З початку повномасштабного вторгнення РФ мільйони українців вимушено виїхали за кордон. І якщо перші місяці багато хто мешкав «на валізах», очікуючи, що ось-ось повернуться додому, то через півроку більшість так чи інакше облаштувалася на новому місці. Українські біженці оформлюють грошову допомогу, винаймають житло, шукають роботу, вчать нову мову, отримують документи, влаштовують дітей до шкіл.
Тим часом представники приймаючої сторони також намагаються налагодити системи оформлення документів та надання допомоги, тому українцям у Європі доводиться постійно бути напоготові. Ми зібрали інформацію про те, які зміни чекають на українських біженців у різних країнах у вересні.
Головна новина вересня – це старт нового навчального року, який додав батькам українських школярів у інших країнах чимало проблем.
Наприклад, Іспанія, Естонія та деякі інші європейські країни не визнають українського віддаленого навчання у школі. Згідно з місцевими законами, всі діти, які мешкають на території країни, повинні ходити до школи в цій країні.
Жодні обурені вигуки «навіщо моїй дитині іспанська» чи «чому вона має вчитися естонською» не спрацьовують: чиновники від освіти непохитні.
Є ще одна проблема: у деяких країнах для кращої адаптації дітей відправляють до того ж класу, який вони минулого навчального року закінчили в Україні. Тобто закінчив перший – знову йдеш у перший. Закінчив десятий – знову у десятий.
Зокрема, така ситуація склалася в Естонії, що спричинило масове невдоволення українських батьків. Ситуація посилюється ще й тим, що в естонських школах навчаються за 12-річною програмою, тоді як в українських – за 11-річною. Таким чином, дитина фактично втрачає не рік, а два. У зв'язку з цим багато українських дітей планують навчатися одразу у двох школах: офлайн – у місцевій, дистанційно – в українській.
Польське воєводство роздасть біженцям із України півсотні квартир. Як повідомляє Yavp.pl, безкоштовне житло призначене для українців, які отримали тимчасовий захист в Опольському воєводстві.
На сьогодні у програмі задіяно 49 приміщень у 17 гмінах (гміна – найменша адміністративна одиниця Польщі. – Авт.), але зараз розглядаються можливості збільшення кількості житла для біженців.
Соціальне житло площею 40-50 квадратних метрів матиме ремонт, необхідні меблі та сантехніку. Жити у наданих квартирах українці зможуть до двох років. Після цього житло буде використано для громадян Польщі, які опинилися у скрутному становищі. На реалізацію проєкту було виділено 6 млн злотих, що еквівалентно 1,26 млн доларів.
Нагадаємо, що у червні у Лодзі розпочалася реалізація проєкту з будівництва модульного житлового масиву для біженців з України. Лодзинська благодійна організація Caritas у співпраці з міською владою будує житловий масив із 10 модульних будинків для біженців з України та безпритульних людей. У кожному будинку зможуть проживати 4 особи. Вартість будівництва – 160 тис. злотих. За попередніми оцінками, заселення перших будинків стане можливим вже у четвертому кварталі 2022 року.
Німеччина змінює правила перебування у країні для українських біженців. З 1 вересня розпочнеться облік часу перебування у Німеччині громадян України – враховуватимуться усі дні перебування в країні, починаючи з 24 лютого. Українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають набути статусу тимчасового захисту. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад три місяці без реєстрації тимчасового захисту, не зможуть легально залишатися в країні та мають залишити її на 90 днів.
Це ж правило працюватиме і для українців, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року. Вони також зможуть легально без реєстрації перебувати у країні протягом 90 днів.
Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни. З 1 вересня всі консульські установи в Німеччині надаватимуть українцям послуги в режимі живої черги.
У серпні в Іспанії біженцям із України затвердили отримання фінансової допомоги. Виплати для українців становлять 400 євро на кожного дорослого та по 100 євро на неповнолітніх. Грошова допомога українським біженцям надаватиметься протягом 6 місяців. Щоб отримати гроші, біженці мають відповідати кільком критеріям:
Умови надання допомоги українським біженцям посилює Швейцарія. Як стало відомо у другій половині серпня, тепер для отримання соціальної допомоги українські біженці мають подавати інформацію про доходи та майно.
Влада Швейцарії розглядатиме фінансове становище українських біженців зі статусом S (спеціальний статус для українських біженців, активований швейцарською владою 11 березня 2022 року). Тепер українці, які бажають отримати соціальну допомогу у Швейцарії, мають надати інформацію про доходи та майно як в Україні, так і у Швейцарії. Якщо людина зі статусом S знімає кошти з банківських рахунків або отримує інші виплати в Україні, це буде враховано в оцінці доходу.
Рекомендації про те, як чинити з автомобілями та деякими іншими активами, будуть підготовлені трохи пізніше.
Неприємним сюрпризом для українських біженців стало те, що після закінчення певного часу перебування як резидент вони мають сплачувати податки в країні проживання. Юристи пояснюють: у більшості європейських країн людина вважається податковим резидентом, якщо вона прожила на території країни понад 183 дні, тобто понад півроку. Неважко підрахувати, що у тих, хто приїхав до Європи у березні, півроку резидентства якраз припадають на вересень. Проблема в тому, що за українськими законами громадянин України не втрачає податкового резидентства через те, що він мешкає півроку за кордоном. У зв'язку з цим виникає ризик подвійного оподаткування.
Щоб цього уникнути, юристи радять переконатися, що між країною вашого перебування та Україною підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Такі конвенції підписано з десятками країн, серед яких Польща, Німеччина, Австрія, Угорщина, Чехія, Хорватія, Італія, Португалія, Словаччина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Греція, Кіпр, Ісландія, Ірландія, Данія, Норвегія, Люксембург. Повний список країн можна переглянути тут.
Якщо ви перебуваєте в країні більше 183 днів (або іншого періоду, залежно від положень Конвенції з конкретною країною), але продовжуєте віддалено працювати в Україні та з вас утримують українські податки, потрібно подати до 1 травня 2023 року річну декларацію про доходи з вимогою повернути надмірно сплачений ПДФО.
Втім, українські експерти неодноразово говорили, що наша людина швидше спробує на свій страх і ризик приховати доходи, ніж зв'язуватися з податковими службами одразу двох країн.