Експерт Вадим Кодачігов: І найтупіші методи проти «Шахедів» мають право на життя
Росія продовжує тероризувати міста України смертоносними іранськими безпілотниками, і ми маємо шукати способи, як цьому протистояти. Своїм баченням ситуації з "КП в Україні" ділиться член "Комітету реформ Міноборони", генеральний директор ТОВ "Компанія оборонних та радіоелектронних технологій" Вадим Кодачігов.
«Він у будь-якому випадку вибухне»
- Вадиме, іранські «Шахеди» обзивають «мопедами», «газонокосарками», проте всі погоджуються, що боротися з ними дуже важко.
- «Шахеди» – не типові дрони. Вони класифікуються як низьколітаючі, малошвидкісні, баражируючі боєприпаси і відносяться швидше до класу ракет, ніж до класу безпілотників. «Шахеди» мають кілька базових параметрів, які необхідно враховувати при розробці систем протидії.
Перше: на цих БПЛА застосовуються детонатори ударної дії. Це механізм, який вибухає від удару об перешкоду чи землю. Отже, змусити його здетонувати у повітрі шляхом перехоплення сигналу не можна. Він все одно вибухне на землі.
Друге: боєкомплект оснащений таймером самознищення. Навіть якщо плавно опустити йому горизонт і примусово посадити без удару, щоб не здетонував заряд, через 20 – 30 хвилин після приземлення «Шахед» все одно вибухне сам.
Третє: «Шахед» не використовує канали зв'язку з оператором GNSS – лише короткочасно для координації курсу. Він летить за внутрішніми координатами, закладеними при запуску та на останній ділянці підльоту до мети використовує систему верифікації орієнтирів, яка дозволяє зайти на ціль із точністю до 5 метрів. Глушити такий апарат комплексами радіоелектронної боротьби немає сенсу. Якщо ми заб'ємо йому всі приймачі, то єдине, що ми отримаємо, - це можливе відхилення від мети на 50 – 200 метрів. Але він все одно вибухне.
В Україні виробляють засоби для виявлення та знищення
– Ми знаємо, що у вас є свої пропозиції, свій метод боротьби.
- Свого методу я не маю. Все нове – добре забуте старе. Такий метод існує ще з часів Другої світової війни та називається «фізичне знищення». Ця дія складається з двох основних етапів. Перший – це виявлення та верифікація цілі. Другий – ліквідація.
Для вирішення першого завдання використовуються нескладні та відносно недорогі станції радіолокації, які виробляють в Україні як мінімум 4 компанії. Є й хороші іноземні прилади, які не заборонені до продажу. Враховуючи досить гучний звук, який супроводжує політ "Шахеда", для виявлення дронів на ранньому етапі - біля самого кордону - можливе використання акустичних систем виявлення.
Етап другий – знищення. Варіант перший – зенітні установки ЗУ-23 або будь-який кулемет калібру 12,7 (навіть 7,62 може спрацювати). Для оптимізації прицілювання є також два шляхи: простий - чергування зарядів з розрахунку 1 трасер на 4-5 бронебійно-запальних. Дорожче - використання прицілу з гарною кратністю. Ну і - якщо зовсім по-багатому - оптико-електронний прилад із системою захоплення і супроводу цілі, під який робиться поворотна турель і прописується програмне забезпечення для повної автоматизації процесу.
Якщо мені не зраджує пам'ять, ці вироби в нашій країні волонтери починали робити ще з 2015 року.
- Виробники – це приватні чи державні компанії?
- Здебільшого приватні компанії. Державі потрібно поцікавитися цим питанням, і вона відразу дізнається, що в країні випускають оптико-електронні прилади, здатні вести ціль, а також радари, які можуть виявити її за 20 – 30 кілометрів, поворотні турелі та програмне забезпечення.
Ми зараз говоримо, нагадаю, про досить дешеві системи, які розроблені та виробляються українськими компаніями.
Неважко було передбачити появу цих дронів
- Наївне запитання. Якщо все це ми маємо, то чому зараз не використовуємо?
- На жаль, у нас відсутня стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу, яка, у свою чергу, пишеться у прив'язці до стратегії розвитку Збройних сил. У Міністерстві оборони повинні працювати аналітики, які мали передбачити, що у разі ескалації конфлікту РФ обов'язково вдасться до цього виду озброєння, і поставити завдання на розробку ефективних систем протидії.
Передбачити застосування малошвидкісних боєприпасів, що баражують, було не складно - ми самі розробляємо такі комплекси. І якщо ми їх створюємо, розуміючи, що для нинішньої війни вони є одним із основних видів поразки супротивника, отже, росіяни теж їх застосовуватимуть.
А якщо є дія, то потрібно займатися питанням протидії.
- Припустимо, пропустили. Зараз із чого можна починати?
- За фактом зараз потрібна людина. Один фахівець, який розуміє проблему та знає її вирішення. Ця людина має отримати від держави завдання плюс повноваження консолідувати виробників, які мають компетенцію у необхідних системах, вивести ТТХ комплексу, зробити зразок для перевірки, після чого налагодити серійне виробництво.
За два-три місяці з цим можна впоратися.
- А раптом «Шахеди» на той час закінчаться? На це сподіваються.
– За два-три місяці «Шахеди» не закінчаться. Якщо вони закінчаться в Ірані, їх почнуть робити самі росіяни. Нехай із найпростішими системами, але вони це робитимуть.
- Ви готові стати людиною, яка збере команду? Виходили з такою пропозицією до Міноборони?
- Ні, не виходив. Я маю не менш важливу роботу в інтересах армії. Але якщо таке завдання не буде кому доручити, я готовий взяти його на себе і довести до кінцевого результату.
- Зараз звідусюди кричать про те, що ми давно могли робити свої ударні безпілотники, а «Укроборонпром» лише на 236-й день війни анонсував появу нашого дрона-камікадзе…
- Ми безпілотники можемо робити і робимо. А дії «Укроборонпрому» я не берусь оцінювати. Це державна структура, я до неї не вхожий. Я знаю, що роблять приватні компанії, і повірте - у нас є чим похвалитися.
На сьогоднішній день в Україні близько сорока підприємств займаються розробкою безпілотних повітряних систем. Близько десяти - розробкою наземних безпілотних комплексів. І щонайменше дві компанії займаються системами зв'язку.
І я точно розумію, що результат буде, що ці апарати будуть випускатись масово.
Усі методики мають право на життя
- У соцмережах обговорюються різні методи боротьби із «Шахедами». Наприклад, розвішувати навколо об'єктів критичної інфраструктури сітки.
- Зараз будь-які методики, хоч би як тупо вони виглядали, мають право на життя. "Шахед" летить сліпий, і він запросто може потрапити до сітки. Але ми повинні розуміти, що навіть якщо його не буде фізично знищено, то все одно впаде на землю і вибухне. Не в повітрі – отже, на землі. Ми забезпечимо безпеку критичному об'єкту, але можемо поставити під ризик житловий будинок.
– А як вам ідея встановлювати зенітні комплекси на дахах висоток?
– Спочатку треба обчислити маршрути, якими залітають «Шахеди». Для цього необхідно розставити сотню радарів, щоб чітко відстежувати їхній маршрут і бути готовими до знищення, після чого розставляти на їхньому шляху системи знищення.
І робити це у містах зовсім не обов'язково.
- По «Шахедах» уже стріляли з автоматів та пістолетів.
- З пістолетів, звісно, безглуздо. А автомати – цілком реалістично. Коли "Шахед" заходить на ціль, його висота падає до 50 метрів. Дальність стрільби з автомата по вертикалі до 300. Можна потрапити. У автоматників із хорошою щільністю вогню є шанс збити такий безпілотник.
Повторюю: поки ми не маємо цілеспрямованої програми з протидії цим БПЛА, всі методи хороші, якщо вони не вимагають мільйонів доларів. Не можна чекати, доки «Шахеди» закінчаться. Я далекий від думки, що вони закінчаться взагалі.
Уродженець Севастополя, а нині киянин Вадим Кодачігов відомий як громадський діяч, експерт в оборонних технологіях, співорганізатор «Ради громадських ініціатив», групи «Волонтерський воєнпром», «Рада волонтерів при Міноборони», «Асоціації виробників озброєння та військової техніки».
Був командиром взводу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, 206 батальйоні тероборони. Очолюване ним ТОВ «КОРТ» є офіційним постачальником Міноборони.
Нагороджений орденами "Хрест Івана Мазепи", "Знак Пошани", медаллю "За сприяння розвитку ЗСУ", пам'ятним знаком "За воїнську доблесть".
