Два роки тому епідемія COVID-19 здавалася найбільшою проблемою, але тепер ми знаємо, що таке справжнє випробування. Страх захворіти здається смішним перед вибухами, а боротьба з вірусом – дурницею на тлі війни з жорстоким ворогом.
Але пандемія не припинилася, світ продовжує друкувати зведення про хворих. Як справи у столичній Олександрівській лікарні, ми розмовляємо з її головним лікарем Людмилою Антоненко.
- Людмило Петрівно, станом на 24 лютого у вашій лікарні було заповнено 50% ліжок для хворих на COVID-19. Що наразі?
– Нині у нашому інфекційному відділенні перебуває 44 хворих. Але з них лише у п'ятьох підтверджений COVID-19. Інші хворіють на грип у такій формі, яка потребує стаціонарного лікування, є складні форми гострої респіраторної інфекції на кшталт аденовірусної, є хворі з менінгоінфекцією.
Тобто це ті інфекції, з якими пацієнти поступали до нас і до пандемії, але у відносно невеликій кількості.
- Значить, коронавірус відступив?
- Можна сказати, що трохи відступив, але треба враховувати, що багато людей виїхало з Києва з початком війни. А також є великий відсоток вакцинованих у столиці. Усе це дає картину начебто реального зменшення.
- Карантин не скасовували, а ось масковий режим зник ніби сам собою. Це виправдано?
- Наразі дуже складно говорити про масковий режим, бо ніхто не виконуватиме його. В Україні циркулює штам «Омікрон», це підтверджено лабораторно. Як правило, він переноситься легко – як звичайна ГРВІ. Є підвищення температури, нежить, можливо, бронхіт. Тобто навіть якщо людина хворіє, вона не поспішає звертатися до лікаря та робити тест. До пневмонії зазвичай не доходить. Хіба лише коли людина має супутнє захворювання, і тоді їй може знадобитися госпіталізація.
Тому переконати людей користуватись масками дуже важко. Але все ж таки треба пам'ятати, що коронавірус нікуди не подівся, він циркулює у світі. Нині багато українців повертаються додому та можуть привезти інші штами. Тому я рекомендую вживати захисних заходів.
- Хоча б зайвий раз вимити руки?
- Це обов'язково, тим більше що ми пройшли через таку важку пандемію. Миття рук, обробка антисептиками, санітарна дистанція. У місцях масового скупчення людей все ж таки бажано надіти маску.
- Народ уже почав сумніватися, чи варто робити бустерне щеплення. Європа, мовляв, і так відкрита для нас.
- У Європі теж багато хто хворіє, але у легкій формі, тому не роблять тести.
Я настійно рекомендую щеплюватися. І хочу зазначити, що багато людей звертаються до нас за бустерною дозою. Особливо ті, хто бачив у сім'ї або у знайомих, який важкий перебіг може мати хвороба.
- Як ви вважаєте, сплеск захворюваності може повернутися восени?
- Ви ж бачите, що Корея та Китай навіть закрилися на локдауни. Все може повернутися з огляду на міграцію людей. Наразі поширюється підвид «Омікрону» – «Стелс-омікрон». А він набагато агресивніший. Забувати про небезпеку рано.
– Як війна змінила характер пацієнтів Олександрівської лікарні?
- Зараз у нас переповнені кардіологічні відділення. Інфаркти, інсульти, післяінсультна реабілітація. Багато людей через війну не могли вчасно отримати медичну допомогу, тому хворих привозять у дуже важкому стані. Декого по швидкій забирали прямо з підвалів в Ірпені чи Бучі.
Ще ми спостерігаємо сплеск захворювань сечостатевої системи. Це теж результат сидіння у підвалі, коли багато хто отримував переохолодження і не міг вчасно звернутися за допомогою.