В Україні розпочалася національна кампанія «Твоя кров може воювати. Стань донором», і, як зазначають у МОЗ, забезпечення донорською кров'ю та її компонентами – одна з важливих умов обороноздатності країни. У мирний час Україна недотягувала до рекомендованих ВООЗ 33 донації крові на 100 тисяч населення – у нас вона становила 12. Проблему з нестачею донорської крові посилила пандемія коронавірусу, а тепер загострила війна. Кров потрібна щодня і для порятунку наших воїнів, і для мирного населення, що проживає у зонах бойових дій. Водночас нікуди не поділися хвороби, операції, ДТП та нещасні випадки.
Тим часом інструкції, хто може стати донором, а кому категорично не можна, зазнають змін. Хоча, судячи з відгуків самих донорів, не завжди про них знають і в центрах переливання крові. Як і раніше, не допускають до донації за відсутності прописки «за місцем» або після перенесеного в дитинстві гепатиту А.
Розбираємось, кому можна, кому – не можна, а кому доведеться почекати.
Два основні абсолютні протипоказання – «стартовий» вік і вага. Донор не може бути молодшим 18 років і важити менше 50 кг. Що стосується літнього віку, людям старше 60 років, які вперше прийшли до центру донації, буде потрібна попередня консультація з лікарем.
Крім того, у вас не візьмуть кров у таких випадках:
Законом передбачено, що після інфекційних хвороб здавати кров можна щонайменше за два тижні від одужання. Але є низка інфекцій із набагато більшим терміном відстрочення.
Заборонити здавання крові можуть і за наявності ризику отримання трансфузійно-трансмісивних інфекцій. Він можливий у випадках різних маніпуляцій - від медичного обстеження до пірсингу і передбачає відстрочку від донорства на півроку. У разі негативного NAT-тесту на гепатит С цей термін скорочується до 4 місяців.
Що це за маніпуляції:
Крім того, тільки через півроку можна здавати кров тим, хто був у тісному побутовому контакті з хворим на гепатит В. Цього ж терміну потрібно дотриматися після пологів або переривання вагітності.
Після візиту до стоматолога для лікування чи видалення зубів стати донором можна вже наступного дня. А ось після незначних операцій – за тиждень.
Практично у всіх випадках вакцинація не є протипоказанням донорства. Виняток – живі вакцини, після яких потрібно почекати місяць і лише потім можна здавати кров. Живими вакцинами прищеплюють проти кору, туберкульозу, паротиту, краснухи, поліомієліту, чуми, сибірки.
Після імунізації інактивованими, або вбитими вакцинами (проти енцефаліту, менінгококу, сказу, гепатиту А), а також анатоксинами (проти кашлюку, правця, дифтерії) здавати кров можна. Єдина умова – гарне самопочуття.
Не є протипоказанням і вакцинація проти COVID-19: якщо жодних «побочок» немає, до донорського пункту можна відправлятися вже наступного дня після щеплення. А ось після хвороби донорство дозволяється лише за 28 днів від одужання.
До здавання крові допускаються і щеплені від гепатитів А і В, і від кліщового енцефаліту. Але за умови, що не було контакту із джерелом зараження.
Щеплених від сказу усувають від донорства на один рік, якщо вакцинація була «за гарячими слідами», тобто після контакту з джерелом зараження.
Судячи з відгуків у соцмережах, у деяких пунктах забору крові все ще вимагають місцеву прописку – це неправильно. Відповідно до Закону України про безпеку та якість донорської крові, донором може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець або особа без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання на території України. І здавати кров можна у будь-якому центрі крові, незалежно від реєстрації місця проживання.
Перед здаванням крові всі донори заповнюють анкету, проходять медичне обстеження та здають аналізи, після яких від їхніх послуг можуть відмовитися або направити на додаткові консультації та дослідження. Дуже важливо не приховувати та не спотворювати інформацію про стан свого організму та відповідати певним параметрам.
МОЗ України рекомендує чоловікам здавати кров не більше п'яти разів на рік, жінкам – не частіше ніж чотири рази. Після п'яти регулярних донацій слід зробити перерву як мінімум три місяці. Тимчасові інтервали залежать і від виду донорства.
Донація крові та еритроцитів: наступне здавання крові та еритроцитів – через 60 днів, плазми та тромбоцитів – через 30.
На якість крові впливає їжа, яка може просто все зіпсувати, тому донори повинні дотримуватися деяких правил.
Що під забороною напередодні донації:
1. Гостре, солоне, смажене та копчене, їжа, приправлена яскравими спеціями, оселедець – не вживати вже за 48 годин.
2. Жири та тваринні білки: молочні продукти, включаючи сири та йогурти, горіхи, сало – за 24 години.
3. Перероблене м'ясо: ковбаси, сосиски, балик.
4. Снеки, чіпси, сухарики.
5. Майонез, кетчуп, соуси з магазину.
6. Солодкі газовані напої.
7. Халва, фініки, банани, насіння гарбуза та соняшника.
8. Буряк – за 48 годин до процедури, чорниця – за 72 години.
9. Алкоголь та енергетичні напої – за 48 годин.
10. Ліки: за 72 години до донації не слід приймати препарати, що розріджують кров, наприклад, анальгін та аспірин. Про прийом будь-яких ліків – ситуативний або на постійній основі - потрібно повідомити медиків центру крові. Виняток – гормональні контрацептиви, які не мають негативного впливу.
Снідати донору потрібно за 2-3 години до донації, а безпосередньо перед процедурою добре б випити пару склянок води, солодкий чай або компот із сухофруктів.
На сніданок можна з'їсти: кашу на воді, макарони без додавання вершкового масла, відварену або пропарену рибу, нежирне відварене м'ясо, хліб, бублики-сушку, овочі, морс, мінеральну воду, компот.
Кава донорам не заборонена, але й не рекомендована: у день донації вона може вплинути на артеріальний тиск, тому краще «зупинитися» за день до процедури.
А ось нікотин – під забороною, за 1,5-2 години до процедури та протягом години після неї палити заборонено.
Жінкам донацію потрібно планувати з урахуванням графіка місячних: під час та ще три дні після них здавати кров не можна.