Російсько-українська війна може згодом переміститися до космосу. І в ній можуть бути залучені Сполучені Штати Америки.
Представник російського МЗС Костянтин Воронцов на засіданні комітету Генасамблеї ООН пригрозив, що Росія збиватиме західні комерційні супутники, якщо їх використовують для допомоги Україні у війні. Це можуть бути супутники Starlink Ілона Маска, а також компаній Planet Labs та Maxar.
Черговий російський агресивний наїзд пов'язаний із тим, що приватні космічні компанії, як і можливості великих космічних держав, виявились дуже ефективним інструментом на полі бою в російсько-українській війні.
У перші критичні дні вторгнення російська армія зосередила зусилля на руйнуванні українських систем зв'язку та засобів комунікації. За задумом командування, це мало занурити всю країну в хаос і полегшити її швидкий розгром. Проте оперативно поставлені термінали Starlink дозволили забезпечити український уряд та збройні сили стійким зв'язком, що стало однією із причин провалу російських планів.
А компанії Planet Labs і Maxar ще перед початком вторгнення опублікували низку супутникових фотографій. Знімки наочно продемонстрували скупчення російських військ біля кордону, тим самим спростовуючи твердження Кремля, що Росія не планує жодного нападу.
Російська пропаганда заявляє, що в них є можливості для поразки супутників на навколоземній орбіті. Ці заяви не зовсім безпідставні. Минулого року РФ провела випробування протисупутникової зброї та спеціальною ракетою збила один зі своїх старих супутників.
За повідомленням НАСА, при цьому було застосовано російську протисупутникову ракету «Нудоль» (А-235), яку було запущено, швидше за все, з космодрому Плесецьк. У зв'язку з цим офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що після цього випробування на орбіті Землі утворилися уламки, які становили небезпеку для Міжнародної космічної станції. Російське міністерство оборони підтвердило факт успішного випробування протисупутникової зброї, під час якого було знищено недіючий супутник типу «Целіна-Д».
Система « Нудоль », судячи з уривкових відомостей з різних річних звітів підприємств, складається з пускової установки 14П222 на шасі виробництва Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ), командно-обчислювального пункту та статичної станції радіолокації. Можливо, є і мобільна радіолокаційна станція наведення. Розробку ракети-перехоплювача 14А042 веде ОКБ «Новатор» (Єкатеринбург), а розробник системи – концерн «Алмаз-Антей».
Характеристики нової ракети невідомі, але можна припустити, що вони не поступаються списаним протиракетам 51Т6 далекого ешелону чинної системи протиракетної оборони "Москва А-135". У цьому випадку «Нудоль» має вражати цілі на висотах до 500 км, що цілком відповідає завданням заатмосферного перехоплення боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та знищення супутників на низьких орбітах.
Україна не має можливості захищати супутники, але таку можливість мають США. Америка може протистояти російській загрозі у космосі. Пентагон має у своєму розпорядженні широкий арсенал протисупутникової зброї та засобів ураження космічних апаратів, розроблених у рамках програми Національної протиракетної оборони. Найбільший потенціал має комплекс наземного базування GBMD, здатний вражати своїми ракетами орбітальну мету на висоті до кількох сотень кілометрів. Тяжка протиракета може розігнати апарат-перехоплювач до орбітальної швидкості, що дозволяє йому вразити ціль у будь-якій точці орбіти і перехопити супутник над будь-якою точкою Землі.
Значний ресурс також має протиракетна система морського базування Aegis Ballistic Missile Defense System. Вона може вражати за допомогою корабельних протиракет SM-3 орбітальні об'єкти на висоті до 250 кілометрів. За допомогою такої протиракети SM-3 американці успішно знищили супутник USA-193. Потенційно для знищення супутників на низьких орбітах може бути також використаний мобільний комплекс тактичної ПРО THAAD.
Американські протиракети SM-3 вже збивали ціль у космосі. "Тренувалися" на своїй "мішені" супутнику USA-193. Фото: naukatehnika.com
Після США та Росії успішне випробування власної протисупутникової зброї провів також Пекін.
Метеоспутник FY-1C серії Fengyun, що знаходиться на полярній орбіті висотою 865 км, був уражений прямим попаданням ракети. Вона була запущена з мобільної пускової установки на космодромі Січан та перехопила супутник на зустрічному курсі.
США повідомили, що Китай також проводив випробування трьох невеликих супутників, які є частиною таємної програми. Один із них був оснащений маніпулятором і під час польоту змінив орбіту на 150 км, зблизившись з іншим на невелику відстань. Маніпулятор може використовуватися для захоплення чи збивання інших супутників.
У 2015 році було проведено успішне випробування протисупутникової ракети Dong Neng-3. Тобто Китай вже має ракети наземного базування, які можуть вражати супутники на низькій навколоземній орбіті. Крім цього, в 2021 році в Китаї розробили роботизований пристрій, який здатний встановлювати вибухівку на сопла двигунів космічних апаратів.
Не відстає і Індія, яка провела успішні випробування і збила космічний апарат, що знаходиться на низькій навколоземній орбіті (на висоті 300 кілометрів), ставши таким чином четвертою країною у світі, що володіє протисупутниковою зброєю.
На озброєнні Ізраїлю є ракета "Хец-3" (Arrow-3, "Стріла-3"), розроблена спільно зі США. Ця двоступінчаста ракета здатна використовуватися для перехоплення балістичних ракет і знищення супутників поза атмосферою. Отже, Ізраїль увійшов до клубу країн, які мають технологію заатмосферного перехоплення балістичних цілей.
На навколоземній орбіті і вище влітку 2021 року було 2666 штучних військових супутників, з них 154 належать американським військовим, близько 100 – російським, 63 – китайській армії. В інших країнах, таких як Франція, Ізраїль, Німеччина, Італія, Індія, Великобританія, Туреччина, Мексика, Іспанія та Японія, їхня кількість становить менше десяти.
Через таємність існування ряду літальних космічних апаратів подвійного використання (їх застосовують і армія, і комерсанти) неможливо назвати точну кількість військових супутників. Однак щороку кількість штучних супутників Землі збільшується, на навколоземну орбіту запускаються нові, які вміють збирати ще більше інформації та виконувати ще більше функцій.
Супутники змінили картину сучасної війни. Вони дозволяють заглянути за лінію фронту та відстежувати переміщення ворожої техніки, забезпечують доступ до інтернету у зоні бойових дій. Наприклад, через супутник і GPS можна наводити на ціль ракети реактивних систем залпового вогню HIMARS.