Наречена бійця з "Азовсталі": Діти вигадали гру "Обезбол", бо знали, що ліків давно немає
Наречена захисника Маріуполя Дмитра Данилова Ганна Науменко розповіла, що поряд із військовими під час оборони "Азовсталі" постійно перебували діти. І Дмитро завжди дуже переживав за них і за те, що вони змушені переживати це пекло разом із дорослими. Про це Ганна розповіла в інтерв'ю "24 каналу".
Дівчина наголосила, що важко на "Азовсталі" було до останніх днів. Коли тривали дуже тяжкі обстріли, коли росіяни почали використовувати протибункерні бомби, коли почали руйнуватися бункери, в яких було багато людей.
- Найважчим за ці 90 днів стало 25 березня, коли загинув Максим – наш дуже добрий друг, найкращий друг. Діма тоді написав: "Я спустошений". На жаль, там багато знайомих, друзів загинули. …Ти пригнічений ситуацією, але кожну втрату через себе не пропускаєш, бо це дуже важко, це не допоможе жодним чином, а просто руйнує, – зазначила вона.
За словами Ганни, її майбутній чоловік також розповідав про дівчинку Алісу, яка вигадала гру з назвою "обезбол".
- Він розповів про дівчинку, яка приходить до них у кімнату і питає: "А коли буде картопля? А коли ми помалюємо?" Вони їй відповідали: "Трохи пізніше, почекай", бо багато роботи було. А вона бігала між ними, тицяла пальцем у плече і говорила "обезбол". Це як така гра була, але я не могла зрозуміти її суті. А потім як зрозуміла... Діма ж на той час ходив у госпіталь, облаштовану для поранених кімнату. Він відвідував своїх дітей, щось приносив їм. А там для людей з ампутаціями вже не було знеболювального. Тому історія про Алісу стала логічним пазлом, чим саме була гра під назвою "Обезбол". Розумієте, вона бігала, грала… – розповіла дівчина.
Вона зазначила, що коли росіяни висадили в повітря бункер, де був польовий госпіталь, десь поруч були ці діти – Аліса та інші. Коли точилися великі обстріли, Дмитро постійно думав про цих дітей, яким по 3-4 роки.
- І просто казав мені "Я не можу прийняти, що вони мають це переживати", - додала Ганна.
Ганна вірить, що її наречений незабаром повернеться додому і перше, що вони зроблять – закриються на кілька днів удвох у кімнаті, щоб поговорити та поплакати.
