Головний “дитячий” поліцейський Василь Богдан: Жага пригод у дітей сильніша за страх війни
Ледь не щодня по телевізору, в інтернеті, в соцмережах ми бачимо оголошення про розшук дітей, і в серці оселяється страх. А що відчувають батьки, чия дитина пішла з дому і не повернулася, важко навіть уявити.
Про те, з яких причин неповнолітні полишають свої оселі, як ведеться розшук і як треба діяти батькам, ми поговорили з начальником Управління ювенальної превенції Національної поліції Василем Богданом.
Хтось прислухається, хтось – не дуже
- Василю Володимировичу, скільки заяв про зникнення дитини надходить у поліцію щодня?
Василь Богдан. Фото з особистого архіву.
- В середньому від 30 до 50 звернень. Це на одну добу. Більш конкретні цифри залежать від пори року. Влітку може бути і до 60 звернень, взимку, як правило, не більше 40 заяв.
Орієнтовно так само було і до війни.
- Але то були більш спокійні часи. Зараз повітряні тривоги, відключення електрики, темні вулиці... Чому це не лякає дітей?
- Ми систематично проводимо з дітьми, з їхніми батьками роз’яснювальні бесіди про ризики, пов’язані з війною, відключенням електропостачання. Пояснюємо, чому небезпечно ходити темними вулицями, чому треба йти до бомбосховищ, коли оголошується тривога. Але діти є діти – хтось прислухається, хтось, як бачимо, не дуже.
Страх, протест, перше кохання
- Які основні причини втеч з дому? Вони змінилися з війною?
- Війна, звісно, додала свої чинники. Родичі розшукують дітей на територіях, які охоплені бойовими діями в Донецькій, Луганській, Сумській, Миколаївській та інших областях. Був зв’язок - і зник, люди хвилюються. Є звернення про примусове вивезення окупаційною владою дітей за межі проживання. А в решті випадків причини, які були до війни, всі залишаються.
Наприклад, втеча як форма самозахисту, якщо в сім’ї особливі відносини. Жорсткий контроль батьків, практика покарань за певні вчинки. Приміром, розбила дитина дорогий мобільний телефон - боїться повертатися, щоб її не покарали. Або отримала погані оцінки і ховається з цим від повчань.
Часто діти тікають, щоб привернути до себе увагу. Таке буває в багатодітних сім’ях, та й будь-яких, навіть цілком зовні благополучних.
Втеча - як протест. У підлітковому віці у дітей загострюються потреби, щоб їх вважали самостійними, є прагнення розширювати контакти з однолітками, а не слухатися в усьому дорослих. Якщо батьки нав’язують свій жорсткий стиль поведінки, дитина вдається до протестної поведінки.
Часто малі йдуть з дому, бо гостро переживають конфлікт між батьками або їхнє розлучення. Вони сподіваються, що дорослі схаменуться і повернуться до комфортних стосунків.
Ще одна традиційна причина – це жага пригод. В підлітковому віці активізується схильність до ризикової поведінки. Втеча з дому може бути таким собі життєвим експериментом.
Класика жанру – перше кохання, яке не розуміють дорослі. Підлітки тікають через несприйняття їхніх почуттів або через бажання жити разом з обранцем чи обраницею дорослим життям.
- В основному до втечі cхильні підлітки, але ми бачили оголошення про розшук 8-річного і 6-річного хлопчиків з Кривого Рогу. У Миколаєві 9-річний хлопчик зник. Надто малий вік для пошуку пригод.
- Тим не менш. От буквально зараз, коли ми з вами розмовляємо, надійшло повідомлення, що 9-річного хлопчика знайшли. Він живий, здоровий, самостійно пішов у мандри. На те в сім’ї були причини, зараз їх з’ясовуємо.
У малечі з Кривого Рогу, скоріше всього, теж жага до пригод. Їх шлях відстежується, ходять по друзях, блукають, Сподіватимемося, що в халепу не втраплять.
Хочуть, щоб шукали і знайшли
- Як часто діти стають жертвами злочинів?
- В цьому році, станом на 23 листопада, до органів Національної поліції надійшло 9600 звернень про зникнення майже 10 200 дітей. 330 з них залишаються в активному розшуку.
Щодо 233 дітей із зазначених 330 надійшла інформація про втрачений зв’язок внаслідок окупації. Ми не можемо виключати, на превеликий жаль, трагічний розвиток подій, але є сподівання, що з дітьми все добре. От, наприклад, 11 дітей виїхали за кордон разом з одним із батьків, а другий звернувся із заявою про їх зникнення.
- Тобто переважна більшість історій закінчується благополучно?
- Саме так. Будемо сподіватися, що ця тенденція змінюватиметься лише на позитивний результат.
- Психологи кажуть, що кожна дитина, тікаючи з дому, хоче, щоб її розшукали.
- Я погоджуюся з такою думкою, діти хочуть, щоб їх шукали і знайшли. Хіба окрім дуже виняткових випадків. Жага до пригод гарна тільки на початку мандрів, а потім даються взнаки реалії.
Шукають по соцмережах, по СМС-повідомленнях
- Років десять тому втікачі мандрували по комп’ютерних клубах. Тепер вони не популярні, майже у кожного інтернет в телефоні. Де діти перебувають зараз?
- Як правило, ходять по друзях, їдуть до знайомих. В теплу пору року багатьох вабить море, чужі міста, де знаходяться приятелі.
- Шукати друзів, до яких можна податися, либонь, допомагають соцмережі?
- В тому числі. Діти там знайомляться, можуть домовлятися про зустрічі. Але це полегшує і нам роботу. Мандрівники хочуть похизуватися, де вони і як ся мають. Викладають фото, відео. Це один з інструментів пошуку.
Крім того, запроваджено комплексний підхід до розшуку. Не один рік ми співпрацюємо з оператором «Київстар» – це розсилання СМС-повідомлень на певний радіус території, звідки зникла дитина. Абоненти отримують інформацію, що де може бути зниклий хлопчик чи дівчинка, дається опис зовнішності, фотографія. Таким чином ми неодноразово знаходили мандрівників.
Зараз розширили мережу співробітництва - залучили наших партнерів зі служб перевезення пасажирів - таксі, з логістичних компаній. З 19 квітня цього року працює спеціальний телеграм-бот, призначений для пошуку зниклих дітей.
Сітілайт з рекламою чат-боту «Пошук дітей». Фото: Нацполіція України
Волонтери в усіх регіонах
- Знаємо, що ви налагодили співпрацю з “Глово”. Кур’єри пройшли інструктаж?
- Звісно, всіх проінструктували. Як ми, так і працівники компаній, з якими напрацьовували механізм взаємодії.
Всі кур’єри знають, як діяти, куди повідомляти, якщо побачать схожу за описом дитину.
- Уже є результати такої співпраці?
- Ми не виділяємо саме “Глово”, однак вся комплексна система розшуку в цьому році допомогла знайти більше десяти дітей.
- Волонтерські організації долучаються? Колись був великий проєкт у “Магнолії-TV”.
- З “Магнолією”, на жаль, співпраця у нас не склалася, зараз їхня допомога у розшуку дітей відсутня, але волонтерських організацій чимало. Вони створені в усіх регіонах.
- Наскільки відомо, в пошукових операціях задіяні оперативники карного розшуку.
- Ювенальна превенція починає працювати одразу – в першу ж добу. Встановлюються можливі причини зникнення дитини, будуються версії, де вона може перебувати, окреслюється коло родичів і друзів.
Коли оперативно знайти не вдається, підключається кримінальний розшук.
Якщо дитинка заблукала чи батьки її не догледіли, до розшуку долучаються працівники державних органів, місцевого самоврядування, просто небайдужі люди. Задіюються практично всі можливі ресурси.
- Діти, якщо йдуть з дому з власної волі, усвідомлюють, скільки людей підняли на ноги заради своєї примхи? Як реагують – ніяковіють, пишаються?
- Ми розмовляємо з ними про це. Реагують по-різному. Одні усвідомлюють, що вчинили неправильно, вибачаються. Інші навпаки – хизуються: от зараз ви мене знайшли, а я скоро знову втечу, будете далі шукати. Діти люблять вдавати із себе дорослих і бути в центрі уваги.
Конкретно
Що робити, коли дитина загубилася
Найголовніше – не втрачати часу, адже кожна згаяна хвилина може коштувати здоров’я та життя. Негайно звертайтеся до поліції!
Ніякого “правила 3 доби” при зникненні дитини не існує. Розшук починається одразу. Зареєструйте заяву, запишіть для себе її номер і телефон співробітника, який займатиметься вашою справою.
Представникам поліції треба повідомити такі дані:
- ім’я дитини та її вік,
- місце проживання та навчання,
- орієнтоване місце і час зникнення,
- можливе коло друзів та інтереси дитини.
Потрібно згадати, у що дитина була одягнена в момент зникнення. Знайти і передати в поліцію останні фото. Повідомити, яка обстановка в сім’ї. Якщо дитина провинилися і ви в поривах гніву вказували на двері, то про це обов'язково потрібно сказати.
Якщо зникла маленька дитина і це сталося поруч з будинком, варто ретельно обшукати всі затишні куточки: комори, балкони, шафи, підвали, прилеглі дитячі майданчики, а також місця, де ви зазвичай гуляєте. Нерідко трапляється так, що батьки та поліція по дві години шукають дитину, яка подалася погратися на улюбленому майданчику або грає с дорослими в хованки.
Чого не можна робити
- Самостійно розміщувати орієнтування на розшук дитини. Якщо вона свідомо пішла у мандри, то такі оголошення можуть спонукати тікати ще далі.
- Публікувати в оголошеннях свій особистий номер телефону і вступати в токсичне листування у соціальних мережах. Ви можете натрапити на шахраїв, які вимагатимуть гроші за неіснуючу у них інформацію. Ваш номер повинен бути тільки у працівників поліції.
- Не приховуйте від поліції щонайменші дрібниці.
Дуже важлива в таких випадках правда про сімейні стосунки між дорослими, між дорослим і дитиною.
Якщо дитина загубилася:
У торговому центрі або в іншому громадському місці, відразу звертайтеся в службу охорони, щоб вони блокували всі виходи і входи у будівлю та допомогли з пошуками. Не нехтуйте можливістю по гучномовцю звернутися до дитини.
Якщо у дитини є мобільний і вона на зв’язку, розпитайте, що вона навколо бачить і накажіть стояти на місці. Уникайте довгих розмов, щоб телефон не розрядився.
Якщо побачили дитину, яка ймовірно загубилася:
Коли дитина плаче, її треба спершу трохи заспокоїти и розпитати, що сталося, де її рідні. Якщо дитина мовчить, а це може статися через великий страх, залишайтесь поруч з нею там, де знайшли. Батьки можуть скоро повернутися.
Якщо батьки не приходять, теж залишайтеся на місці і телефонуйте в поліцію або попросіть про це когось із перехожих. Попросить малого показати вміст кишень, там може бути записка з адресою або номером телефону. Самі дитину не обшукуйте.
Не передавайте дитину, що загубилась, стороннім особам. Якщо якась жінка називає себе мамою, стежте за реакцією дитини - переконайтесь, що вона дійсно знає цю людину.
До питань профілактики
Розмовляйте з дитиною про все, що її може турбувати або зацікавити. Жодним чином не кажіть, що віддасте її комусь, виженете з дому, ніколи не вказуйте на двері.
Не кажіть, що всіх дорослих треба слухатися. Поясніть, що чужі люди можуть бути лихими.
Навчіть дитину кричати і розіграйте за ролями: ви - чужий дядько, тітка, незнайомий старший хлопець. Хапайте дитину, а вона повинна щосили кричати.
Програвайте ситуації, коли незнайома людина звертається до дитини: «тебе чекає мама», «я - мамин друг», «підемо погодуємо кошеня» тощо. У дитини має сформуватися стійка модель поведінки з незнайомцями: відповідати відмовою на будь-яку пропозицію.
Дитина має знати напам'ять імена і телефони своїх батьків. Покладіть записку з цими відомостями дитині в кишеню.
Як користуватися чат-ботом “Пошук дітей”: https://t.me/poshukditei_bot
- перейдіть за посиланням,
- натисніть Start,
- оберіть «Додати інформацію»,
- відповідайте на запитання (вкажіть прізвище, ім’я, по-батькові зниклого, дату народження тощо).
