Літні небезпеки: лептоспіроз
На Львівщині зафіксовано спалах небезпечного інфекційного захворювання - лептоспіроз. В обласній інфекційній лікарні продовжують приймати пацієнтів. Станом на вівторок, 22 серпня, госпіталізовано 8 людей. У лікарні кажуть, що цього року кількість хворих на лептоспіроз зросла. Є й жертви - 9 серпня помер 30-річний пацієнт із Пустомитівського району.
За словами лікарів, їхні пацієнти заразилися лептоспірозом або купаючись у водоймах, або прибираючи у підвалі без засобів захисту.
Також минулого року випадки лептоспірозу фіксувалися у кількох областях – у Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській. На жаль, також були жертви, зокрема серед дітей.
Так, у липні минулого року про випадок лептоспірозу, який спричинив смерть 15-річного школяра з Броварів, повідомила в.о. директора Броварської районної філії «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Оксана Колесник. Перші ознаки хвороби після купання у ставку на Черкащині у підлітка з'явилися через 12 днів. Чотири дні він лікувався амбулаторно, а коли стан різко погіршився, дитину намагалися врятувати спочатку в інфекційній лікарні Броварів, потім у київському "Охматдиті". На жаль, дорогоцінний у випадку лептоспірозу час було втрачено, хлопчик загинув.
Чим небезпечна ця хвороба, як відбувається зараження, до чого тут щури – пояснює завідувачка відділенням особливо небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб Галина Шамичкова.
Головний резервуар інфекції – гризуни
«Це щось про щурів» - приблизно так ми думаємо про цю гостру інфекційну хворобу, що передається від тварин до людини. Чи то вони кусають, чи то щось отруюють, але де ми, а де щури? І чи багато людей, яких вони вкусили? Таких, звичайно, небагато, зате багато тих, хто в спеку купається чи рибалить, а тепер ще й тих, хто через війну змушений використовувати непридатну для пиття воду та жити у підвалах.
Серед усіх найнебезпечніших природно-вогнищевих хвороб лептоспіроз є єдиною інфекцією, яка щорічно реєструється на всій території України.
- Це гостра інфекційна хвороба із групи зоонозів, тобто, коли резервуаром та джерелом інфекції є різні види диких та домашніх тварин, – пояснює інфекціоніст. – У випадку з лептоспірозом це, насамперед, гризуни – від щурів та домашніх чи польових мишей до ондатр. Різні види домашніх тварин - свині, велика і дрібна рогата худоба, собаки. І дикі тварини: кабани, лисиці, вовки, хутрові звірі.
Пальму першості у цьому довгому списку тримають водоплавні гризуни, що живуть біля водойм зі слабкою течією або стоячою водою, від яких заражаються і домашні тварини.
Розмножуючись в організмі диких гризунів, бактерії лептоспіри разом із сечею потрапляють у навколишнє середовище, створюючи постійні осередки лептоспірозу навколо озер, річок, болотистій місцевості, на осушувальних каналах та вологих луках.
До речі, тварини-носії лептоспір виділяють збудника, залишаючись клінічно здоровими. При цьому дикі гризуни «викидають» їх із сечею протягом усього життя, домашні тварини – від кількох місяців до кількох років.
«Ніжна спіраль» - пронозлива та стійка
Хвороба викликається бактерією лептоспірою, у перекладі з грецької – "ніжна спіраль". Це різновид спірохети у формі довгої та надзвичайно рухомої спіральної нитки. Потрапляючи разом із сечею зараженої чи перехворілої тварини у водойму, а в домашніх умовах – на продукти харчування, лептоспіри досить довго зберігають життєздатність.
– У природних водоймах це 2-4 тижні, на харчових продуктах – від кількох годин до місяця, у вологому ґрунті – від 3 до 9 місяців, – зазначає Галина Шамичкова. – Лептоспіри добре переносять низькі температури, зберігаючись у замороженому стані. Але чутливі до сонячного світла, високих температур, дезінфікуючих засобів, кислот, швидко гинуть у морській воді.
Вода – основний шлях зараження людей
Для людини механізм зараження лептоспірозом - виключно контактний, а ось способів передачі інфекції кілька. Заразитися можна водяним, аліментарним, тобто через шлунково-кишковий тракт, шляхами, а також через рани.
- Інфікування відбувається при вживанні зараженої води та продуктів, під час купання та риболовлі, випадковому попаданні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру, причому для проникнення лептоспір досить незначних подряпин, - попереджає лікар. - Під час сільгоспробіт чи догляду за хворою твариною, при укусі гризуна.
Небезпечні бактерії можуть потрапляти в організм не тільки через рани, але й через слизові оболонки рота, носа, очей, і навіть при вдиханні повітряно-крапельної суміші зараженої води.
Людська сприйнятливість до лептоспірозу досить висока, але за мирних часів хворіли найчастіше сільські жителі. У містах до виникнення захворюваності призводило погіршення санітарних умов, яке зараз «забезпечила» війна. І оскільки для людей основний шлях зараження - водний, в умовах, коли воду доводиться видобувати з найбільш сумнівних джерел, ризики спалахів лептоспірозу істотно зросли.
Спасибі кислому середовищу
У тому, що бактерії лептоспірозу не переносять кислот, для людей є два позитивні моменти: по-перше, їх вбиває кислотне середовище шлунка. Отже, заразитися при вживанні інфікованої води чи їжі можна лише за наявності ушкоджень слизової рота. По-друге, бактерії гинуть у сечі хворого через її високу кислотність, не виділяючись у зовнішнє середовище. Тому від людини до людини лептоспіроз не передається.
При цьому є ті, хто ризикує через професійну діяльність: фермери, ветеринари, працівники м'ясокомбінатів, очисних споруд і каналізації, меліоратори, ті, хто займається виловом і утриманням бездомних тварин.
Схоже на ГРЗ, але з тяжкими ускладненнями
Якщо ж зараження таки відбулося, успіх лікування цієї небезпечної хвороби залежить від ранньої діагностики та своєчасного звернення за допомогою, попереджає Галина Шамичкова. Підступність лептоспірозу в тому, що на початку хвороби це може бути схоже і на гостре респіраторне захворювання, і на грип, з якими мало хто одразу йде до лікаря.
До того ж, інфекція може протікати зовсім безсимптомно. Якщо ж симптоми «незрозумілі», але контакт із сумнівною водою був, краще про всяк випадок звернутися до медиків.
Говорячи про перебіг хвороби, інфекціоніст звертає увагу, що вона починається гостро, а інкубаційний період триває від 6 до 20 днів.
- У більшості випадків у пацієнтів різко підвищується температура до 39-40 градусів, виникає сильний головний біль, слабкість, ломота в тілі, біль у литкових м'язах – характерний симптом.
Хвороба може супроводжуватися блюванням, діареєю, кон'юнктивітом, висипом, безсонням та відсутністю апетиту, сильною спрагою. Температура триває до 10 днів, після чого здебільшого хворий одужує. Хоча у третини пацієнтів трапляються рецидиви, що супроводжуються ураженням нирок та печінки.
Лептоспіроз може протікати у двох формах – жовтяничній та безжовтяничній.
У першому випадку довший інкубаційний період – до двох тижнів, хвороба протікає тяжко, викликаючи ниркову недостатність, жовтяницю, капілярні крововиливи. Страждає серце, печінка, травна та центральна нервова система. Хворий може потребувати реанімаційних заходів, і ризик летального результату високий. Смертність становить до 10%, при важких формах – до 40%, в особливій зоні ризику пацієнти віком від 60 років.
При безжовтяничній формі, на частку якої припадає до 90% випадків, хвороба супроводжується симптомами, схожими на грип. Інкубаційний період короткий – від 2 до 10 днів, а ускладнення після хвороби можуть бути пов'язані з порушенням зору та головними болями, які тривають ще тривалий час після хвороби. Смертельних наслідків ця форма не викликає.
– Самолікування у разі лептоспірозу смертельно небезпечне, – застерігає інфекціоніст. - Хвороба може викликати тяжкі ускладнення з боку нирок та печінки, геморагічний синдром, міокардит, пневмонію, набряк мозку. Тяжка течія часто закінчується смертю пацієнта, тому при появі перших симптомів потрібно негайно звертатися до лікаря.
З подряпинами – не купатися!
Вилікувати хворого на лептоспіроз нелегко, особливо в нинішніх умовах, коли сотні тисяч українців обмежені у доступі до медичної допомоги або взагалі позбавлені її. Тому захищаємось, як можемо, самотужки:
- уникати купання у водоймах з непроточною водою, особливо у мілководних;
- не купатися, якщо на тілі є порізи, подряпини та рани;
- не використовувати воду з відкритих водойм для пиття, а також миття овочів та фруктів;
- кип'ятити воду та термічно обробляти продукти тваринного походження;
- не ловити рибу у заборонених місцях;
- дотримуватись особистої гігієни, мити руки перед їжею, приймати душ з милом, обробляти дезінфекторами будь-які рани на тілі;
- не ходити босоніж у заболочених місцях;
- під час робіт на полях, у заболоченій місцевості, на м'ясокомбінатах, під час догляду за хворими тваринами, на риболовлі використовувати засоби захисту – рукавиці, гумові чоботи;
- уникати контакту з гризунами, дикими та свійськими тваринами – джерелами інфекції;
- оберігати продукти та воду від гризунів, особливо в умовах укриттів чи бомбосховищ, не тримаючи їх відкритими;
- при можливості вакцинувати від лептоспірозу домашніх тварин, включаючи собак.
