Президент Туреччини Реджеп Ердоган відкрито виступив проти приєднання до блоку цих держав, заявивши, що вони дають притулок курдським сепаратистам із Робочої партії Курдистану, з якою бореться Анкара. Туреччина також звинувачує дві скандинавські країни у приховуванні послідовників Фетхуллаха Ґюлена, організатора спроби державного перевороту у 2016 році.
І наразі Фінляндія та Швеція посилають до Анкари свої делегації. До Туреччини вирушать міністри закордонних справ двох країн - Анн Лінде та Пекка Хаавісто. Хоча Реджеп Ердоган заявив, що делегаціям Швеції та Фінляндії не слід приїжджати до Анкари, щоб переконати її схвалити їхню заявку на членство в НАТО, тому що Туреччина їх не підтримає.
"Жодна з цих країн не має чіткої позиції щодо терористичних організацій. Делегації приїжджають до Туреччини у понеділок. Чи збираються вони нас умовляти? Мені шкода, але нехай навіть не обтяжують себе", - заявив він.
У цей же час турецький канал TRT Haber повідомив, що Швеція та Фінляндія відмовилися видати Анкарі 33 членів Робочої партії Курдистану та руху «Хізмет», які Туреччина вважає терористичними.
Як повідомляє ВВС, «президент Туреччини, судячи з усього, сповнений рішучості виторгувати певну ціну за такий дорогий голос».
Агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у турецькому уряді, повідомляло, що саме Туреччина хотіла б взамін на свою підтримку вступу до НАТО Швеції та Фінляндії.
Зокрема, Анкара наполягає на тому, щоб будь-які нові кандидати на членство в НАТО визнали її стурбованість курдськими збройними формуваннями - як усередині Туреччини, так і в Сирії та Іраку.
Крім того, Туреччина вимагає, щоб Швеція та Фінляндія разом з іншими європейськими країнами поклали край обмеженням на експорт зброї, які вони ввели проти Туреччини після її вторгнення до Сирії у 2019 році для того, щоб відтіснити від кордону курдські "Загони народної самооборони".
Згідно з даними Bloomberg, серед інших вимог – включення до програми з виробництва американських винищувачів F-35, з якої Анкару виключили після придбання російської системи С-400. Ці санкції були накладені США у 2020 році. Туреччина також була виключена з програми американських винищувачів-невидимок F-35, на які вона розмістила замовлення та сплатила початковий внесок у розмірі 1,4 мільярда доларів.
- Найімовірніший сценарій подальшого розвитку подій у цьому питанні - що врешті-решт буде знайдено якийсь компроміс. Усе Ердогану не дадуть, але щось він таки отримає. Що? Швидше за все, це буде поступка зі зняття обмежень на постачання озброєнь Туреччині. Тому що видачу курдів туркам зі скандинавських країн дуже важко здійснити. Справа в тому, що коли вони почнуть видавати людей, які отримали політичний притулок, то це буде дуже великим ударом по їх системі. Тож на це вони не підуть. Якщо ж не домовляться, то Туреччина може накласти вето на вступ цих країн і процес може затягнутися десь на рік, - розповів експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ілля Куса.
У неділю держсекретар США Ентоні Блінкен висловив упевненість у тому, що Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО незважаючи на заперечення Туреччини.
У середу ця тема буде головною на переговорах у Вашингтоні Блінкена із головою турецького МЗС Мевлютом Чавушоглу. Сполучені Штати, які заохочували Фінляндію та Швецію вступити до НАТО, не можуть дозволити, щоб це рішення в останню хвилину було скасовано через позицію одного з 30 членів Альянсу.
Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс заявила у понеділок увечері, що вона рішуче підтримує вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, додавши, що країни мають бути інтегровані до Альянсу якнайшвидше, щоб зміцнити колективну безпеку Європи.
Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг неодноразово заявляв, що дві північні країни будуть "прийняті з розпростертими обіймами", але цей процес вимагає одностайності серед 30 існуючих членів Альянсу.
Заперечення Туреччини, навіть якщо вони спрямовані на отримання поступок, можуть затягнути цей процес. Проте Столтенберг у неділю висловив упевненість у тому, що проблему буде вирішено без зволікань.
“Туреччина послідовно займала позиції, відмінні від позицій інших країн Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Після покупки протиракетної системи у Росії в 2019 році Анкара знову опинилася на самоті, виступаючи проти членства Фінляндії та Швеції.
Теоретично Туреччина має повне право заблокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Згідно зі статтею 10 установчого договору, дві скандинавські країни мають переконати всіх 30 членів організації у перевагах своєї заяви. Це питання є гарним нагадуванням про те, що НАТО, незважаючи на активізацію російського вторгнення до України, не застрахована від стратегічних розбіжностей».
«Виступаючи в парламенті в Гельсінкі у понеділок, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто сказав, що здивований позицією Туреччини, але додав, що його уряд не зацікавлений у «торгах» з Ердоганом».
«Анкара прагне використовувати заявку Швеції та Фінляндії на членство в НАТО як важіль для вирішення нагальних проблем, які вона має зі Сполученими Штатами. Анкара перебуває під санкціями США через винищувачі F-35 і незадоволена цим. Купівля Туреччиною російської системи оборони С-400 була одним із ключових питань, що загострили відносини між Туреччиною та США в останні роки. Туреччина історично виступала за розширення НАТО, тому зрештою буде знайдено компроміс».