Навчальний рік 2022/2023 починається з великими проблемами: багато українських шкіл досі не визначилися, як вони працюватимуть – офлайн, онлайн чи змішаному варіанті.
- Ще 15 серпня у нашій школі в Запоріжжі, де навчається дочка, оголосили, що з 1 вересня діти зможуть навчатися лише очно, - розповідає Юлія, яка зараз живе у Латвії (наша розмова відбулася 26 серпня. – Авт.). – Запропонували навчатись у «Всеукраїнській школі онлайн». Але буквально за кілька днів усе змінилося, і нам сказали, що донька може продовжити дистанційне навчання у своїй школі разом зі своїм класом. Водночас ніхто не дає гарантії, що за тиждень знову все не зміниться. Так і живемо у «підвішеному стані».
Найголовніша перешкода для роботи українських шкіл полягає у відсутності укриттів. Як повідомив перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко, на сьогодні в Україні укриттями обладнано близько половини шкіл.
– За нашою інформацією, приблизно 50% шкіл облаштовані укриттями, ця цифра постійно зростає, – цитують чиновника ЗМІ. - Ми моніторимо постійно, щоп'ятниці, щоб мати оперативну інформацію про той чи інший регіон.
Заступник міністра освіти та науки нагадав, що згідно з постановою Кабміну освітній процес розпочнеться 1 вересня і проходитиме у кількох форматах: на тимчасово окупованих територіях та територіях з критичною небезпекою освітній процес проходитиме в онлайн-режимі, на безпечних територіях, де у закладах підготовлено укриття, введено офлайн-режим або змішане навчання.
Узгоджувати відкриття того чи іншого навчального закладу, як і запроваджувати офлайн-навчання у регіоні, має військова адміністрація. За словами Вітренка, до 1 вересня із цим мають всі визначитися. А що батькам було б непогано "визначитися" хоча б за тиждень до початку навчального року, схоже, нікого особливо не турбує. Основна проблема – війна, порівняно з нею все інше губиться.
Щодо свята першого дзвоника, то цього року кожен керівник школи вирішує самостійно, чи проводити це свято, для яких класів і в якому форматі. Про рішення мають поінформувати батьків.
В Україні з 1 вересня планують запустити масовий процес приватизації. Про це ще місяць тому повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
– Президент України поставив завдання - запустити приватизацію з вересня. Для цього Верховна Рада ухвалила відповідне законодавство. Урядом розроблено усі підзаконні нормативні акти. Мусимо зробити цей процес максимально швидким, - зазначив Шмигаль.
За словами прем'єра, держава запускає грантові програми, щоб мотивувати бізнес та людей максимально створювати робочі місця.
- Мала приватизація, особливо в регіонах, де люди в селах та невеликих містах знають об'єкти, які роками стоять і неефективно використовуються, покликана дати можливість викупити ці приміщення за справедливою ціною та розпочати роботу, - наголосив прем'єр.
У Кабміні вважають, що приватизація також дозволить розширити провадження для аграріїв. У Міністерстві економіки повідомили, що на початку вересня, згідно з графіком, буде оголошено аукціони на елеваторні потужності та комбінати хлібопродуктів.
«Укрзалізниця» запустила потяг із Коломиї до села Ділове на кордоні з Румунією. Для цього відновили майже 20 км залізничної колії вздовж кордону з Румунією на території Закарпаття та продовжили маршрут поїзда Коломия – Рахів до Ділового.
Перший поїзд у Діловому зустріли 26 серпня. Тепер він курсуватиме щодня.
Про те, що ОП готує підвищення цін на електроенергію для бізнесу з 1 вересня, ЗМІ пишуть із посиланням на протокол наради, яка відбулася 8 серпня під головуванням заступника керівника ОПУ Ростислава Шурми.
Одним із рішень було надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), обґрунтування встановлення єдиного прайс-кепу (тобто цінове обмеження. – Авт.) на «ринку на добу вперед» (РДВ) на рівні 5000 грн/мВт*год.
Згідно з постановою НКРЕКУ №333 від 27 лютого, нижні прайс-кепи на РДВ встановлені у розмірі 2646 грн/мВт*год. для денної зони та 1379 грн/мВт*год. для нічної зони. Верхні прайс-кепи – відповідно 4000 грн та 2000 грн.
Тепер ВП планує застосувати єдиний верхній прайс-кеп 5000 грн/мВт*год. Це рішення призведе до значного підвищення ціни на електроенергію.
При цьому ціни на електроенергію для населення не зростатимуть, оскільки вони обмежені мораторієм на період війни.
Експерти практично одностайно сходяться на тому, що у вересні курс української гривні утримається близько 40 гривень за долар та євро.
Економіст Владислав Банков вважає, що по відношенню до гривні долар трохи зросте. Щодо збереження паритету, то, каже економіст, це більше залежить від дій ФРС та Європейського Центробанку. Нинішнє досягнення паритету є переважно результатом боротьби з інфляцією ФРС, а також наслідком стимулювання економіки ЄС.
– У вересні курс збережеться на нинішньому рівні, – упевнений президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Будуть коливання від 39 до 41 грн залежно від повідомлень з фронту та експорту. Обвалу гривні не буде, але й економічного дива не станеться: як улітку, триватимуть валютні гойдалки. Великі надії на експортну виручку: чим її більше, то краще.
Аналітик Данило Монін також вважає, що у вересні курс долара залишиться близько 40 грн. Що стосується євро, то, каже експерт, хоча європейська валюта і просіла, у вересні вона приблизно дорівнюватиме долару.
Ціни продовжать повільно зростати, але лякати українців все ж таки не будуть. Оптимальний прогноз економістів до кінця року – плюс 2-3 відсотки на місяць.
Нагадаємо, що згідно з прогнозами НБУ, 2022 року інфляція в Україні досягне 31%. 2023-го вона сповільниться до 20,7%, 2024-го становитиме 9,4%.