпечення не нараховується. Наприклад, якщо за результатами розслідування встановлено наявність правопорушення, вчиненого зниклим безвісти. У такому випадку виплати будуть зупинені.

Батьки можуть подавати на пенсію.

- Тобто, якщо є дружина, то батьки зниклої особи не мають права на її грошове забезпечення?

- Якщо є дружина, є маленька дитина, то отримувати гроші будуть саме вони. Батьки можуть звертатися за пенсією. Розподіл коштів не передбачений, хоча на практиці таке зустрічається. Рішення ухвалює безпосередньо частина, але за нормативними актами грошове забезпечення отримують дружина та неповнолітні діти на утриманні.

- Закон діє тільки щодо комбатантів? Зникнути безвісти через причетність до бойових дій можуть і цивільні особи – волонтери, госпитальєри.

- Я маю досвід тільки з військовими, але зазначу, що в законі не йдеться про комбатантів, мобілізованих або кадрових військових. Йдеться про зниклих безвісти за особливих обставин. Якщо цивільна особа набуде такого статусу у розшуковій справі, правовий захист поширюватиметься і на неї. Наголошую, що всі вище перелічені органи працюють за вектором пошуку як цивільних, так і військових осіб.

Принаймні утриманці можуть подавати на пенсію по втраті годувальника. Якщо буде відмова від Пенсійного фонду, її мають обґрунтувати.

Після полону: реабілітація, 100 тисяч і повторна відправка на фронт

- Знаю реальну історію, коли бійця було оголошено дезертиром, а від сторонніх людей сім’я дізналася, що він у полоні. Що робити, коли таке трапиться?

- Презумпція невинуватості – це головне, що ми маємо розуміти. Попереднє розслідування військової частини щодо фактів може мати місце. Однак говорити про "помилку" або “вину” – це неправильна позиція. Родина може звернутись до частини і отримати копію наказу (витягу з наказу), виданого за результатами розслідування. Акт службового розслідування і інші документи щодо нього навряд чи будуть надані, бо міститимуть конфіденційну інформацію.

Тому, поки людина не повернеться з полону, не надасть пояснення, нічого стверджувати не можна. Максимум - сім’я може збирати покази побратимів, які засвідчать, що боєць правопорушення не вчиняв. Такі покази краще посвідчувати нотаріально або працювати з адвокатом, щоб на випадок суду їх визнали допустимими доказами.

- На яку допомогу може розраховувати людина, яка повернулася з полону?

- Медичне обстеження, лікування, тобто на повноцінну фізичну і психологічну реабілітацію. Щодо детальної регламентації прав та гарантій доцільно звертатись до постанови Кабінету міністрів від 11 грудня 2019 р. № 1122 «Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення».

Коротко скажу, що Мінреінтеграції виплачує 100 000 гривень – це одноразова грошова виплата після повернення. Після завершення процедур реабілітації звільнений з полону проходить військово-лікарську комісію на стан придатності до військової служби.

- Тобто колишнього полоненого знову можуть відправити на поле бою?

- Якщо визнають непридатним із виключенням з військового обліку, то ні. Якщо визнають обмежено придатним або придатним, людина повертається в свою військову частину і там буде виконувати свої обов’язки відповідно до стану здоров’я та придатності до подальшої служби.

Проблема існує. До Верховної Ради поданий законопроєкт, який дозволяє колишнім полоненим звільнятися зі служби за власним бажанням. Однак поки він лежить без руху, а хотілося б зрушити. Тим, хто визнані обмежено придатними, дійсно потрібні особливі умови через пережиті моральні й фізичні травми.

Норми Женевської конвенції передбачають можливість такого звільнення після повернення. Тому національне законодавство бажано було б реформувати.

Хоча мушу зазначити, що держава добре дбає про відновлення колишніх полонених і поранених. На кожного складається власна реабілітаційна картка, є великі програми по лікуванню за кордоном, по протезуванню. У мене багато бійців виїздили до Польщі, Норвегії, Швейцарії. Все державним коштом.

- У мережі Facebook писала дружина бійця, який провів у полоні 8 місяців. Були проблеми з отриманням статусу учасника бойових дій.

- Обов'язково треба розуміти, коли людина була захоплена в полон і за яких обставин. З моєї суб’єктивної точки зору, такі люди мають право на статус УБД за наявності статусу полоненого, бо були захоплені за особливих обставин - під час виконання бойових завдань.

Проблема в тому, що нормативно-правові акти щодо процедур отримання статусу УБД трохи архаїчні. У них не враховані умови повномасштабного вторгнення, яке почалося рік тому. Восени по пакету документів трохи була спрощена бюрократія, але чіткого порядку щодо звільнених з полону немає.

Є два шляхи отримання УБД. Або людина звільнена зі служби та сама через Терцентри комплектування звертається до Міністерства у справах ветеранів, або через військову частину (перебуваючи на службі). Я знаю, що військові частини дуже сприяють позитивно вирішувати питання подання документів на комісії.

Однак було б ефективно, коли б з’явилася чітка норма.

Розшук ведеться три роки

- За полоненими зберігається місце роботи, якщо вони цивільні?

- Так, місце роботи залишається. Більш того, твердження, що факт перебування в полоні є підставою для звільнення – незаконне. Так само, як і статус зниклого безвісти за особливих обставин. Якщо наказ про звільнення був виданий, його можна оскаржити через суд.

- Скільки має пройти часу, щоб зниклого визнали загиблим?

- Акт про настання смерті видається частиною, коли знайдено тіло, проведена експертиза по ДНК та є співпадіння профілю або є всі докази загибелі. Водночас подальші дії – також за процедурою.

Якщо пройшло більше пів року з моменту зникнення, родина має право звернутися до суду про встановлення факту смерті. Але змушувати родичів звертатися до суду не мають права. Розшук ведеться у рамках строку три роки.

Ситуації бувають різні. Якщо є підстави вважати, що боєць загинув, наприклад, так свідчать його побратими, є додаткові докази, інформації навіть щодо ймовірного полону немає, я б не рекомендувала затягувати з поданням до суду про встановлення факту смерті. Таке рішення має бути максимально виваженим та обґрунтованим.

Свідоцтво про смерть: стежте за оформленням

- На що може розраховувати сім’я загиблого?

- Насамперед значення має правильність оформлення документів у частині. Щоб бійця визнали загиблим під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини, щоб причинний зв'язок між загибеллю та військовою службою був доведений.

За наявності лікарського свідоцтва про смерть, де обставини свідчать про саме таку загибель, треба звертатися за виплатою одноразової грошової виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. Розмір такої одноразової виплати у зв’язку із загибеллю військового - 15 000 000 гривень.

Родичі загиблого звертаються до Територіального центру комплектації з відповідною заявою, а також за отриманням виплат на поховання та інших виплат, які передбачені у конкретній ситуації. Є перелік типових заяв у самому ТЦК.

Але ще раз наголошую, що лікарське свідоцтво про смерть має містити первинну інформацію, що людина загинула під час захисту Батьківщини, а не просто від вибухової травми. У подальшому видається також постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті захисника з виконанням військових обов'язків. Цей документ готує частина.

Я раджу одразу звернутися до адвоката чи юриста щоб виключити можливі проблеми з помилками у документах.

- Багато людей не звертаються до юристів, боячись, що ті правитимуть великі гроші. Можуть родичі військових отримати безкоштовну допомогу?

- Безумовно. За ініціативи Валерія Залужного у нас був започаткований волонтерський рух “Адвокати ЗСУ”. Можна звертатися телефонами, через чат-бот, електронну пошту.

На нашому сайті розміщена значна кількість статей, зразків заяв, роз’яснень. Не тільки для родин, а й для військовослужбовців.

У консультаційних регіональних центрах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими також працюють досвідчені юристи. Зараз в Україні відкриваються офіси омбудсмена, куди також можна звертатися за правовою допомогою. У Facebook створена відкрита група “Військові адвокати і юристи”, де також надаються консультації. Але у цій групі можуть бути як поради адвокатів, юристів, так і громадян. Це також треба враховувати при прийняті рішення щодо подальших дій.

Також завжди можна звернутись до мене особисто – за телефоном, який є у соціальних мережах, через чат у Telegram, де я надаю безкоштовно правову консультаційну підтримку з вищевказаних питань.

Зверніть увагу

Чого нізащо не можна робити

• Не писати запити до т. зв. “днр”, “лнр” чи рф. Це може дуже нашкодити військовослужбовцю.
• Не публікувати у соцмережах повні дані військовослужбовця: посада, звання, підрозділи, військова спеціальність, вказівка на частину. Прізвище, ім’я, по батькові, орієнтовно місце зникнення – і все.
• Не можна розміщувати фото зі зброєю, у військовій формі з нашивками, на фоні бойової техніки, військових об’єктів, знімки з побратимами.
• Працюйте тільки з перевіреними організаціями, спільнотами, фондами. Бо персональні дані полоненого можуть опинитися у ворога.
• Не вступайте в контакти з особами, які пропонують інформацію про зниклого за гроші. Або обіцяють пришвидшити обмін, внести в “списки першої черги”. Це шахраї, на списки і питання обміну ніхто не впливає.

Корисні контакти

Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених:

+38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01; електронна скринька: [email protected]

“Гаряча лінія” Національної поліції:

0 800 212 151 - цілодобово, безоплатно

“Гаряча лінія" з розшуку зниклих безвісти:

0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00); 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення на Вайбер та у Телеграм).