Завантажити ще

Крах «Мрії»: як Bank of Cyprus допоміг Андрію Гуті обанкрутити агрохолдинг

Крах «Мрії»: як Bank of Cyprus допоміг Андрію Гуті обанкрутити агрохолдинг
Фото: Агрохолдинг “Мрія” Фото: УНІАН

Понад десятиліття зразкової роботи, сотні тисяч гектарів землі, мільярдні прибутки і бездоганна репутація. Агрохолдинг «Мрія» луснув, як мильна бульбашка, у 2014 році – після того як його власники, члени родини Гута, вивели понад 100 мільйонів доларів у фіктивні компанії. Як довело розслідування OCCRP, обанкрутити «Мрію» виконавчому директору Андрію Гуті допомогли Credit Suisse та Bank of Cyprus, через рахунки в яких проводили транзакції.

Заснована у 1992 році американо-українська агропромислова компанія «МРІЯ Агрохолдинг» зі штаб-квартирою на Кіпрі понад 10 років обробляла один з найбільших земельних банків в Україні (майже 300 тис. га у 2012 році) та входила до топ-5 виробників цукру і зерна, експортуючи продукцію до 20 країн світу.

Розквіт і падіння «Мрії»: коротка передісторія

Сімейне господарство, що починало з 50 га ріллі користування землі з фонду держрезерву Тернопільщини, поступово зросло до вертикально-інтегрованого агрохолдингу, що мав не лише величезні потужності, але й бездоганну репутацію. Саме «Мрія» першою в Україні запровадила соціальний пакет для селян та школу агрономів. Холдинг фінансував ремонт доріг, місцевих шкіл, дитсадків, лікарень. Працювати у «Мрії» було почесно – нині ж багато колишніх співробітників прибирають зі своїх резюме згадки про причетність до компанії.

У 2014 році агрохолдинг «Мрія» оголосив про технічний дефолт. Борги компанії сягнули 1,3 млрд доларів – як з’ясувало розслідування, члени родини Гутів вивели з рахунків холдингу у Credit Suisse та Bank of Cyprus значні суми грошей у підконтрольні їм підставні офшорні фірми. Згодом частина цих коштів була використана на придбання елітної нерухомості в Європі.

Справу «Мрії» українські правоохоронці розслідували кілька років. Спочатку її півтора роки розслідувало головне слідче управління МВС, яке підозрювало колишнього гендиректора та екс-голову наглядової ради компанії Миколу Гуту в шахрайстві. Згодом Гуту оголосили у міжнародний розшук, а в 2016 році – екстрадували з Швейцарії до Україну. Того ж року керівник САП передав справу НАБУ, а у 2018-му справа «Мрії» декілька разів змінювала підслідність.

Зрештою справа луснула так само, як і агрохолдинг: звинувачення з топ-менеджера у шахрайстві були зняті, компанія – продана, кредитори так і не повернули свої кошти, а члени сім’ї Гутів й досі гуляють на волі.

Причому один з членів родини – колишній виконавчий директор агрохолдингу Андрій Гута - взагалі майже уник згадок як у кримінальних справах, так і в медіаполі і продовжує вести життя респектабельного бізнесмена.

Хто такий Андрій Гута?

Андрій Іванович Гута – син засновника агропромислової корпорації «МРІЯ Агрохолдинг» Івана Гути та молодший брат Миколи Гути, який посідав пост гендиректора та голови наглядової ради холдингу.

Андрій Гута Фото: З відкритих джерел

Андрій Гута Фото: З відкритих джерел

За даними порталу Latifundist.com, Андрій Гута закінчив українсько-нідерландський факультет економіки та менеджменту Тернопільського національного економічного університету. Також отримав ступінь магістра економіки та бухгалтерської справи в Університеті прикладних наук (Утрехт, Нідерланди).

До менеджменту компанії «Мрія» Гута-молодший приєднався у 2002 році. А 2008-го був призначений виконавчим директором агрохолдингу. Упродовж шести років він керував бізнес-процесами, допомагав батькові формувати холдинг, диверсифікувати бізнес та удосконалювати його структуру.

Цікаво, що у період активного розслідування кримінальної справи Андрій, єдиний з підозрюваних, залишався у Києві – решта членів родини виїхали за межі країни. Утім, від коментарів для преси він відмовлявся.

«Я перевернув цю сторінку свого життя», – заявив він телефоном редактору видання Landlord, яке оприлюднило великий матеріал «Компанія «Мрія»: реквієм за мрією», присвячений схемам виведення коштів з компанії.

Проте, ймовірно, кажучи про перегорнуту сторінку, пан Андрій був не зовсім щирим. За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, станом на червень 2022 року Гута Андрій Іванович досі є засновником ТОВ ФГ Науково-виробниче об’єднання «МРІЯ» ТОВ «Українська мрія».

Андрій Гута досі є засновником двох підприємств холдингу Фото: YouControl

Андрій Гута досі є засновником двох підприємств холдингу Фото: YouControl

Діяльність першого з цих двох підприємств на сьогодні припинено (дата запису про припинення – 27.05.2019 р.), а от друге – досі працює, хоча вже кілька років не показує виручку й має негативну рентабельність.

А от сам Андрій Гута продовжує вести спосіб життя солідного бізнесмена:  наприклад, у 2018 році він був помічений на відкритті інтелектуального простору mOre Андрія Ставніцера разом із представниками політичної, культурної та бізнес-еліти.

Як швейцарський і кіпрський банки допомогли Андрію Гуті вивести гроші з «Мрії»?

Як зазначено вище, у 2014 році один з найбільших виробників зерна в Україні - «Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед» - визнав, що не може виконати свої фінансові зобов’язання й оголосив про технічний дефолт. Компанія була ліквідована на Кіпрі, де й була зареєстрована.

Як свідчать банківські дані проєкту Suisse Secrets, що більше половини грошей було розкрадено з рахунку компанії «Мрія» в Credit Suisse, а решта – з рахунку в Bank of Cyprus. Ці дані оприлюднив у лютому 2022 року проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності  (OCCRP).

Розслідування, проведене на замовлення команди ліквідаторів «Мрії», показало, що з жовтня 2011 року по грудень 2013-го під керівництвом виконавчого директора Андрія Гути компанія заплатила понад 100 мільйонів доларів за акції восьми кіпрських компаній-«прокладок» попри те, що ці фірми сумарно володіли лише активами на суму близько 12 тисяч доларів.

Схема виведення коштів Фото: James O'Brien/OCCRP

Схема виведення коштів Фото: James O'Brien/OCCRP

Як зазначають розслідувачі OCCRP, «Мрія» перерахувала кошти восьми компаніям на Британських Віргінських островах (БВО), кожна з яких володіла акціями однієї з кіпрських фірм. Усі вісім компаній на БВО належали членам родини Гутів. У більшості випадків компанії БВО навіть фізично не передавали акції «Мрії».

«Купівля акцій насправді була фіктивною і просто способом витягнути мільйони з ["Мрії"], – йдеться у листі ліквідаторів «Мрії» Кріса Якодеса і Андрі Антоніу до кредиторів у червні 2020 року. - Бенефіціарні власники компаній-продавців БВО були членами сім’ї Гута, а сплачені акції не мали жодної та/або незначної вартості».

Аналіз судових документів і даних Suisse Secrets показав, що Credit Suisse, ймовірно, сприяв виведенню коштів з «Мрії». Організатори схеми також відкрили у Credit Suisse 13 інших корпоративних і три особистих рахунка з листопада 2008 року по грудень 2013-го. Арбітражний документ від грудня 2021 року, який наводять OCCRP, прямо звинувачує Credit Suisse в ігноруванні «червоних прапорців» відповідно до швейцарського законодавства про відмивання грошей.

Згідно з судовими документами, отриманими OCCRP, на рахунки до Bank of Cyprus надійшла левова частка грошей, які залишалися на корпоративному рахунку «Мрії» у Credit Suisse. Лише остання з восьми трансакцій проходила іншим шляхом: платіж за восьму кіпрську компанію було надіслано на рахунок у Латвійському регіональному інвестиційному банку в Ризі, але де-факто було перераховано лише 8 млн з 30 млн доларів ціни кіпрської компанії.

Відділення Bank of Cyprus у Пафосі, Кіпр Фото: Pavtravel/Alamy

Відділення Bank of Cyprus у Пафосі, Кіпр Фото: Pavtravel/Alamy

«Було шахрайство з боку компанії. Банки повинні були задавати питання», – коментує Тон Галс, колишній фіндиректор «Мрії», призначений після дефолту. Він також зауважив, що всі контракти купівлі-продажу акцій були майже ідентичними і в деяких випадках передбачали передоплату всієї комісії, «що є абсолютно нетиповим для таких банківських операцій».

За оцінкою Галса, яку наводить OCCRP, через цю схему Гута міг витягнути із «Мрії» близько 220 млн доларів, з яких 100 млн пройшли через Bank of Cyprus, а решта – через Credit Suisse чи інші банки.

Зауважимо, що у відповідь на запит розслідувачів Credit Suisse відмовився відповідати на конкретні запитання про своїх клієнтів. Латвійський регіональний інвестиційний банк також не надав відповіді. Своєю чергою Bank of Cyprus спростував усі закиди у протиправних діяннях та назвав їх «безсумнівно неправдивими».

Що наразі відбувається зі справою «Мрії» на міжнародному рівні?

Нагадаємо, через крах «Мрії» гроші втратили низка серйозних кредиторів, включаючи інституційних інвесторів, таких як BNY Mellon, Міжнародна фінансова корпорація Світового банку, Deutsche Bank AG і, власне, сам Credit Suisse, якому «Мрія» заборгувала майже 12,8 мільйонів євро.

У 2018 році від імені кредиторів «Мрії» ліквідатори подали до суду на членів родини Гутів, вимагаючи компенсації понад 100 мільйонів доларів. Окрім, власне, Андрія Гути та його брата, вони судяться також і з його дружиною. Ліквідатори висунули звинувачення проти восьми кіпрських компаній, причетних до шахрайства, їхніх материнських компаній на Британських островах і колишніх менеджерів «Мрії», а також двох кіпрських постачальників адміністративних послуг і кіпрської юридичної фірми.

У 2020 році ліквідатори подали позов проти Bank of Cyprus про відшкодування збитків у розмірі понад 48,5 мільйона доларів, посилаючись на «порушення банком законних обов’язків».

У жовтні 2021 року Bank of Cyprus був оштрафований на 277 000 євро Центральним банком Кіпру – фінансовим регулятором острова.

 

Повідомлення про штраф Bank of Cyprus Фото: Центральний банк Кіпру, скриншот

Повідомлення про штраф Bank of Cyprus Фото: Центральний банк Кіпру, скриншот

 

У 2019 році на Кіпрі були видані європейські ордери на арешт Андрія Гути і членів його родини, а у 2020 році – міжнародне «Червоне повідомлення», тобто запит до правоохоронних органів у всьому світі з проханням знайти й тимчасово заарештувати членів «клану» Гутів, однак цей документ досі перебуває на розгляді у Швейцарії.

Андрій Сіичкар для "КП в Україні"

Новини по темі: Банки Земля