• Головна
• Суспільство

Фото: Скріншот відео ТСН

Продали квартиру

Двоповерховий будинок молодої багатодітної родини Наталiи та Сергiя стоїть на новій вулиці у мальовничому селі Забороль. Це не якась глухомань, до Рівного – всього 10 км.

На подвір'ї бігають троє дівчаток різного віку. Старшій – вісім. За ними вчиться робити перші кроки четверта сестричка – їй півтора. Тільки вона з усіх діточок родини не знає, що таке жити без електрики – у холоді, сирості та у темряві.

– Усі інші з пелюшок росли у холоді, – згадує темні часи у розмові з «КП в Україні» їхня мама Наталія. – Ми купили недобудований одноповерховий будинок 2017 року. Нас не збентежило, що немає світла, газу, води – їх обіцяли провести буквально днями. Щодо грошей нам підходило.

Підкупило, що близько до міста і що будинок – із ділянкою, де можна і городик розбити, і пару курочок тримати. Виживати у місті молодій сім'ї ставало дедалі складніше.

– У той період нерухомість була дуже дорога. Старі сільські будинки коштували  за 30 тисяч доларів, а квартиру ми за такi грошi, – згадує Наталя. – І ми знайшли цю новобудову. Попереднім власникам банк заблокував будівництво через кредит.

В'їхали в порожні голі стіни – блоки та бетон. І почали добудовувати – хотіли встигнути накрити дахом до зими.

- Світло не було підведене, але нас це не збентежило – ми бачили, що на сусідній вулиці воно є, там стояли стовпи, а дочка колишньої голови сільради, яка продала нам будинок, переконувала – з 1 вересня почнуть тут робити і світло, і все інше, - згадує Наталія. - Ми говорили і з головою сільради, вона заспокоїла: "Не хвилюйтеся, все буде добре". Ми й повірили. Поки будувалися, кинули подовжувач для світла до сусідки.

Подружжя зрозуміло, що доведеться надовго звикати до умов життя, як у середньовіччі, коли сусідка прийшла із запитаннями: «А як ви взагалі тут жити збираєтесь? Без світла?». Наталя навіть не насторожилася: «Так дадуть світло, днями почнуть робити».

- Днями? - Сусідка засміялася. - Ну-ну. Тут люди 12 років без світла живуть і не можуть домогтися, щоби його провели.

Наталя з чоловіком остовпіли. Тут же кинулися до голови сільради, в обленерго – і тут, незважаючи на запевнення голови, що «все буде добре!», виявилося, що їхньої вулиці навіть у планах немає на проведення світла!

Мешканці 14 будинків, це дві сільські вулиці, чекали на проведення електрики з моменту будівництва хат – близько 12 років. За цей час у будинках відвалювався гіпсокартон, падала штукатурка - ще недавно відремонтовані будинки перетворювалися на сирі сараї з пліснявою на стінах.

Електрикою користувалися від сусідів

Наталя з чоловіком перевезли речі до неопалюваного будинку з єдиним джерелом світла – слабкою лампочкою в кімнаті, яку включали вечорами завдяки добрим людям із сусідньої вулиці.

Купили стометровий подовжувач, домовилися платити, щоб можна було хоча б увечері закип'ятити чайник та зарядити телефон. Газу теж ніхто не підводив. У тріскучі морози включали електропанель на годинку, щоб зігрітися. Більше було не можна – у сусідів буде перевантаження мережі. Та й їм теж щось включати треба?

- Ми тоді витрачали сусідську електрику лише на телефони, чайник, електропанель взимку, поки вона гріється – трішки дивилися телевізор, і єдину лампочку в будинку – вона висіла у спальні, де ми проводили весь час, – перераховує Наталя. – Холодильник ми не включали – виносили продукти у коридор.

Влітку було терпимо. Пристосувалися

– Розвести багаття, на вогні приготувати, наносити води, з черпачка помити посуд, – ділиться Наталія. - Прати - зрозуміло, що руками, але це не найскладніше - не щодня переш. Хоча те ще заняття: уявіть, скільки води потрібно наносити від колодязя, щоб випрати. А колодязь – за 10 хвилин ходьби від будинку.

Коли вже підключили світло, пробурили свердловину. Щоправда, без електрики вона марна – насос не працює. Тому викопали ще свою криницю.

– У селі навчишся жити без світла, – продовжує Наталя. - А у місті треба подумати, де всьому під'їзду дістати воду, де і з чого зробити багаття. А каналізація? Упаси боже… У нас і туалет на вулиці ще стоїть – про всяк випадок. Доведеться щось схоже та городянам вигадувати.

У селі Забороль на Рівненщині жителі 14 будинків 12 років жили без світла. Скріншот відео ТСН

Вода в будинку замерзала

Найскладніше, коли немає електрики, це зігрітися взимку та приготувати їжу.

– Це перше, про що вам потрібно буде подбати, – радить Наталя. – У селі у всіх є грубки. У нас вона була не передбачена, але вже перед кінцем будівництва чоловік раптово вирішив зробити піч – пробив у стіні дірку. Ця грубка нас рятувала. І зараз рятує – опалення ми все ще не маємо. Але ми обігріваємо дім також конвекторами, електропанеллю, і ще у нас тепла підлога.

А от коли не було електрики, взимку температура в будинку не піднімалася вище +9…+11 градусів – стільки було в спальні, коридорі та кухні, які обігрівала піч. Жили всі в одній спаленці.

- У туалеті, ванній кімнаті взимку було нуль градусів, вода замерзає. Коли на вулиці мороз – то й у нас удома мінус, – згадує Наталя. - На дверях – іній, все цвіте – ліжко, одяг… Ми воду гріли та наливали у пляшки – брали їх у ліжко. Отак і грілися. Діти завжди в кофтах, спати – у теплій піжамі. Натомість не хворіли – загартовані виросли. Жити нам більше не було де, і цю хату не продаси без електрики.

Для дітей будували вдома курені – накривали ковдрою два стільці, і всередині куреня діти гралися. Так тепліше.

Із продуктами без холодильника теж будуть проблеми у місті. У селі із цим простіше.

- Яйця спокійно кілька днів стоять і так, а решту зберігати у холодильнику не обов'язково. Пішла накопала картоплі, огірків нарвала, помідори – така їжа у селі, - згадує життя без світла Наталя. – Якщо щось може зіпсуватись – виставляли продукти в коридор.

Якщо є ризик вимкнення світла, обов'язково треба набрати води. Якщо електрики довго не буде, вода може стати величезною проблемою, тим більше у містах.

Їжу, якщо відключать і газ, а балон або туристичний пальник ви не встигли купити, доведеться готувати лише на багатті.

– Зараз у нас уже є мангал, але тоді розводили вогонь на землі, обкладали цеглою, і так готували, – ділиться Наталя. - Звичайно, бігати з тарілкою туди-сюди - мало задоволення, але що поробиш. Якщо є можливість – купіть газову плиту та балон. Ми купили – це рятувало.

Наталя ходила і писала в усі інстанції, але справа почала рухатися, лише коли приїхали журналісти з центрального телеканалу. За кілька місяців, до Нового року, у них вперше загорілася лампочка.

Сьогодні будинок семьи начинений технікою. Тихо гуде холодильник, можна користуватися пральною машинкою, бойлером, працює електроплита, мультиварка, мікрохвильова піч, насоси качають воду зі свердловини та колодязя, гріють конвектори, тепла підлога. Скрізь – яскраве світло. Про постійну темряву Наталя вже й забула. Але як щось трапиться - правила виживання без електрики їй добре відомі.

На замітку

Поради щодо виживання без електрики від досвідчених

• Пропала електрика - наберіть воду, вона зникне наступною;
• якщо є можливість, купіть газову плиту, балон, щоб готувати;
• знову ж таки, якщо є можливість і дозволяють правила безпеки – купіть та встановіть буржуйку. Пару кубів дров можна занести у під'їзд чи квартиру;
• продукти, що швидко псуються, купуйте на раз;
• усім жити в одній кімнаті, яку легше обігріти;
• на багатті або газовій плиті грійте воду і наливайте в пляшки, беріть їх у ліжко.