Одне з найбільш хвилюючих питань на сьогодні – що наразі відбувається навколо Херсона? Росіяни справді залишають його чи це ретельно спланована пастка? Чи означає це, що у війні настав ключовий момент, і на що чекати далі? За роз'ясненнями «КП в Україні» звернулася до військового експерта Сергія Грабського.
- Сергію, росіяни справді йдуть з Херсона чи це пастка?
- Вони справді йдуть і покидають це місто.
- Чому йдуть?
- ЗСУ взяли ключовий опорний пункт – Снігурівку, і про оборону Херсонщини росіянами вже можна не говорити. Це був дуже важливий ключовий опорний пункт загарбників (Снігурівка важлива як плацдарм, що відкриває ЗСУ шлях на Херсон. Відстань до обласного центру – близько 50 км. – Ред.). Але увечері 9 листопада наші сили взяли його.
Окрім цього, безпосередньо на херсонському напрямку Сили оборони України зруйнували логістичні шляхи та систему забезпечення супротивника, порушили його систему управління військами. Тим самим не залишили ворогові іншого виходу, ніж вдатися до втечі. Далі буде поступове видавлювання супротивника з позицій.
Також російські війська могли відступити з Херсона, оскільки їм потрібна оперативна пауза для поповнення резервів та навчання мобілізованих.
- Чим небезпечні для ЗСУ бої у самому Херсоні?
– Боїв не буде. Це не має сенсу, бо там не залишиться серйозних сил опору росіян. А ті, хто буде, будуть знищені в рамках військово-поліцейської операції, попросту - зачистки.
- Коли ЗСУ зможуть звільнити Херсон?
– Нині важко сказати. Це може статися днями, а може, й за два тижні. Наш пріоритет – збереження життя наших військових.
- Що для ходу війни означає взяття Херсона?
- Це стратегічна поразка Росії на цьому напрямі. Тому що росіяни вже можуть забути про можливість якихось наступальних операцій на правобережжі України. А це призводить до того, що ми повністю контролюємо наше Чорноморське узбережжя. Ми триматимемо його під своїм вогневим контролем. Що серйозно впливатиме на боєздатність російських підрозділів на лівому березі, на логістику їхнього постачання зброї, живої сили, боєкомплектів та всього необхідного.
І для України є хороші передумови для подальшого наступу у напрямку Мелітополя. А взяття цього міста дасть те, що росіянам можна буде забути про сухопутний коридор до Криму. І півострів також перебуватиме під повним вогневим контролем ЗСУ.
- Самі росіяни кажуть про те, що вони відходять, щоб укріпитись на лівому березі. Там вони будують потужні укріплення. Як ЗСУ їх будуть брати?
- А ніхто й не збирається форсувати Дніпро у районі Херсона – це безглуздо. Там уже фактично дельта Дніпра, і дуже важко буде його форсувати під вогнем противника. Наступ буде на Лівобережжі, з боку Запоріжжя на Мелітополь. Ми зможемо перейти Дніпро лише тоді, коли візьмемо Мелітополь і відріжемо противника від шляхів поставок. Тоді самі відступлять.
- Що може зараз перешкодити нашому наступу? Іранські балістичні ракети?
- Нічого. Іранські ракети - це засоби терору місцевого населення, і вони не можуть вплинути на перебіг бойових дій.
За даними британської розвідки, здатність Росії підтримувати свої сили на західному (правому) березі Дніпра опинилася під загрозою через українські удари по російських маршрутах постачання. Під час відступу російські війська зруйнували кілька мостів і, ймовірно, заклали міни, щоб уповільнити та затримати просування українських військ.
- Втрата західного берега Херсона, швидше за все, завадить Росії здійснити своє стратегічне прагнення створити сухопутний міст, що веде до Одеси, - вважають у Міноборони Британії.
Через обмежену кількість пунктів переходу російські сили будуть уразливі під час форсування річки Дніпро.
- Цілком ймовірно, що відхід здійснюватиметься протягом кількох днів із оборонними позиціями та артилерійським вогнем, що прикриває відхідні сили, - йдеться у повідомленні британської розвідки.
В Інституті вивчення війни (ISW) також вважають, що відступ російських військ із Херсона на лівий берег Дніпра став наслідком успішних операцій Збройних сил України, а не пастка окупантів.
Як пишуть аналітики інституту, український контрнаступ на херсонському напрямку з серпня – це скоординована кампанія з перехоплення. Вона була спрямована на те, щоб змусити російські війська відійти за Дніпро, не вимагаючи великих наземних наступів. Ця кампанія, швидше за все, мала успіх.
Український військовий експерт з безпеки, полковник запасу.
Народився 14 червня 1966 року, в Тернополі.
Закінчив Ленінградське вище військове училище залізничних військ та військових сполучень; командно-штабний факультет Одеського інституту Сухопутних військ (1997) та Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенту України (2006).
Брав участь у підготовці миротворчих контингентів ЗСУ.
З грудня 1998 р. по кінець березня 1999 року брав участь у місії ОБСЄ на території Автономної Республіки Косово.
У березні 2009 р. був направлений до складу місії НАТО з підготовки до Іраку.
В Україні брав участь у роботі оперативних груп з ліквідації повеней у Карпатах та Південній Бессарабії, наслідків пожежі на військових складах боєприпасів у м. Лозова.
З 2011 р. активно займався громадською діяльністю, співзасновник ВГО «Спілка учасників миротворчих операцій».