• Головна
• Суспільство

Фото: Марієнко Андрій/УНІАН

В Україні розпочалася національна кампанія «Твоя кров може воювати. Стань донором», і, як зазначають у МОЗ, забезпечення донорською кров'ю та її компонентами – одна з важливих умов обороноздатності країни. У мирний час Україна недотягувала до рекомендованих ВООЗ 33 донації крові на 100 тисяч населення – у нас вона становила 12. Проблему з нестачею донорської крові посилила пандемія коронавірусу, а тепер загострила війна. Кров потрібна щодня і для порятунку наших воїнів, і для мирного населення, що проживає у зонах бойових дій. Водночас нікуди не поділися хвороби, операції, ДТП та нещасні випадки.

Тим часом інструкції, хто може стати донором, а кому категорично не можна, зазнають змін. Хоча, судячи з відгуків самих донорів, не завжди про них знають і в центрах переливання крові. Як і раніше, не допускають до донації за відсутності прописки «за місцем» або після перенесеного в дитинстві гепатиту А.

Розбираємось, кому можна, кому – не можна, а кому доведеться почекати.

Хто може бути донором?

Два основні абсолютні протипоказання – «стартовий» вік і вага. Донор не може бути молодшим 18 років і важити менше 50 кг. Що стосується літнього віку, людям старше 60 років, які вперше прийшли до центру донації, буде потрібна попередня консультація з лікарем.

Крім того, у вас не візьмуть кров у таких випадках:

• серцево-судинні захворювання, навіть якщо вони – у минулому. Виняток: уроджені патології, які повністю вилікувані;
• захворювання центральної нервової системи в анамнезі;
• патологічна схильність до кровотеч – коагулопатія в анамнезі;
• численні випадки синкопе - раптових втрат свідомості через тимчасове порушення мозкового кровотоку або судоми в анамнезі. Винятки робляться для тих, у кого судоми були лише в дитинстві або якщо після останнього прийому протисудомних препаратів минуло не менше трьох років, протягом яких не було рецидивів;
• серйозна активна чи хронічна форма, і навіть рецидиви шлунково-кишкових, сечостатевих, гематологічних, імунологічних, метаболічних, ниркових хвороб, захворювань дихальної системи;
• цукровий діабет – за умови лікування інсуліном;
• інфекційні захворювання:
  * гепатит С,
  * гепатит В, але із застереженням: за наявності негативного тесту на поверхневий антиген вірусу гепатиту В – (HBsAg),
  * ВІЛ,
  * Т-лімфотропний вірус людини І-ІІ типу,
  * бабезіоз
  * лейшманіоз,
  * хвороба Чагаса;
• злоякісні утворення, окрім пухлин на початкових стадіях розвитку, повністю вилікуваних;
• трансмісивна губчаста енцефалопатія, наприклад, хвороба Кройцфельда-Якоба або її варіант;
• міопія або короткозорість високого ступеня, коли пацієнт має 6 і більше діоптрій;
• внутрішньовенні та внутрішньом'язові ін'єкції, не призначені лікарем, у тому числі стероїди та гормони для бодібілдингу;
• трансплантація з використанням анатомічних матеріалів тварин;
• ризикована сексуальна поведінка, яка може призвести до серйозних інфекційних захворювань, що передаються через кров. Йдеться про надання сексуальних послуг за плату, статеві стосунки з малознайомими людьми без презервативу, часті зміни статевих партнерів. З цього переліку, до речі, було видалено гомосексуальні відносини як протипоказання для донорства;
• операції з резекції чи ампутації органу, трансплантації органів та тканин. Щодо видалених органів є лише два винятки, коли здавати кров можна і без них, – це апендикс та жовчний міхур.

У яких випадках протипоказання до донорства є тимчасовими?

Законом передбачено, що після інфекційних хвороб здавати кров можна щонайменше за два тижні від одужання. Але є низка інфекцій із набагато більшим терміном відстрочення.

1. Туберкульоз, бруцельоз, лихоманка Ку – 2 роки після одужання.
2. Остеомієліт – 2 роки після зникнення симптомів.
3. Сифіліс – 1 рік після зникнення ознак хвороби.
4. Ревматична лихоманка – 2 роки після одужання. У разі ознак хвороб серця – донорство заборонено.
5. Гепатит А – через 1 рік після одужання.
6. Токсоплазмоз – через 6 місяців після одужання.
7. Грипоподібні захворювання та лихоманка з підвищенням температури – 2 тижні після зникнення симптомів.
8. Малярія в анамнезі – 3 роки після закінчення лікування та зникнення симптомів, але лише за умови негативного імунологічного та молекулярно-геномного тесту. Для тих, хто не хворів, але відвідував ендемічні райони – 6 місяців після повернення, але також із негативним тестом.
9. Недіагностована лихоманка під час візиту до ендемічного району або протягом 6 місяців після нього – 3 роки після зникнення симптомів. Цей термін може скоротитись до 4 місяців при негативному тесті.
10. Лихоманка Західного Нілу – 28 днів після повернення із зони ризику, у якій фіксувалися випадки хвороби. Негативний результат тесту на нуклеїнову кислоту при цьому є обов'язковим.

Заборонити здавання крові можуть і за наявності ризику отримання трансфузійно-трансмісивних інфекцій. Він можливий у випадках різних маніпуляцій - від медичного обстеження до пірсингу і передбачає відстрочку від донорства на півроку. У разі негативного NAT-тесту на гепатит С цей термін скорочується до 4 місяців.

Що це за маніпуляції:

• ендоскопічне дослідження з використанням гнучких інструментів, попадання чужої крові на слизову оболонку, укол голкою;
• переливання компонентів крові, трансплантація тканин чи клітин людського походження;
• значні оперативні втручання;
• пірсинг та татуювання, включаючи татуаж брів та перманентний макіяж;
• акупунктура, якщо її не проводив кваліфікований фахівець, який використовував стерильні одноразові голки.

Крім того, тільки через півроку можна здавати кров тим, хто був у тісному побутовому контакті з хворим на гепатит В. Цього ж терміну потрібно дотриматися після пологів або переривання вагітності.

Після візиту до стоматолога для лікування чи видалення зубів стати донором можна вже наступного дня. А ось після незначних операцій – за тиждень.

Чи можна здавати кров після щеплення?

Практично у всіх випадках вакцинація не є протипоказанням донорства. Виняток – живі вакцини, після яких потрібно почекати місяць і лише потім можна здавати кров. Живими вакцинами прищеплюють проти кору, туберкульозу, паротиту, краснухи, поліомієліту, чуми, сибірки.

Після імунізації інактивованими, або вбитими вакцинами (проти енцефаліту, менінгококу, сказу, гепатиту А), а також анатоксинами (проти кашлюку, правця, дифтерії) здавати кров можна. Єдина умова – гарне самопочуття.

Не є протипоказанням і вакцинація проти COVID-19: якщо жодних «побочок» немає, до донорського пункту можна відправлятися вже наступного дня після щеплення. А ось після хвороби донорство дозволяється лише за 28 днів від одужання.

До здавання крові допускаються і щеплені від гепатитів А і В, і від кліщового енцефаліту. Але за умови, що не було контакту із джерелом зараження.

Щеплених від сказу усувають від донорства на один рік, якщо вакцинація була «за гарячими слідами», тобто після контакту з джерелом зараження.

Чи потрібна прописка у тому регіоні, де здається кров?

Судячи з відгуків у соцмережах, у деяких пунктах забору крові все ще вимагають місцеву прописку – це неправильно. Відповідно до Закону України про безпеку та якість донорської крові, донором може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець або особа без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання на території України. І здавати кров можна у будь-якому центрі крові, незалежно від реєстрації місця проживання.

Які «показники» мають бути у донора?

Перед здаванням крові всі донори заповнюють анкету, проходять медичне обстеження та здають аналізи, після яких від їхніх послуг можуть відмовитися або направити на додаткові консультації та дослідження. Дуже важливо не приховувати та не спотворювати інформацію про стан свого організму та відповідати певним параметрам.

• Так, допустимі показники пульсу – від 50 до 100 ударів за хвилину.
• Показники артеріального тиску – 100–180 для систолічного (верхнього), 60–100 для дистолічного (нижнього).
• Концентрація гемоглобіну для жінок – від 125 г/л, для чоловіків – від 135 г/л.

Як часто це можна робити?

МОЗ України рекомендує чоловікам здавати кров не більше п'яти разів на рік, жінкам – не частіше ніж чотири рази. Після п'яти регулярних донацій слід зробити перерву як мінімум три місяці. Тимчасові інтервали залежать і від виду донорства.

Донація крові та еритроцитів: наступне здавання крові та еритроцитів – через 60 днів, плазми та тромбоцитів – через 30.

Як підготуватися до донації?

На якість крові впливає їжа, яка може просто все зіпсувати, тому донори повинні дотримуватися деяких правил.

Що під забороною напередодні донації:
1. Гостре, солоне, смажене та копчене, їжа, приправлена ​​яскравими спеціями, оселедець – не вживати вже за 48 годин.
2. Жири та тваринні білки: молочні продукти, включаючи сири та йогурти, горіхи, сало – за 24 години.
3. Перероблене м'ясо: ковбаси, сосиски, балик.
4. Снеки, чіпси, сухарики.
5. Майонез, кетчуп, соуси з магазину.
6. Солодкі газовані напої.
7. Халва, фініки, банани, насіння гарбуза та соняшника.
8. Буряк – за 48 годин до процедури, чорниця – за 72 години.
9. Алкоголь та енергетичні напої – за 48 годин.
10. Ліки: за 72 години до донації не слід приймати препарати, що розріджують кров, наприклад, анальгін та аспірин. Про прийом будь-яких ліків – ситуативний або на постійній основі - потрібно повідомити медиків центру крові. Виняток – гормональні контрацептиви, які не мають негативного впливу.

Що можна їсти перед процедурою?

Снідати донору потрібно за 2-3 години до донації, а безпосередньо перед процедурою добре б випити пару склянок води, солодкий чай або компот із сухофруктів.
На сніданок можна з'їсти: кашу на воді, макарони без додавання вершкового масла, відварену або пропарену рибу, нежирне відварене м'ясо, хліб, бублики-сушку, овочі, морс, мінеральну воду, компот.
Кава донорам не заборонена, але й не рекомендована: у день донації вона може вплинути на артеріальний тиск, тому краще «зупинитися» за день до процедури.
А ось нікотин – під забороною, за 1,5-2 години до процедури та протягом години після неї палити заборонено.
Жінкам донацію потрібно планувати з урахуванням графіка місячних: під час та ще три дні після них здавати кров не можна.