Зміна клімату в Україні: пшениця не росте, фермери переходять на екзотику
Останнім часом з’являються новини про дивовижні екзотичні рослини, що прижилися в українському кліматі. Це наслідки глобального потепління? Чи змінить воно плани та асортимент аграріїв? Коли українці зможуть отримувати по два-три врожаї на рік?
Про це та інше «КП в Україні» поспілкувалась з ректором Одеського державного екологічного університету, екологом і метеорологом Сергієм Степаненком.
Південні регіони більше не житниця України
Сергій Степаненко. Фото: facebook.com/sergiyst
- Зміна клімату в Україні – це вже очевидна даність. Кліматична система Землі вийшла зі стану рівноваги, у якому вона знаходилася в останні 10 тисяч років, та швидко наближається до критичної межі. Цей процес вчені назвали «сучасною зміною клімату», яка зумовлена передусім діяльністю людей. За інформацією міжнародних наукових центрів, з кінця ХІХ століття середня річна температура повітря поблизу поверхні землі в Україні збільшилась на 2,6 градуса. Для порівняння, загально світовий показник складає 0,97 градуса. Тобто, в Україні зміна клімату як мінімум в одному показнику відбувається швидше в два з половиною рази. І за розрахунками кліматичних моделей, сучасне потепління буде продовжуватися. Так, до 2050 року середня річна температура повітря поблизу поверхні землі в Україні може збільшитися від 3 градусів (в найоптимістичнішому варіанті) до 4 градусів, - говорить Сергій Степаненко.
І це дуже серйозно. Складно не помітити, як ці зміни впливають на біосферу нашої країни, в тому числі і на аграрний сектор.
- Географічні зони, які існували в країні ще, скажімо, в 60-х роках минулого століття, за час, що минув, посунулися до півночі приблизно на 300-400 кілометрів. Степова зона швидко займає площу лісів, а на півдні України відбувається перехід до посушливого клімату. Звісно, якщо зсуваються кліматичні зони, то суттєво змінюються і умови для аграріїв, - продовжує експерт.
Вчені Одеського державного екологічного університету протягом останніх 15 років досліджують можливі зміни в структурі сільського господарства і вплив зміни клімату на різні сільськогосподарські культури і їхню урожайність.
- Наприклад, якщо братимемо південь, то він, як я сказав, вже став напівпосушливою зоною, тобто зоною суттєво ризикованого землеробства, і тут воно можливе лише в умовах зрошування. Зміна клімату веде до зростання середньорічної частоти і потужності таких аномальних явищ, як посуха. Формування у південних областях зони посушливого клімату зумовлює потребу якомога швидшої адаптації аграріїв до вирощування сільськогосподарських культур методами сухого землеробства. Це така реальність, яку вже зрозуміли всі фермери, бо без відновлення зрошувальних систем південні регіони перестануть бути житницею України. У разі, якщо аграрії не впораються з цим комплексом проблем, більшість товаровиробників в нашому регіоні стануть неконкурентоспроможними. За підрахунками фахівців університету, вже до 2035 року майже удвоє знизиться врожайність кукурудзи, на 35% - озимої пшениці, на 40% - картоплі, на 70% - ярового ячменю. На 25-30% - у залежності від сорту - очікується зменшення врожайності виноградної лози, - каже експерт.
Нові рослини та нові шкідники
Звісно, що зміна клімату впливатиме не тільки на врожайність, тут взагалі можуть змінитись агротехнології!
- Наприклад, перехід до зимових умов. На півдні України він вже зсунувся приблизно на 20-25 днів. В той же час настання агрометеорологічної весни починається раніше десь на 12-13 днів. Звісно, що це впливає на строки агротехнічних заходів, - продовжує Сергій Степаненко. - Крім того, якщо змінюється тепловий та вологісний режим, то це спонукає фермерів до впровадження нових культур.
В Одеській області, наприклад, вже цвітуть сади мигдалю. Ця нова для України культура широко впроваджується фермерами. Вони розуміють, що в таких кліматичних умовах потрібно переходити на нові сільськогосподарські культури.
- Але якщо казати про традиційні культури, повинні змінюватись їхні сорти. Необхідна кардинальна зміна структури сільськогосподарських культур, тобто закупівля насіння стійких до посухи культур чи сортів, нової техніки й освоєння відповідних агротехнологій. Зокрема, доведеться в умовах ризикованого сухого землеробства переглянути підходи до обробітку ґрунту, збереження вологи та підживлення рослин, з урахуванням вегетаційного періоду їхнього розвитку, застосування сівозмін і норм висіву. Тобто це довгострокова і дуже серйозна робота, яка має офіційну назву – адаптація до зміни клімату в галузі сільського господарства. І наскільки мені відомо, плани такої адаптації розроблюються в Міністерстві аграрної політики в рамках реалізації операційного плану впровадження стратегії адаптації до клімату, які були прийняті минулого року, - відмічає Сергій Степаненко.
Фермери, які відчувають ці зміни клімату, без всяких планів та інших закликів і стратегій роблять все це, адже їм життєво необхідно пристосовуватись до змін.
- Головне тільки, щоб вони знали і розуміли напрям цих змін. І прислуховувались до вчених, які займаються цими питаннями. Тому я закликаю фермерів, щоб вони не шарахались із сторони в сторону в залежності від погодних умов того чи іншого року, як сліпі кошенята, а брали рекомендації науковців – це допоможе їм вижити в нових умовах, - пояснює наш співрозмовник.
Адаптація до цих змін повинна відбуватись швидкими темпами.
- Якщо в загальних рисах, то разом з посуванням кліматичних зон зміщуються і екосистеми. Тому з’являтимуться нові види флори і фауни там, де вони ніколи не були. Як приклад, вирощування мигдалю - раніше воно для України було екзотикою, а зараз це вже відбувається у промислових масштабах, - каже експерт. - І, звісно, там, де була зона лісостепу, з’явиться степова зона, почнуть зникати дерева і поширюватиметься степовий ландшафт. Замість лісової зони стане лісостепова - з тими деревами, тваринами і комахами, які притаманні цій зоні.
І з появою нових шкідників, до яких не були пристосовані і загартовані місцеві види. Це теж серйозна проблема.
Мигдаль для Одещини вже став чи не звичним явищем. Фото: agro-fit.com.ua
Зникли 10 тисяч малих річок
Адаптація та боротьба за кардинальне зменшення викидів парникових газів повинні здійснюватися незалежно від того, що у нас йде війна, і незалежно від того, як у нас буде йти післявоєнне відновлення. Природа не чекає, бо ці зміни продовжують відбуватись. І від того, на якій межі людство зможе зупинити сучасне потепління, залежить майбутнє як людства, так й біосфери Землі.
Декілька років тому, виконуючи завдання Всесвітнього кліматичного форуму, міжнародна група експертів провела дослідження: які наслідки можуть статися, якщо підвищення загально світової середньої річної температури вдасться зупинити на межі не 1,5 градуса, а на 2 градуса.
Результати вражають: якщо людство зможе обмежити сучасне потепління 1,5 градусами, це зможе зберегти до 150 мільйонів людських життів! Світова продукція сільського господарства скоротиться на 7% у порівнянні з обмеженням 1,5 градуса.
До 2100 року підвищення рівня Світового океану у разі зупинення на межі 2 градуса буде на 10 см більше, ніж у разі зупинки на рівні 1,5 градуса. А це призведе до дуже серйозних наслідків: багато регіонів, особливо в південно-східній частини Азії, можуть бути затопленими, у світі з’являться сотні тисяч кліматичних біженців. І таких прикладів негативних наслідків сучасної зміни клімату, які вже на порозі, я можу приводити багато.
Якщо вартість реалізації планів адаптації до зміни клімату та впровадження промислових технологій зменшення викидів парникових газів в масштабах всієї земної кулі обчислюється в декілька трильйонів доларів США, то якщо цього не робитимуть, то це призведе у кінцевому результаті до сотен трильйонів доларів збитків.
- Я вже не кажу про збільшення смертей людей, які потерпатимуть від стихійних метеорологічних явищ, інтенсивність і протяжність яких буде зростати. Від підйому рівня Світового океану, від теплових ударів, від холоду і спеки, і так далі… - розповідає вчений. - Я би не хотів, щоб така апокаліптична картина склалась, але це може стати реальністю.
Здавалося б, 2,6 градуса зросту середньорічної температури, які має Україна, люди навіть не помічають. Але в природі вже відбуваються дуже серйозні негативні зміни.
- За останні 40 років на території України зникло більше 10 тисяч малих річок, вода яких давала життя біосистемам і людським поселенням. За підрахунками наших вчених, в 2040 році навіть такі великі річки, як Дністер, значно обміліють, рівень знизиться майже на 40%. А 2040 рік - він вже ось, фактично недалеко, - заключив наш співрозмовник.
В тему
Фермери переходять на вирощування незвичних овочів і фруктів
- Дійсно, сільське господарство сьогодні переживає прямий і часто негативний вплив кліматичних змін. Порушення умов зволоження та температурного режимів призводить до поступового зменшення сприятливого ареалу вирощування кукурудзи, пшениці й рису - основних зернових культур у світі, спонукає галузь до пошуку альтернатив, - говорить менеджер з агротехнологій у західному регіоні компанії LNZ Group Віталій Лапчинський. - Внаслідок зміщення кліматичних зон південні області стають малопридатними для вирощування зернових культур, порушується сівозміна, зменшується продуктивність земель. Тому можна прогнозувати, що в найближчі роки агровиробники переорієнтуються на вирощування досі незвичних для наших полів фруктів та овочів. В той час як доля зернової групи буде залишатися в руках селекції.
