Мітці Пердью про унікальний смарагд: Важливо віддати найдорожче, щоб допомогти Україні
Американська письменниця та телеведуча Мітці Пердью знову приїхала до Київської області. Вперше вона побувала в нас влітку на запрошення начальника поліції Київської області Андрія Нєбитова і була глибоко вражена ранами, які залишили російські снаряди у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці. Тоді Мітці прийняла рішення здійснити вчинок, який би привернув увагу всього світу до необхідності підтримувати Україну. І дотрималася даної собі обіцянки.
На початку грудня на аукціоні Sotheby's Magnificent Jewels за 1,2 мільйона доларів було продано унікальний смарагд зі скарбів затонулого 400 років тому іспанського галеону «Нуестра Сеньйора де Аточа». Кільце з цим каменем Мітці подарував її чоловік - магнат і меценат Френклін Парсонс Перд'ю в день заручин. Тепер їхня історія кохання стане історією допомоги Україні.
Дуже важлива місія
Другий візит Мітці до Києва збігся з повітряною тривогою – українські ППО відбивали чергову атаку дронів, якими Росія намагається зруйнувати наші енергетичні об'єкти. Проте автомобіль із гостею без затримок прибув до пункту пропуску до зони ЧАЕС «Дитятки».
Тут уже був розгорнутий польовий намет, де можна зігрітися кавою або чаєм, стояли вісім білих нових Chery. Як розповів начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов, Мітці бачила, скільки поліцейських машин було розбито під час обстрілів, та привезла ці автомобілі групам швидкого реагування на Київщині. Частина авто нестиме чергування у райвідділі поліції Чорнобиля.
- Я купила ці вісім автомобілів і купуватиму ще. На Заході багато пишуть і говорять про допомогу українській армії, про гуманітарну проблему, але мало про правоохоронні органи України, які за таких тяжких умов захищають правопорядок, - сказала Мітці. – Я допомагатиму українській поліції та залучатиму до такої допомоги інших людей.
Гостя наголосила, що передала нові автомобілі адресно для поліції Чорнобиля, бо розуміє, яку відповідальну місію виконують правоохоронці.
- Поліцейські захищають Чорнобильську зону від браконьєрів, які можуть вивозити радіоактивний метал, інший заражений матеріал, гриби та ягоди. Робота поліції у Чорнобилі дуже важлива, - сказала Мітці.
Мітці Пердью та Андрій Нєбитов раді співпраці. Фото: пресслужба поліції Київської області
Кричали: «Слава Україні!»
У її зовнішності ніщо не видає жінку, чия сім'я повертає мільйонами. Незважаючи на вітер та мокрий сніг, Мітці так і не застебнула простий на вигляд чорний пуховичок і легко зняла його, щоб показати своє вбрання – футболку з написом «Поліція Київщини», яку їй подарували під час першого візиту.
Тонка, дуже рухлива і легка, вона без сором'язливості називає свій вік, розповідаючи історію обручки.
- Я була дуже щаслива, коли чоловік подарував мені це кільце. Смарагд, який у ньому, один із найбільших у світі. Він має унікальний колір та дуже цікаву історію. Але зараз мені 81 рік, я думала, як вчинити з перстнем. Коли вперше побувала на Київщині, зробила свій вибір. Але є ще одна мета, заради якої я виставила каблучку на аукціон. Гроші не головне. Цим продажем я показала всьому світу, як важливо віддати найдорожче, аби допомогти Україні. І я зрозуміла, що є багато людей, які готові піти на такий самий крок.
Мітці розповіла, що після закінчення торгів отримала з Іспанії листа від людей, які допомагали підтримувати аукціон.
- Коли каблучка була продана, вони кричали: «Слава Україні!». Усі прогресивні люди розуміють, наскільки важливо захищати Україну, бо цим ми захищаємо весь світ.
Попередити небезпеку
Автомобілі для поліції Київської області Мітці купила за свої гроші і кошти меценатів, що долучилися до неї. Як розпорядиться мільйоном, вирученим від продажу смарагду, вона поки що не говорить. Але ділиться планами збудувати на заході України – біля кордону з Польщею - притулок для жінок, які стали жертвами сексуальної експлуатації та домашнього насильства.
Ще до поїздки в Україну Мітці прочитала розповідь чоловіка, який виїхав зі своєю родиною до Польщі. Він згадував багатьох жінок з України, які не мали коштів на життя. Сутенери обманом, обіцянками допомоги заманювали їх до себе, ґвалтували та втягували у проституцію.
- Ми маємо говорити, попереджати про таку небезпеку, можливо, це допоможе комусь утриматися від неправильних рішень, - каже Мітці.
На таких автомобілях патрулюватимуть, зокрема Чорнобильську зону. Фото: прес-служба поліції Київської області
"Щоб бути щасливим, треба робити щасливими інших"
Після зустрічі з журналістами Мітці Пердью вирушила до зони Чорнобильської АЕС. Перед цим «КП в Україні" вдалося поставити їй кілька ексклюзивних питань.
- Мітці, ваш візит збігся з атакою дронів. Як ви це пережили ?
- Я насправді злякалася, проте намагалася тримати себе в руках. Мені пропонували пройти в укриття, але довелося відмовитись. Я працювала.
Мітці зовсім не виглядає на свій вік - залишається молодою і душею, і тілом. Фото: Валерія Чепурко
- Ми знаємо, що візит до розбитих війною українських міст став для вас потрясінням. Раніше доводилося переживати щось схоже?
- Ні, таких сильних емоцій я за своє життя ніколи не відчувала. Це був біль, страх, живе відчуття трагедії, яка тут сталася.
- Як відреагували ваші друзі, коли дізналися, що ви продаєте сімейну реліквію?
– Вони спочатку вирішили, що це моя емоційна спроба щось зробити, не розуміли, наскільки серйозно я до цього поставилася. Не думали, що я зможу продати обручку, яку подарував коханий чоловік. Але мій чоловік сам був філантропом, багато жертвував на добрі справи. І я точно знаю, що якби Френклін був живий, він підтримав би мене в моєму рішенні.
Щоб бути щасливим треба робити щасливими інших.
– Ви давно допомагаєте жертвам торгівлі людьми. Чому зайнялися саме цим видом благодійності?
– Задовго до війни в Україні я говорила з одним військовим. Запитувала в нього, що краще: ризикувати життям на фронті чи провести тиждень як рабиня в будинку розпусти. Він відповів, що краще ризикувати собою на фронті, аніж стати жертвою сексуального насильства.
– Ви письменник, публіцист. Розповідаєте у своїх статтях про побачене в Україні ?
– Першу статтю про ризик для українських біженок за кордоном я опублікувала незадовго до запрошення Андрія Нєбитова до Київської області. А після того, як побувала в Україні, написала про те, що побачила, про роботу правоохоронців - дев'ять статей. І ще багато писатиму про Україну.
На згадку Мітці подарували Чорнобильську медаль «За заслуги» та книгу про Київську область – якою вона була до російського вторгнення.
- Така наша область вже не буде, але буде кращою! – пообіцяв Андрій Нєбитов.
З історії питання
4 вересня 1622 року з порту в Гавані вийшли 28 кораблів із вантажем зброї, золота та коштовностей для Іспанії, яка була втягнута у Тридцятилітню війну. Найбільше скарбів знаходилося на галеоні "Нуестра Сеньйора де Аточа".
5 вересня зчинився сильний шторм, перевантажені кораблі втратили управління і напоролися на рифи. 8 судів затонули повністю, зокрема «Аточа».
Знайти місце аварії і підняти коштовності з дна вдалося лише 1985 року відомому мисливцю за скарбами Мелу Фішеру. Френклін Пердью був одним із спонсорів його експедиції. Свою частину прибутку він направив на благодійність, зберігши собі лише один смарагд. Камінь оправив у обручку та подарував своїй обраниці Мітці, коли просив її руки та серця.
Старовинний перстень зі смарагдом Мітці подарував майбутній чоловік на честь заручин. Фото nationaljeweler.com
