• Головна
• Суспільство

Фото: REUTERS/Gleb Garanich

Війна привнесла у нашу мову багато новоутворень. Яку вони відіграють роль і чи матимуть довге життя, «КП в Україні» вже обговорювала з філологами.

Але у цієї теми є і інша сторона – «новояз» путінської Росії, який вона використовує у війні. Про це в своєму аналітичному матеріалі розповідає експерт Центра стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергій Жуков.

Мову медіа синхронізували з мовою влади

Російські посадовці та ЗМІ роками називають вибухи «хлопками», пожежі - «задымлениями», а повені – «подтоплениями». І звісно ж, напад на Україну це не війна, а «специальная военная операция», або просто «СВО». Сукупність подібних евфемізмів складає основу «новоязу» путінської Росії. Він став джерелом для мемів (російський «хлопок» перетворився на українську «бавовну»), але все ще залишається серйозним інструментом управління свідомістю людей, що перебувають у російському інформаційному полі.

Термін «новояз», або ж «новомова» (newspeak), використав Джордж Орвелл у своєму романі-антиутопії «1984» на позначення офіційної мови тоталітарної держави Океанія. Ця мова підпорядкована партійній ідеології, сповнена бюрократичними зворотами, слова у ній набувають протилежного змісту (хрестоматійні «Війна – це мир», «Свобода – це рабство»). «Новояз» спрямований на унеможливлення критичного та опозиційного мислення шляхом заборони слів, що позначають свободу та людські емоції. Джерелом натхнення для Орвелла стали офіційні документи та пропаганда сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини.

Корені путінського «новоязу» лежать у мові радянського офіціозу, переповненого ідеологічними та бюрократичними кліше.

Формування сучасної версії та розширення її лексики активізувалося після мюнхенської промови Путіна 2007 року, а особливо під час третього президентського терміну кремлівського диктатора (2012-2018). Нові смисли та цінності утворювалися з допомогою уніфікації лексичних інструментів та їх централізованого просування офіційними каналами. Посадовці, коментуючи події, почали використовувати лише дозволені терміни й уникати табуйованих слів («вибух», «пожежа», «катастрофа»). Чиновників, а також витримані у такому самому дусі прес-релізи державних органів, цитували ЗМІ, включаючи умовно опозиційні. Мову державних медіа було синхронізовано з мовою влади.

Навіщо потрібен «новояз»

1. «Новояз» ідеологічно забарвлює мовлення, виправдовує репресії та загарбницькі війни. Будь-які протести в РФ вважаються «беспорядками», незгодні з владою оголошуються «экстремистами». Анексія Криму перетворюється на «воссоединение», а окупація українських земель під час повномасштабного вторгнення на «освобождение».
2. «Новояз» згладжує негатив та применшує масштаби невдач. Вибухи стають «хлопками», гелікоптери і літаки не падають, а «заваливаются на бок» і «совершают жесткую посадку», зіткнення суден стають «сближениями». І нарешті: втеча російських військ з Харківської області перетворюється на «организованную переброску изюмско-балаклейской группировки на территорию ДНР».
3. З допомогою «новоязу» міняються значення слів. Слово «фейк» означає не недостовірну інформацію, а інформацію, джерелом якої не є російська влада та державні ЗМІ. Саме проти підриву підгалин державної пропаганди спрямовано російське «антифейкове» законодавство.
4. «Новояз» витісняє альтернативи. Навіть опозиційно налаштовані росіяни продовжують вживати термін «спецоперація», знімаючи тим самим з Путіна відповідальність за розв’язання повномасштабної війни та «виносячи за дужки» воєнні злочини російської армії. Використання терміну «народні республіки» на позначення створених Кремлем терористичних анклавів на українському Донбасі наділяє ці новоутворення суверенітетом та іншими ознаками державності.

Успіхи української армії збагатили російський лексикон

24 лютого 2022 року російський «новояз» поповнився новими термінами: «специальная военная операция», «денацификация», «демилитаризация». Останні два слова виявилися занадто складними для російського обивателя, тому від них влада майже відмовилася.

Після серії поразок, яких зазнали російські військові на півдні, півночі та сході України, Кремль та міноборони РФ вдалися до конструювання нових евфемізмів:

• «Жест доброй воли» – виведення російського гарнізону з острова Зміїний після того, як українська артилерія встановила над ним вогневий контроль.
• «Спецоперация идет по плану» – будь-які військові невдачі російських військових можна назвати частиною якогось глобального плану, адже його зміст до росіян ніхто не доводитиме.
• «Крейсер потерял устойчивость и утонул в условиях штормового моря» – крейсер «Москва» потонув після ураження українською ракетою. Матросів, трупи яких не знайшли, було оголошено «безвестно отсутствующими в части».
• «Кардинальное сокращение военной активности» – виведення російських військ з Київської та Чернігівської областей через великі втрати та неможливість підтримувати їх забезпечення завдяки активним діям ЗСУ.
• «Сознательное замедление темпов наступления» – зупинення наступу на Донбасі через неможливість подолати українську оборону.
• «Перегруппировка, свертывание и переброска войск, отвлекающие мероприятия с обозначением реальных действий войск» – втеча російських військ з Харківської області під тиском наступу ЗСУ.

З допомогою «новоязу» Кремль конструює альтернативну реальність, в якій тривалий час живе російське суспільство. Однак коли невдачі на фронті стають дедалі очевиднішими, їх виправдання з допомогою довжелезних лексичних конструкцій стає все складнішим.