Вивозити чи захищати: які ризики від пропозицій Польщі та Молдови щодо культурних цінностей
На початку нового року три сусідні країни оголосили, що хочуть допомогти Україні захистити від війни її культурні цінності. В ефірі “Польского радіо” міністр культури і національної спадщини Польщі Ярослав Селлін заявив, що у бібліотеках, архівах і музеях вже підготовлені склади для пересувних українських колекцій.
Бажання прихистити у себе наші духовні коштовності висловив міністр культури Молдови Сергій Продан у телефонній розмові зі своїм колегою Олександром Ткаченком. А Болгарія вирішила направити в Україну комісію, яка допоможе оцінити завдані руйнування і також порушить питання про захист культурної спадщини.
Про те, чи варто вивозити за кордон культурні цінності, дискутують з початку війни. Прецеденти є, але масово кампанія не проводиться, бо, крім власне захисту, можуть бути ризики.
Росія може поцілити будь-куди
Наприкінці листопада минулого року перша леді Олена Зеленська назвала цифру 500 – саме стільки музеїв, історичних будівель та храмів знищили або пошкодили росіяни за місяці війни. Для будівель, на жаль, немає прихистку від бомб. А от для того, що в них зберігається, можна знайти.
Однак поки що культурні цінності, і це відмітив міністр культури Польщі Ярослав Селлін, Україна переміщує на своїй території. Приміром, колекції з музеїв в Донецькій області давно перекочували в західні регіони. Однак наразі жодну область України не можна вважати безпечною, відмічає голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.
Сергій Кролевець. Фото: Володимир Гонтар / УНІАН
- Я впевнений, що пропозицією дружніх країн треба скористатися. Війна не закінчилась, ворог здатний поцілити своїми ракетами у будь-який куточок України. Ми бачимо, що останній раз росіяни стріляли не по інфраструктурі – по центру Києва, по житлових кварталах. Ми не можемо виключати, що останні дві свої ракети вони випустять по Святій Софіі та Лаврі. Путін чітко назвав причину цієї війни – денацифікація. Це позбавлення нас національної ідентичності, привласнення нашої історичної пам’яті.
Як приклад, Сергій Кролевець наводить останню виставку в Британії, присвячену Скіфії.
- Українські музеї вже не беруть участі у потужньому пулі з цієї теми. На виставці були експонати, які свого часу вивезли з території України. Росіяни привласнили собі скіфів і представляють їх як сибірське плем’я. Так вони хочуть привласнити все.
Музейник вважає, що тему зберігання культурних цінностей за кордоном треба розвивати і налагоджувати співробітництво з тими, хто хоче допомогти.
- Якщо дотримуватися вимог чинного законодавства, в тому числі міжнародного, і оформити все належним чином, я не бачу ніяких ризиків. Будівля будь-якого музею в Україні нині не є надійним прихистком, - каже Сергій Кролевець.
Музей Ханенків в Києві після рашистських обстрілів. Фото: facebook.com/khanenkomuseum
Певні експонати можуть визнати своєю спадщиною
Існує також інша точка зору. Музєєзнавець, головний редактор журналу “Музеї України” Віктор Тригуб звертає увагу на особливості країн, які запропонували допомогу.
Віктор Тригуб. Фото: uk.wikipedia.org
- Є ризик, що з Польші ми не все зможемо повернути. У Польщі прийнято багато законів щодо розшуку втрачених цінностей та реституцій. В тамтешньому мистецькому середовищі є досить потужний радикальний рух, а між Україною та Польшею, попри тісне співробітництво і допомогу, існують великі розбіжності у поглядах на історичні події. Певні експонати із музеїв Львова, Тернополя поляки можуть визнати своєю спадщиною, якщо вони будуть пов’язані з епохою Речі Посполитої та католицтвом, - відмічає експерт.
Що стосується Молдови, то Віктор Тригуб звертає увагу на політичну нестабільність.
- Можуть активізуватися дії в Придністров’ї, може статися державний переворот. Якщо до влади прийде черговий Додон (третій президент Молдови, поборник стратегічного партнерства з Росією. - Авт.), угоди можуть бути нівельовані або наше надбання просто розграбують. Я вважаю, що треба шукати допомоги в більш стабільних країнах, де гарантовано не станеться несподіванок.
Віктор Тригуб висуває версію, що Польша, Молдова, а також Болгарія активізувалися саме зараз, бо отримали гранти від міжнародних гуманітарних фондів на допомогу Україні, проте офіційно про таке нічого не відомо.
- Ще мусимо зважити на людський фактор. Переміщення культурних цінностей - це не просто трудомістка, бюрократично ускладнена процедура. Це спокуса “втратити по дорозі”, тобто привласнити, ризик, що оригінали будуть підмінені копіями. Такі історії відомі.
Такі пропозиції були від початку війни
Тим часом частина наших культурних цінностей уже перебуває за кордоном. В Базельському художньому музеї (Швейцарія) експонуються 49 картин, привезених з Києва. Виставка триватиме до кінця квітня, однак не факт, що твори одразу повернуться. Їх можуть лишити на зберігання.
Максим Левада. Фото: facebook.com/maxim.levada
В Польщу вивезені і експонуються в Познані картини Яцека Мальчевського зі львівської колекції.
В Данії зберігаються 106 експонатів тисячолітньої давнини, які були знайдені на Чернігівщині. Виставку під назвою “Русь. Вікінги на сході” в місті Орхус відкрив у січні минулого року Чернігівський обласний історичний музей. На початку війни його філія постраждала від бомбардувань.
Та й скіфські коштовності, виборені Україною в судах з Росією, теж, ймовірно, залишаться в Амстердамі до перемоги.
- Пропозиції взяти наші культурні цінності на зберігання надійшли не зараз, вони лунали від самого початку війни, я це точно знаю, - наголошує археолог Максим Левада. – Причому йшлося про безкоштовне зберігання, хоча насправді це вартісний процес. Треба забезпечити умови, клімат-контроль, охорону. Представники музею мають час від часу приїздити і оглядати колекцію. Я особисто не бачу ніяких проблем і ризиків. Повсякчас ми вивозили виставки за кордон і повертали їх.
Але тоді був хай не стійкий, але мир. А скільки триватиме ця війна, не знає ніхто.
Херсонський художній музей впізнав свої вкрадені експонати у сімферопольському Центральному музеї Тавриди. Фото: facebook.com/art.museum.ks
Окрема думка
Юлія Литвинець. Фото: facebook.com/namufond
Юлія Литвинець, головний зберігач фондів Національного художнього музею України:
- Вивозити чи ні – це складне питання. Я сама про це багато думала. Ризики завжди треба прораховувати, розуміти, які предмети в які країни вивозити можна, а в які – ні. Я такої думки, що треба максимально спромогтися берегти все в Україні. Всі наші культурні цінності. Але якщо ситуація буде критичною, то скористати нагодою врятувати наші надбання, звичайно, доведеться. Як мінімум, ми мусимо дякувати за пропозицію і не відкидати такий варіант на крайній випадок.
