22 грудня
Завантажити ще

Чи вижене блекаут із дому: скільки українців поїде і чи буде куди повертатись

Чи вижене блекаут із дому: скільки українців поїде і чи буде куди повертатись
Фото: Крістофер Ферлонг/Getty Images

Сказати, що жителі України переживають дуже тяжкі часи, – це нічого не сказати. Люди по всій країні цілодобово сидять без світла, опалення, води та каналізації – агресивні сусіди «по-братськи» щосили намагаються загнати нас у XIX століття.

Морози, які вже не за горами, лише посилять ситуацію. На думку голови європейського бюро ВООЗ Ханса Клюге, з настанням холодів свої будинки покинуть ще два-три мільйони українців.

Наскільки реальними ці цифри і куди українці поїдуть? І чи зможуть повернутися, враховуючи, що міські мережі без електрики від морозів будуть пошкоджені дуже надовго? Ці та інші питання «КП в Україні» обговорила із експертами.

«Репетиція»

Ще місяць тому здавалося, що переважна більшість українців остаточно визначилися з місцем зимівлі: хто хотів виїхати – виїхав, хто вирішив повернутися – повернувся, хто залишався в Україні – максимально підготувався до важкої зими.

Але ворожі обстріли в останній декаді листопада вже вкотре за ці дев'ять місяців змусили багатьох переглянути свої плани. За останній тиждень троє знайомих, які ще на початку листопада казали, що залишаться в Україні і це не обговорюється, почали звикати до думки, що принаймні на зиму доведеться виїхати.

– Так вийшло, що я чомусь не боюся обстрілів, – каже киянка Вікторія. - Напевно, це не дуже добре, інстинкти притупилися, але вже є як є. Тому восени, коли наші друзі вирушили до Польщі, я відмовилася з ними їхати, твердо вирішивши, що зимуватимемо втрьох: я, чоловік та наш 15-річний син. Але майже три доби без електрики на Оболоні у будинку з електроплитою змусили мене змінити своє рішення. Швидше за все, ми з сином їхатимемо, особливо враховуючи, що всі навколо кажуть, що це були тільки «квіточки».

Справді, судячи з заяв експертів, цей блекаут може виявитися лише «репетицією» ще серйозніших відключень. Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко говорив про те, що вихід із блекауту у разі його виникнення передбачає кілька сценаріїв, згідно з якими це може тривати від трьох до десяти днів. Причому, як ми розуміємо, 10 днів знадобиться лише на первинне відновлення системи, а на повне відновлення підуть роки.

- Енергосистема ослаблена ракетними ударами жовтня-листопада і потребує все більших коштів на обладнання для ремонту, - зазначає енергетичний експерт Юрій Корольчук. – Підключення споживачів до електроенергії становитиме в середньому понад 72 години, тобто три доби та більше. Енергосистема України раніше не стикалася з таким явищем, як частковий блекаут. Все, що трапилося до 23 листопада, розхитало систему.

За словами експерта, минулого тижня в Україні відбувся контрольований блекаут, але навіть контроль за процесами в умовах війни не дає гарантій стабільного виходу із нього. У разі, коли ризики ракетних ударів дуже високі, залишаються високими ризики повторення глобального відключення світла, а з ним – і тепла, і води. Але якщо зараз воно тривало 3-5 днів, то наступне може тривати більше тижня.

Грошей на Європу немає

З огляду на вищесказане прогноз чиновника ВООЗ про виїзд ще двох-трьох мільйонів не виглядає таким вже нереальним. З початку війни основним напрямом для українських біженців є Польща, і, кажуть експерти, тут нічого не зміниться.

– Українці обирають Польщу за сукупністю кількох факторів, основні з яких – дружнє ставлення поляків та спільний кордон, – каже економіст Андрій Мартинюк. – Знаю, що чимало українців не хочуть їхати навіть углиб Польщі, щоб перебувати якомога ближче до рідних, які залишились в Україні.

Водночас голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що українці навряд чи цього разу масово виїжджатимуть до Європи.

- Більшість із тих, хто хотів і міг виїхати, вже виїхали, люди просто не мають на це грошей, - зазначив Попенко у коментарі «КП в Україні». - З іншого боку, пережити зиму буде складно, коли настане мороз мінус 10 і нижче, а в будинках не буде електрики та опалення. Думаю, що люди при можливості переїжджатимуть або в сільську місцевість, або на захід України.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також вважає, що основною перешкодою на шляху українців до Європи стане відсутність грошей.

– Швидше за все, проблему відсутності електрики люди вирішуватимуть покупкою генераторів, а не виїздом до Європи, – каже Охріменко. – Незважаючи на всю допомогу, яку нам надають, без грошей жити в Європі все ж таки складно, особливо з огляду на те, що там зараз і комунальні платежі сильно зросли. Тож більш реальним виглядають переїзди з міста до села.

Що буде з комунікаціями

Зараз у Мережі з'явилося чимало страшилок щодо того, що після цієї зими повертатися українцям буде просто нікуди, оскільки труби без електрики полопаються від морозів. Тож навесні, коли прийде тепло, до українських будинків не повернуться ні вода, ні каналізація.

Фахівці кажуть, що це зовсім не так.

– Труби опалення та гарячого водопостачання справді в морози можуть розірватися, і щоб відновити систему, навесні потрібно буде знайти ці розриви та ремонтувати, – каже інженер теплогазопостачання та вентиляції Ганна Фільчукова. – А от каналізаційні труби та труби холодного водопостачання закладені нижче за глибину промерзання, тому їм морози не страшні.

Також багато хто побоюється за відсутності електрики зливати в унітаз воду, наприклад, з відра або бутля, вважаючи, що система не працює.

– Це не так, тому що труби каналізації розраховані на максимальну потужність проходу води та мають нахил від будинку, щоб вода йшла самопливом у магістральну каналізацію, – каже фахівець. – Тож відсутність електрики не є для цієї системи критичною.

Тож повертатися нам буде куди.

– Українці, окрім військовозобов'язаних, можуть поїхати, куди вважають за потрібне, – резюмував економіст Олександр Гаврутенко. – І, напевно, справді буде правильним, якщо найменш підготовлені до тих викликів, які нам готує зима разом із країною-терористом, поїдуть на цей період із країни.

Скільки їх буде – три чи п'ять мільйонів – не має значення. Але бажано, щоб це все ж таки були ті, хто безпосередньо не бере участі в підтримці економіки та обороноздатності країни. А ті, хто залишаться, намагатимуться ефективно використовувати обмежені ресурси, щоб і до весни, і після закінчення війни всі наші громадяни повернулися у свої цілі та облаштовані міста та будинки. І вони обов'язково повернуться.