Висновки вчених: ковід створений штучно
Війна відсунула на другий план усі проблеми, а такі, як коронавірус, здаються нам найменшою з бід. Тим часом світ не втрачає інтерес до загадки SARS-CoV-2, або COVID-19, як нам звичніше його називати.
Днями платформа BioRxiv опублікувала результати досліджень трьох вчених із США та Німеччини, які стверджують, що ймовірність синтетичного утворення геному коронавірусу значно вища, ніж його природне походження. SARS-CoV-2 міг з'явитися як інфекційний клон, зібраний in vitro – у пробірці.
Але кому і навіщо могло знадобитися штучно виводити віруси?
Шкідливе використання наукових відкриттів
Розуміти, з чим доводиться мати справу у випадку вірусу, важливо як з метою забезпечення безпеки населення, так і з точки зору стратегії оборони.
Тетяна Чумаченко. Фото: особистий архів
– Якщо патоген - штучного походження, він має надані властивості, які можуть полегшувати поширення, викликати важчі форми захворювань, знаходити нові шляхи передачі, – пояснює доктор медичних наук, завідувач кафедрою епідеміології Харківського національного університету професор Тетяна Чумаченко. – Наприклад, була така гучна у медичних колах історія, коли вчені змінили пару генів у штамі пташиного грипу, який раніше не передавався аерозольним шляхом, і вірус отримав можливість передаватися повітрям. З точки зору еволюції подібні втручання можуть бути не дуже вигідними для самого патогену, але вигідні людям, якщо йдеться про біотероризм або розробку біологічної зброї.
Експерименти із вірусами, за словами професора, мають дві мети. Перша – це розвиток науки, яка не має залишатися на місці, друга – необхідність передбачити, як можуть змінювати патогени у злих намірах, щоб шукати, умовно кажучи, протиотруту.
- На жаль, питання про подвійне використання наукових відкриттів не знімається з порядку денного. З одного боку, всі зусилля спрямовані на те, щоб уберегти людей від нових епідемій, побудувати бар'єри. З іншого боку, якщо таке відкриття потрапить до рук лиходіїв, воно принесе велику шкоду, - продовжує співрозмовниця.
Тетяна Чумаченко наводить приклад зі спорами сибірки, які у 2001 році були відправлені до кількох офісів ЗМІ та двох сенаторів від Демпартії США. У ході локальної біодиверсії заразилися 22 особи, з яких п'ятеро не вижили.
Не офіційне видання
Автори відкриття доктор із Німеччини Валентин Брутгель, американські вчені Алекс Уошберн та Антоніус Ван Донген про біологічну зброю не говорять. Вони вирішили з'ясувати, як SARS-CoV-2 потрапив до людей – безпосередньо від тварин чи опосередковано внаслідок, скажімо, лабораторної аварії. І дійшли висновку, що за низкою ознак (сліди розрізання та зшивання ланцюжка ДНК) він справді вирощений у пробірці.
Але слід розуміти, що BioRxiv (біоархів) не є офіційним науковим виданням, це відкрита платформа. Розміщені у ній статті проходять певну перевірку – на справжність авторів, на плагіат, але не рецензуються. На сайті є про це попередження та нагадування, що наведені висновки не мають розцінюватись та повідомлятись у пресі як остаточні.
- Коли йдеться про публікацію у серйозному науковому журналі, стаття проходить жорстке рецензування з перевіркою всіх первинних документів: наскільки ця робота є дослідженням, чи дотримана методологія. Не секрет, що є вчені, які не мають правильної методології досліджень. Тому ми і студентів навчаємо, як потрібно аналізувати наукові статті. Просто наукова стаття – це аж ніяк не привід брати все на віру, - зазначає Тетяна Чумаченко.
Конкуренція усередині інфекції
- З погляду інфекціоніста те, що наразі відбувається, цілком укладається у природну концепцію. Наприкінці березня – на початку квітня 2020 року, коли в Україні були поодинокі випадки захворювань, багато хто думав, що до осені все припиниться. Але я казала, що ні, навпаки, дуже ускладниться, - продовжує експерт.
Віруси мутують, різні штами ведуть між собою конкурентну боротьбу за «володіння» людьми. Коли штам "Альфа" в Індії пішов на зниження і народ розслабився, його місце зайняла "Дельта", яка легше передавалася та викликала серйозніші випадки. "Дельту" витіснив "Омікрон", який полегшив собі завдання тим, що не потребував опускатися в нижні дихальні шляхи, зміцнювався у верхніх.
На думку Тетяни Чумаченко, думати, що «Омікрон» – це капітуляція коронавірусу перед людством, це трохи помилятися.
– Цей штам ще швидше поширюється, має короткий інкубаційний період і для зараження потребує невеликої дози вірусів. Легша переносимість штаму пояснюється імунізацією населення. Однак є й тяжкі випадки, смерті серед людей із хронічними захворюваннями, – каже професор.
ВООЗ припустився помилки
Цікаво, що вірус природного походження може змінювати шляхи зараження. Так було із чумою. Спочатку її переносили на людину блохи, які отримували вірус від заражених щурів. Але в когось розвинулася вторинна легенева чума, і тоді додався новий спосіб передачі – аерозольний. Тому у XIV столітті, коли нічого не знали про антибіотики, від чуми загинула половина Європи.
- В історії з коронавірусом, на мій погляд, все відбувається за епідемічними законами, законами природи. Єдине, я вважаю, ВООЗ припустився помилки, вчасно не закривши сполучення з Китаєм. Так свого часу вдалося поставити бар'єр перед САРС і ТОРС, а от із COVID-19 запізнилися, - підсумовує професор.
Є думка
Ковід живе з кажанами 65 мільйонів років
Тим часом офіційно точку в дискусії з приводу походження COVID-19 не поставлено. У серпні 2021 року глава програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я Майкл Райан заявив, що всі гіпотези залишаються в силі, деякі вірогідніші, але вимагають подальшого з'ясування.
Сергій Комісаренко. Фото: facebook.com/Сергій Комісаренко
Тому інтерес вчених до цієї теми цілком зрозумілий. Хоча академік НАН України, директор інституту біохімії ім. А. В. Палладіна Сергій Комісаренко вважає це марнування часу.
- Вчені люблять розважатися і щось досліджувати, якщо на це є гроші. Увесь грамотний світ давно дійшов того, що вірус має природне походження. Про це говорять 98% представників наукового світу, і це доведено. Знайдено дуже схожі штами у кажанів, які мешкають у печерах Таїланду, Лаосу, деяких інших азіатських країн, – запевняє Сергій Комісаренко.
Цей вірус, за словами Сергія Комісаренка, живе з кажанами 65 мільйонів років і разом із ними змінюється.
- Інше питання, чому миші не хворіють та не вмирають від цього вірусу. Ось це потрібно вивчати, щоб повернути на користь людям, – упевнений академік.
