Зупинка Запорізької АЕС: як зимуватимемо і звідки треба виїхати
У неділю, 11 вересня, Запорізька атомна енергостанція повністю зупинилася. Соцмережі одразу наповнилися безрадісними прогнозами: мовляв, замість того щоб бути експортерами електроенергії, доведеться стати імпортерами. А зупинка ЗАЕС – це надовго, тож узимку сидітимемо без світла годинами, і це у кращому випадку.
Наскільки ці прогнози виправдані, «КП в Україні» розбиралася разом із експертами.
Що трапилося
Про те, що ЗАЕС зупинила свою роботу, повідомили у НАЕК «Енергоатом». Останній з енергоблоків, що працювали, відключили від мережі о 3.41 ночі після того, як вдалося відремонтувати одну із ліній електропередачі, що з'єднує ЗАЕС з об'єднаною енергосистемою України. Перед цим енергоблок №6 три доби працював у режимі енергоострова, живлячи лише власні потреби ЗАЕС, оскільки російським обстрілом було пошкоджено всі лінії зв'язку Запорізької АЕС з українською енергосистемою.
Увечері 10 вересня одну із ліній відремонтували, і живлення ЗАЕС стало можливим від енергосистеми України. Для того щоб уникнути аварійної ситуації в майбутньому, енергоблок №6 відключили аж доти, доки навколо ЗАЕС не буде створено стабільну демілітаризовану зону.
Виходячи із безрадісних прогнозів на зиму, можна дійти невтішного висновку про те, що відновлення роботи АЕС – справа непроста. Експерти пояснюють, що це не зовсім так.
– Там є комплексна проблема – від власне зруйнованих ліній електропередач, що відходять від станції, до необхідності заміни палива в реакторах, – каже фахівець із енергоефективності Ігор Черкашин. – Але доки не буде вирішене питання безпеки, до цих проблем не приступатимуть.
Голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко додає: сьогодні основне питання - не у відновленні роботи ЗАЕС, а у відновленні контролю за нею. Доки там будуть російські військові, станція нормально не працюватиме, оскільки мета РФ - або її зупинити, або перепідключити до російських енергосистем. При цьому само відновлення подачі електроенергії до єдиних енергосистем України не таке вже й складне завдання - потрібно лише відновити пошкоджені обстрілами ЛЕП.
Без світла?
Чимало експертів попереджають: узимку багатьом українцям доведеться сидіти без світла. В умовах, коли газу обмаль, це означає, що і без тепла, адже підключити електрообігрівачі буде просто ні до чого.
Відповідаючи на запитання «КП в Україні», чи можна говорити, що якісь регіони будуть без світла по кілька годин щодня, Ігор Черкашин зазначив, що це цілком реально.
- Нині села під Києвом уже годинами сидять без електрики, а з похолоданням все лише посилиться, – каже експерт.
- Електрики взимку не буде не лише через зупинку ЗАЕС, - додає Олег Попенко. - Виведено з ладу десятки ТЕЦ та ТЕС у Харківській, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Донецькій областях. Крім того, росіяни вдарили по електропідстанціях "Укренерго".
На думку експерта, кілька годин без електрики кожного дня стане реальністю цієї зими. А найбільше від постійних відключень електроенергії страждатимуть області, що територіально близькі до Росії, - Харківська та Сумська. Особливо песимістично експерт налаштований щодо Харкова, наголошуючи, що у цьому місті зима буде вкрай складною. Не буде тепла, електроенергії, води: доки триває війна, росіяни не дадуть людям жити нормально. Тому, якщо можна, з Харкова взимку краще виїхати.
Водночас аналітик Олексій Кущ вважає, що взагалі-то населенню електрики має вистачити. За словами експерта, Запорізька АЕС була енергетичним ядром Донецько-Придніпровського територіально-економічного регіону. На сьогоднішній день Донецький регіон повністю зруйнований, Дніпровський - наближений до лінії фронту. Від ЗАЕС залежать підприємства Кам'янського, Запоріжжя, Дніпра та окупований південь.
- Насамперед зупинка ЗАЕС – це серйозний удар по промисловості, – пояснює аналітик. – Найімовірніше, феросплавні заводи у Запоріжжі та Нікополі не працюватимуть, під питанням металургійні комбінати у Кривому Розі та Запоріжжі. А от щодо соціального сектора, то існуючі можливості електростанцій зберігають здатність забезпечити потреби населення.
Що саме треба «прикрутити»
Українці знають не з чуток: якщо чогось мало – це треба заощаджувати! Свого часу гасло «прикрути» від «Нафтогазу» українців неабияк дратувало, але зараз багато експертів переконують нас у тому, що треба заспокоїтися і таки «прикрутити». Так, у будинках буде холодно – можливо, навіть 12-13 градусів. Але, з іншого боку, кажуть прихильники «прикручування», якщо не економити енергоресурси наразі, то у зимові морози вони можуть раптово закінчитися, і коли на носі повиснуть бурульки, плюс 12 у приміщенні вже сприйматимуться як субтропіки.
Другий момент, який іноді допомагає, - це пам'ятати про те, кому ще гірше. Як написав один із блогерів, взимку в окопах буде точно холодніше, ніж у квартирах, що не опалюються.
Заради справедливості треба сказати, що серед експертів є й ті, кому заклик «прикрутити» незрозумілий.
– Така інформаційна політика виглядає дещо дивно, враховуючи, що населення у нас, можна сказати, «енергозлиденне»: 40% споживачів споживають менше 150 кВт електроенергії на місяць, – каже аналітик Олексій Кущ. – Що в таких умовах можна ще прикрутити – ходити до туалету зі свічкою? На мій погляд, окрім розкручування паніки такі поради нічого не несуть.
Водночас, каже експерт, певних заходів вжити необхідно. Насамперед країна має провести відключення від енергосистеми певних промислових споживачів, причому розписати все за календарем: наприклад, у листопаді відключаємо феросплавні заводи, у грудні – металургійні тощо. Щоб власники цих підприємств розуміли перспективи та могли до них підготуватися.
Ще один очевидний крок – відключення нічних ілюмінацій у Києві та інших великих містах на час комендантської години. У нас же увесь час крайнощі: у перші місяці війни всі були такі стурбовані світломаскуванням, що в деяких регіонах змушували на ніч закривати світлодіоди автомобільної сигналізації. А нині українські міста світяться у комендантську годину, як новорічні ялинки.
І, нарешті, потрібно запровадити ліміти споживання газу для приватних домоволодінь. Тобто щоб в умовній «кончі-заспі» не обігрівали газом басейни та особняки на кілька тисяч квадратів – для цього справді не час. Але для звичайних людей і з газом усе це «прикрути» не працює. За таких тарифів середньостатистичний українець безлімітно спалювати газ точно не буде.
Завдання – пройти зиму
– Сьогодні багато експертів прогнозують найгірші сценарії, мотивуючи тим, що, готуючись до гіршого, ми будемо готові до всього, – каже Кущ. – Я вважаю такі прогнози шкідливими, оскільки вони лише нагнітають паніку. Крім того, вони безглузді, адже ми не можемо прогнозувати, як розвиватиметься воєнний сценарій, і у фейсбуці ми це питання точно не вирішимо. Але ми можемо обговорювати технологічну концепцію проходження зими, і тут я можу сказати, що Україна має всі можливості її пережити.
У нас достатньо вугілля – 1,8 млн тонн при загальній потребі 2,5 млн тонн, але ще є час підготувати вугілля, якого бракує.
Ми маємо близько 14 млрд кубів газу і можливість не тільки накопичити кілька мільярдів кубів газу власного видобутку, але й купити 1,5-2 млрд кубів.
У нас є наше енергетичне «ядро» на зиму – три працюючі АЕС: Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька. Звичайно, ризики виведення їх з ладу зберігаються: по атомних станціях у росіян вистачає розуму не стріляти, але вони можуть стріляти по лініях високовольтних передач.
І, нарешті, є теплові електростанції, які, щоправда, справді дуже вразливі з погляду ракетних ударів. Сьогодні Україна підключена до Єдиної європейської енергосистеми, але у разі руйнування кількох ТЕС є ризик блекауту. Це означає, що система розпадається на ізольовані сегменти, які продовжують працювати навколо потужностей, що залишилися.
З огляду на вищесказане проблеми виникнуть тільки у промислового споживання, резюмував Кущ. Але наше завдання на найближчі пів року - не розвивати промисловість, а просто пройти цю зиму. І ми її пройдемо.
