Загрози блекауту: чи реально обладнати 1000 пунктів обігріву у Києві?
Внаслідок російських обстрілів серйозно пошкоджено або знищено близько 40% інфраструктури, що забезпечує електрику. Через це енергетики змушені вдаватися до аварійних і віялових відключень. Відсутність електрики, у свою чергу, призводить до того, що в деяких будинках пропадає вода та опалення, а там, де встановлені електроплити, люди залишаються без гарячого харчування.
Наразі у столиці в середньому відключення тривають по 8-12 годин на добу. Але загроза обстрілів зберігається, і за найгірших розкладів місто може повністю залишитися без світла, тепла і навіть води.
Міська влада Києва каже, що підготувалася до загрози блекауту, наскільки це в їх силах.
- На цей випадок ми готуємо понад тисячу пунктів обігріву у нашому місті. Закупили електрогенератори, зробили запаси води та всього необхідного, щоб ці пункти обігріву приймали людей. У них можна буде зігрітися, випити чаю, підзарядити телефони, отримати необхідну допомогу, – заявив мер Києва Віталій Кличко.
По 100 пунктів на район – тепло, світло та психологічна допомога
Яким може бути життя у столиці під час блекауту, з'ясовувала «КП в Україні».
- Пункти обігріву – це не новина. У Києві вже багато років, принаймні за Кличка, взимку, а особливо в люті холоди, завжди організовували пункти обігріву для всіх бажаючих. Не лише для безпритульних. Їхні адреси заздалегідь повідомлялися, - каже директор аналітико-дослідницького центру Олександр Сергієнко. - Там завжди можна було й зігрітись, і попити гарячого чаю.
Але цього року ситуація є надзвичайною. Отже, кількість пунктів обігріву зросла в рази – до 1000. Приблизно по 100 пунктів у кожному районі столиці. І якщо раніше пункт обігріву виглядав як великий намет, то тепер їх планують розгортати у спортзалах, школах, дитячих садках – із приміщеннями проблем виникнути не повинно. Головне, щоб була достатня кількість генераторів.
- Ці пункти обігріву будуть забезпечені не лише теплом та світлом. Буде можливість пересидіти, а в багатьох випадках і переночувати. До цього переліку також входять об'єкти соціальної та медичної інфраструктури, лікарні, пологові будинки, геріатричні пансіонати. Тобто місця, де люди постійно працюють і живуть, і їх не можна кудись перевозити. Більше того, у таких місцях не можна міняти і температурний режим, – пояснює Олександр Сергієнко.
Кожен пункт обігріву має бути забезпечений електрогенераторами. Це дає можливість підзарядити телефон, посидіти та попрацювати за ноутбуком. Як тимчасове місце перебування, за обіцянками влади, вони будуть повністю підготовлені.
- Також, крім перелічених вище установ, планується залучати приміщення, де можна розмістити велику кількість людей – школи, будинки культури тощо. У них також будуть встановлені електрогенератори, - додав Сергієнко.
Наш експерт налаштований оптимістично. Каже, що, окрім місцевої влади, до розгортання таких пунктів залучатимуться поліція та ДСНС.
- Зрозуміло, що й волонтери до цього підключатимуться. Тому є великі надії, що ці пункти обігріву працюватимуть ефективно, – каже Олександр Сергієнко.
Міська влада обіцяє, що пункти обігріву обладнають усім необхідним: теплом, освітленням, санвузлами, їдальнями, місцями для відпочинку і навіть невеликими складами з теплим одягом та ковдрами. Ну і, звісно, укриттия на випадок повітряної тривоги. Також можна буде отримати медичну допомогу, доступ до новин та актуальну інформацію про місто та навіть психологічну підтримку.
Для ночівлі є ковдри та теплий одяг. Фото: facebook.com/kyivcity.gov.ua
Немає води? Порятунок у бюветах
Не менш гостро постає і питання водопостачання. Повністю без води, звичайно, кияни не залишаться. У місті розгорнуто велику мережу бюветів. А влада вже працює над тим, щоб забезпечити їхню безперервну роботу.
- Міська влада з розрахунку на 180 бюветів закуповує 180 генераторів, які забезпечать підкачування для безперебійного постачання питної води. Також міська влада закупила велику кількість ємностей від 1 куба до 3, якими можна буде розвозити воду туди, де немає поряд бювету: лікарням, пологовим будинкам тощо. Такі важливі об'єкти будуть забезпечені водою, – додав директор "Інституту міста".
Щоправда, що буде за відсутності води з каналізацією у будинках – уявити важко.
Без математики – не зігрієшся
Питання захисту населення під час блекауту потребує відповідних розрахунків, які допоможуть визначити оптимальну кількість необхідних потужностей для забезпечення базових потреб населення.
- Для кожного міста – свій план та своя окрема історія. Якщо ми говоримо про Київ, то всі ці громадські пункти обігріву мають бути розгорнуті у кожному районі. При цьому потрібно враховувати віддаленість районів та розосередженість у них місцевих жителів, – каже голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, такі розрахунки – справжня наукова діяльність. Наприклад, якщо облаштовувати пункт обігріву у метро.
- Потрібно порахувати кількість людей, які живуть, наприклад, на Позняках. Скільки людей живе біля метро та скільки метро може вмістити? І на який час? Осокорки-4, Позняки, Патріотика… У цих мікрорайонах мешкає 50 тисяч людей, і тут у принципі немає укриттів, вони там і не планувалися. Теплопунктів також немає. Добре, що є школи. Тому теплопункти доведеться розгортати біля шкіл, – вважає Олег Попенко.
Але Київ – величезне багатомільйонне місто. І навіть такої кількості пунктів обігріву може не вистачити.
Зразково-показовий пункт обігріву є навіть марміти для роздачі теплої їжі. Фото: facebook.com/kyivcity.gov.ua
Переїзд у приватний сектор – рішення для багатьох
Недарма від міської влади звучала рекомендація: хто має можливість – переїхати на якийсь час у приватний сектор, на дачу чи в село, де можна користуватися пічним опаленням або твердопаливними котлами. Це і вам не дасть замерзнути, і міській владі полегшить роботу.
Щоправда, при цьому варто враховувати, що таке переселення теж не є ідеальним рішенням і тягне за собою масу проблем.
- Переїзд у приватний сектор чи сільську місцевість – це буде нормальне та правильне рішення. Це може вирішити багато питань. Але ми стикаємось з іншими питаннями. Скільки людей переїде у приватний сектор? Скільки людей переїде у сільську місцевість? Ніхто у Києві не знає і цією інформацією не володіє. Щодо забезпечення людей паливом, дровами та рештою – кому скільки треба? Скільки квартир залишаться порожніми? Скільки переїдуть із однієї квартири на іншу? Як проконтролювати, щоб квартиру не винесли мародери? Запитань маса. І всі вони мають вирішуватись за рахунок чітко збудованої системи, - вважає Олег Попенко.
Техногенні катастрофи, на жаль, для України не є новиною. Чого варта лише моторошна історія з Алчевськом у 2006 році, коли через аварію на об'єктах ЖКГ місто залишилося без опалення в січневі люті морози, і в багатьох будинках просто полопалися батареї, і люди залишилися не лише без тепла, а й повністю без води. А ще був непростий досвід столичних зим зразка 2013-14 років, коли випадала рекордно велика кількість снігу, що паралізувало роботу міста. Чи зроблено висновки з тих ситуацій? Сподіваємось, що так.
Досвід має ДСНС, але його мало
Рятувальники вже мають досвід щодо організації пунктів обігріву для цивільного населення в умовах зимової негоди. За потреби вони також нададуть допомогу населенню у разі критичної ситуації з електроенергією.
- Щодо пунктів обігріву – це компетенція органів влади. Ми лише одне із відомств, яке може залучатися до цього процесу, бо заявлено 1000 пунктів обігріву. І якщо у мирний час подібні пункти розташовувалися на базі медико-соціальних установ, то цього року їх буде недостатньо, - каже спікер ДСНС Світлана Водолага. - Щодо нашої служби, у разі потреби – ми можемо встановити намети для обігріву. Де і коли ми їх поставимо – залежить від рішення міської влади.
Досвід у ДСНС хоч і є, але використати його за сценарієм, який може настати за найгірших обставин, складно.
- Ми вже років 5 не ставимо намети безпосередньо у місті. Тому що це не доцільно – людина може зігрітися у переході або зайти до будь-якої крамниці та зігрітися там. Намети ми ставили більше в області, для людей без певного місця проживання, – каже Світлана Водолага. – Та й навіть коли ставили у місті, то приходили здебільшого люди без певного місця проживання – і то переважно перекусити. Іноді траплялося, що чоловік до 10, або навіть менше, залишалися переночувати.
Спікер ДСНС розповідає, що також у снігопади такі намети встановлюють на в'їзді до Києва, коли обмежується рух великогабаритного транспорту, щоби могла працювати снігоприбиральна техніка.
- Ми ставимо ці намети для водіїв-дальнобійників, але, як правило, у них все з собою є. Хіба що можуть зайдуть попити чаю, - уточнює Світлана Водолага.
Загалом досвід розгортання наметів у ДСНС є. Але Світлана Водолага наголошує – зараз зовсім інша ситуація, зовсім інша кількість людей. Але точно може гарантувати, що рятувальники підставлять своє плече та обов'язково прийдуть на допомогу у складній ситуації.
Аптечка – обов'язковий елемент пункту обігріву. Мушу також чергувати медик. Фото: facebook.com/kyivcity.gov.ua
ДО РЕЧІ
Як пережити блекаут і не замерзнути
- Насамперед слід утеплювати своє житло. Якщо раптом день-два-три не буде опалення, при незначних температурах можна пересидіти в такому приміщенні і без опалення. Потрібно мати теплий одяг як на день, так і на ніч, – радить Олександр Сергієнко. - Щоб уночі спати в одязі – він має бути комфортним та зручним. Обов'язково вдягати шапки, це дуже добре зберігає тепло. При нагоді мати грілку для зігрівання ніг. Тепле ліжко допоможе людині розслабитися та відновить сили.
Також експерт радить уже відомі нам речі: мати запас води, запас їжі, запастися свічками та ліхтарями різного типу, бажано мати газові приводи (туристи користуються такими). Вони дозволять не залежати від плит із електропостачанням.
