Новина про те, що Сергій Притула надіслав підручник з історії України Ілону Маску, який у свої твітах висловлював якісь дикі поняття щодо становлення нашої держави, досить показова. Вона свідчить про те, що величезна кількість іноземців не знають, хто такі українці, і чому, власне, ми так люто б’ємося за нашу незалежність і свободу.
Ми підібрали декілька книг, які майже на пальцях допоможуть пояснити закордонним друзям головні аспекти становлення нашої нації і державності.
Роман Піняжко
Рік видання - 2015
Це та книга, яку Притула подарував Ілону Маску. Доступне для розуміння видання з яскравими ілюстраціями, всього 142 сторінки, написане простою мовою – щоб зрозуміло було навіть для міліардерів на кшталт Маска, які мало цікавляться гуманітарними науками.
Зважаючи на обсяг, віхові історичні події викладені досить стисло, але головні фундаментальні процеси формування України як держави відображено. Книга охоплює період від часів Трипільської культури до 1996 року.
Автор, Роман Піняжко, за освітою лікар, займався медициною і як науковець. Історія для нього радше хобі. Звичайно, що ця книга не може претендувати на наукову працю, її можна назвати популярно-патріотичним виданням.
Одна із головних переваг цієї книги – автор досить молодий, його свідомість формувалась не за радянських часів, а вже в період незалежності, отже, ми маємо свіжий, незаангажований погляд на нашу історію.
Книгу перекладено англійською, російською, сербською мовами і можна замовити на Амазоні. Українською та англійською мовою можна завантажити безкоштовно.
Ірина Цілик, Артем Чех
Основи, 2013
Це англомовне видання ще до війни 2014 року українці купували в подарунок своїм закордонним друзям. Ну, щоб не пояснювати щоразу – чому наш прапор жовто-блакитний, хто такі козаки і що символізує герб-тризуб.
Правда, без пояснень, з огляду на сучасні події, все ж не обійдеться. Адже, окрім розповідей, чому українці відчувають таку тягу до соловейка, сала і калини, доведеться розказати, як рашисти зруйнували нашу гордість – найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія», чому фестиваль «Казантип» вже не проводиться у Криму. І чому так оперативно борщ внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Видання поділене на рубрики: культура, спорт (брати Клички, Андрій Шевченко тощо), природа та знакові місця. Написано без зайвого пафосу та нарочитого патріотизму, але все ж з любов’ю до рідної землі.
Автори книги – подружжя Ірина Цілик (письменниця, режисерка, авторка пісень) та письменник Артем Чех.
Також у цій серії у видавництві виходили книги Awesome Kyiv, Awesome Kharkiv, Awesome Dnipro, Awesome Odesa, Awesome Lviv та Awesome digital Ukraine.
Олександр Палій
А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2017 (українською), 2021 (англійською)
Стисла історія України англійською та українською мовами - від праісторії, коли з’явилась людина розумна, до подій 2014 року - вмістилась на трохи більше ніж 400 сторінок разом із ілюстраціями.
Ті, хто добре вчив історію в школі чи університеті, навряд чи знайдуть тут для себе щось нове, але й написана книга скоріше для тих, хто щось пропустив під час навчання, або для іноземців, які цікавляться Україною, або для тих – хто прагне позбавитись нарешті комплексу меншовартості та зрозуміти про відмінність українців від північного сусіда.
В легкій формі автор – історик та політичний консультант - розповідає про кіммерійців і скіфів, слов’ян і гунів, про заснування Києва і походження українського народу, київських князів, становлення Київської Русі, Галицько-Волинської держави. Про Запорізьку Січ та походи на Московію, українських гетьманів. Про кріпацтво і Тараса Шевченка, національне відродження та нищення української самобутності. Про Першу світову та війну з більшовицькою Росією, Голодомор. Другу світову автор називає «радянсько-німецькою», а в окремих розділах говорить про внесок українців у перемогу та про ОУН-УПА. Останні три розділи – про Революцію Гідності, окупацію Криму Росією та агресію Росії на Донбасі.
Ярослав Грицак
Портал, 2022
На відміну від вище згаданих, більш розважальних книг, ґрунтовна робота історика Ярослава Грицака заслуговує більш серйозного ставлення. Її можна рекомендувати навіть знайомим-історикам, не лише пересічним читачам. Видання допоможе розвінчати міфи та стереотипи про Україну, а також побачити, яким може бути наше майбутнє.
Так, це теж історія України – від давніх слов’ян і до сьогодення. Видана напередодні широкомасштабного вторгнення, книга охоплює також і початок війни 2014 року. Однак це ще й погляд автора на роль минулого в нашому житті – саме воно заважає швидкому розвитку України, постійно тягне нас назад. Це переосмислення ролі українця – з ролі жертви на роль творця своєї долі і сьогодення держави. Те, що допоможе кожному громадянину української держави взяти на себе відповідальність за зміни в країні.
Сергій Плохій
Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016
Оригінал книги називається The Gates of Europe. A History of Ukraine, її автор – професор Гарвардського університету. Його знають як одного із провідних спеціалістів з історії Східної Європи та України зокрема. В першу чергу книга розрахована на західного читача, який після 2014 року став цікавитися тим, що відбувається в Україні, і хоче зрозуміти, що ж це за країна така.
В англійській анотації сказано, «Сергій Плохій простежує історію України від приходу вікінгів у Х столітті до нинішнього російського вторгнення на схід України та анексії Криму».
Плохій акцентує увагу на тому, що через Україну - з Європи до Азії та з Азії до Європи - постійно переміщувались великі групи різних народів. Такі міграції, подорожі та походи вплинули і на менталітет українців, зробивши їх волелюбними, а країну перетворивши на справжні ворота до європейських країн. І зараз історія знову повторюється: Україна не дає рашистській навалі просунутись далі, зупиняючи її на вході.
Для українців видання корисне незаангажованим радянською ідеологією (як не крути, а українські історики змушені до неї звертатись, бодай щоб спростувати) поглядом автора.
Українською книгу переклав Роман Клочко – перекладач-музейник і дослідник історії. За свою роботу Сергій Плохій отримав національну премію ім. Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика».