Житель окупованого Херсона: Нас або затоплять, або розбомблять. Та ми віримо в ЗСУ
Під російськими окупантами Херсон живе з 2 березня. Нам вдалося зідзвонитися з одним із наших друзів, який увесь цей час залишається у місті. З питань безпеки ми не можемо назвати справжнє ім’я та прізвище чоловіка, інакше, як каже він сам, за ним одразу ж прийдуть з автоматом.
Готують депортацію
- Ситуація дуже важка, - розповідає Василь (ім’я змінено). – Нам повідомили, що до 5 листопада потрібно виїхати з міста. З 6-го, вже є указ гауляйтера Сальдо, почнеться депортація – людей будуть вивозити примусово.
Але, за його словами, люди не виїжджають, бо не хочуть кидати свої домівки і десь поневірятися. До того ж місце тих, хто виїхав, одразу займають росіяни, оселяючись у їхніх домівках. Та й виїжджати вже немає куди.
- Виїхати вже нікуди не можна, впускають лише у Росію і все. Навіть назад ти не можеш повернутися, - говорить наш співбесідник. - Слава богу, що раніше мені вдалося свою доню відправити через Росію у Польщу. Бо іншого коридору не було. Але не кожна людина могла собі це дозволити. Щоб вона доїхала до Польщі, ми заплатили 800 доларів. І це ще не дуже велика сума, є й більші.
Кажуть – виводьте тварин на вулиці і кидайте
Покинути домівку Василь не може. У нього 80-річна мама, яку він доглядає, та собаки, яких він не полишить ні за яких умов.
- Мені потрібно тільки з ними виїжджати, як же я без них! Але, уявіть, сказали - залишайте на вулиці. Мало того, це не тільки мені так сказали. Я живу в приватному секторі, де у людей навіть корови є, то їм сказали те ж саме: виводьте на вулиці, залишайте, а самі виїжджайте. Звичайно, ніхто цього зробити не може. Я, наприклад, до останнього буду тут, навіть якщо прийдуть з автоматами, я собак не залишу.
У Василя живуть чотири йорки, три шпіци та два курцхаара. А купити їжу для тварин чи навіть для себе – нині велика проблема.
- Вже закрили частину магазинів і ринок. Навіть немає де скупитися, - продовжує чоловік. - На сьогоднішній момент, краще навіть казати, на сьогоднішній час, деякі магазини ще працюють, але, як нам сказали, до 4 листопада. Я, як міг, запасся їжею, кормом для тварин, але всього бракує. Люди діляться харчами і чим можуть. Собакам варю лапшу і трішки додаю м’ясних обрізків, якщо вдається знайти недорого. І отаке вони їдять.
Чоловік каже, що єдина підтримка сьогодні, яка допомагає вижити, – це друзі:
- Я розумію, що не комільфо просити допомогти фінансово, але на сьогоднішній момент у мене вибору немає.
Закрили останню лікарню
Як розповідає наш співбесідник, кілька днів тому окупанти закрили останню лікарню у місті. Херсонці цю ситуація інакше як терором і не називають. Просять про це писати і говорити, де тільки можна.
- В Херсоні всі лікарні закрили, - говорить Василь. - Уявіть, якщо почнуться бойові дії, а вони будуть, і серйозні, навіть з незначними пораненнями не буде куди звернутися. А ще у нас ситуація плачевна, бо ми не знаємо, що буде з Каховською ГЕС. Якщо її підірвуть, ми тут всі затонемо. Тому наразі у нас два варіанти - або нас затоплять, або нас розбомблять. Оце все, що у нас є. Але люди не хочуть виїжджати, люди чекають ЗСУ, всі настроєні на те, щоб дочекатися нашу армію.
Якщо раніше гривню на ринках окупанти забороняли, то зараз вона знову в обігу. Фото: t.me/hueviyherson
Допомоги так і не дочекалися
Василь бідкається, що вони так і не дочекалися обіцяної грошової «єДопомоги» від міжнародних організацій, хоча подали заявки ще чотири місяці тому. Бо ж жити в окупованому росіянами місті уже немає за що.
- До нас взагалі не дійшла ніяка допомога ні від європейських партнерів, ні від США. Наша думка, хоча ми можемо помилятися, - її розікрали наші чиновники. Поясню, чому у нас такі думки, - розповідає наш співбесідник. – По-перше, кажуть, що не можуть доставити гуманітарну допомогу на Херсонщину, бо вона окупована. Тоді у мене просте запитання - а чому її продають? По-друге, у мене дуже багато знайомих, друзів, які подали заявки на фінансову допомогу від міжнародних організацій. І я від жодної людини не почув, - а цих людей справді багато, - що комусь прийшли кошти. Хоча всім прийшло повідомлення: ви зареєстровані, чекайте. А ми тут ледве виживаємо, і це м’яко кажучи.
Партизани в Херсоні не сплять. Фото: t.me/hueviyherson
Окупанти вивезли телевежу
Телебачення, інтернет, українські новини – все це стало для мешканців Херсона фантастикою. Люди практично лишилися відрізаними від світу.
- Я дивлюся телебачення лише по супутнику, - говорить Василь. - Інтернет дуже слабкий. І, ви ж розумієте, що російський інтернет не дає можливості відкривати українські сайти. У Херсоні телевізійна вежа десь з 22 березня транслювала тільки російські телеканали. Втім, росіяни цю вежу вже розібрали на запчастини і вивезли. Тому зараз взагалі немає ніяких телеканалів.
Наш співрозмовник не приховує – у такій критичній ситуації дуже переживає за маму, за себе, за тварин:
- Це ж діти мої. От дивляться вони мені в очі – і все розуміють. У нас кожного дня вибухи, бомби, ракети, вони в шоці, але дивляться на мене і наче питають: ти ж нас не покинеш? Якщо буду живий, ніколи не покину.
Василь зізнається, що наш дзвінок – це розрада. Каже, коли отак поговориш з кимось – легше стає.
- Хочу вам подякувати, що ви знайшли час зі мною поговорити. Бо нам і спілкуватися немає з ким, і те, що ми зараз спілкуємося – це дуже рідкісний момент, - говорить він. - Спілкуюся з вами через російський зв’язок, бо нашого національного немає. Але що робити – не втрачаємо віру і тримаємося як можемо. І зустрінемося з Перемогою.
