Школяр із Маріуполя знімає мультфільми про ЗСУ
По українському зеленому полю сунеться ворожий російський танк, зібраний з "Лего". Водночас пластмасові українські військові заряджають гаубицю М-777, яка стріляє та зносить на ворожій техніці башту.
Це кадр із мультфільму, знятого 10-річним школярем із Маріуполя Максимом Шинкаренком. Через бойові дії і тимчасову окупацію його родині довелось покинути рідне місто. Про цю втечу батьки згадувати не хочуть, кажуть, дітям досі сняться жахіття. Зараз вони живуть у Чорткові на Тернопільщині. Але свого улюбленого заняття Максим не покинув.
Ще до початку повномасштабної війни Максим почав знімати на телефон короткометражні мультфільми за допомогою конструктора "Лего". Вже перші роботи хлопчика були на серйозну тему – про Чорнобиль.
Війна змінила сюжети
Пережите в Маріуполі спонукало Максима робити мультфільми про війну. Зараз він знімає мультики про те, як Збройні сили України перемагають російських окупантів і захищають рідну землю.
До зйомок мультиків хлопчик прийшов через свою любов до конструкторів "Лего". З ними доля його також познайомила за непростих умов.
- Любов до "Лего" у Максима з’явилась чотири роки тому, коли ми з ним лежали в Інституті раку в Києві. Тоді мені треба було чимось зайняти дитину і переключити від страху, і так я купила йому перше "Лего", - каже мама хлопчика Лідія Шинкаренко.
Конструктор настільки припав Максиму до душі, що через якийсь час він почав віртуозно складати з нього різноманітні іграшки без інструкції.
- Мультики почав знімати приблизно два роки тому. Ми їх нікуди не викладаємо, але інколи показуємо нашим друзям та знайомим, - продовжує мама Максима. – Він простий хлопчик з раціональним мисленням, хоче багато знати і вміти, як і всі діти зараз.
Молодший брат Михайлик допомагає Максиму збирати декораціїї до мультфільмів. Фото: сімейний архів родини Шинкаренко
Відзняв вже 9 мультиків, працює над 10-м
Щоб зняти один маленький фільм, потрібно немало: задній фон, світло, декорації, спецефекти: наприклад, ватою можна імітувати дим, а вогонь - пластиліном, папером чи картоном.
В доробку Максима вже 9 мультиків. Зараз працює над сюжетом десятого – той буде про Кримський міст. Найдовший по хронометражу - аж 4 хвилини. А це понад дві тисячі кадрів. Над ним працював два дні.
- Озвучує мультики сам або за допомогою програми на телефоні. Знімає також сам. Монтує на мобільному телефоні. Одна година в нього йде лише на те, щоб відзняти кадри самого мультфільму. Монтаж на телефоні займає десь пів години. Скільки він робить всі компоненти? Не знаю. Може і декілька днів провозитися – збирає танки, гармати, чоловічків. Я йому не заважаю, його «краще не відволікати», - посміхається мама хлопчика.
Є у Максима і помічник – шестирічний братик Михайло, він допомагає йому збирати декорації до фільмів.
У своїх роботах Максим приділяє велику увагу деталям: відтворює звуки пострілів з танків, роботи двигуна, вибуху від ракет та автоматних черг. Максимально реалістично намагається передавати і вигляд військової техніки та зброї. Так, досить детально в його мультиках показана 155-міліметрова гаубиця М-777, що була передана Україні в рамках міжнародної допомоги для боротьби з російськими окупантами.
В школі хлопчик вчиться добре, гарно знає математику, любить читати, хоче вчити фізику і хімію, причому так сильно, що вже дещо вивчає з цих предметів самостійно, бо за шкільною програмою ще трохи зарано. А ще захоплюється астрономією – бажає знати про космос якомога більше.
У майбутньому планує стати розробником програмного забезпечення або спеціалістом з систем інформаційної безпеки.
А ще у хлопчика є мрія – зробити мультик про перемогу України.
Татові і мамі вдалось вивезти дітей до більш безпечного Чорткова. Фото: сімейний архів родини Шинкаренко
