Жителі Кривого Рогу: Ми не допускаємо жодної думки про захоплення міста
Рідне місто президента України Володимира Зеленського тримає обличчя: тут немає паніки, хоча є вибухи та загальне занепокоєння щодо ситуації в області. Немає сплеску цін у магазинах, натомість є посильна допомога переселенцям. Жителі намагаються зберігати спокій і не думати про те, що їхнє місто може дістатися ворогові. Ситуація близька до сусіднього Запоріжжя, але все ж таки трохи інша.
Познайомились із сусідами у підвалі
– Спочатку ми бігали по повітряній тривозі у підвал будинку. Потім почали виходити у коридор. А зараз навіть не відриваємось від роботи. Дурість, звичайно, але відчуття паніки пройшло і поступилося місцем крижаному спокою, - розповіла «КП в Україні» мешканка Кривого Рогу Мирослава Логвінська. Вона з усмішкою згадує, що у підвалі випала нагода нарешті познайомитися з сусідами не лише з поверху, але й з під'їзду. Разом вони обладнали підвал під повноцінний притулок, а коли переживаєш обстріли не сам-один – вже легше.
Кривий Ріг бадьориться: повітряними тривогами його не залякаєш, оборонні споруди навколо найдовшого міста Європи (126 км з півночі на південь) теж викликають обережний оптимізм у мешканців та численних переселенців. Містяни прикидають, що в місті наразі перебувають не менше 30 тисяч вимушених переселенців (влада говорить про більш ніж 50 тисяч). Транзитом через 600-тисячний Кривий Ріг до західної частини України та до Європи проїхали близько 100 тисяч людей.
Через Кривий Ріг проходить евакуаційний поияг із Запоріжжя до Львова, можна поїхати звичайним маршрутом до Києва. Сюди приїжджають рятуватися від війни – і звідси їдуть із тієї ж причини. Ось так виглядає криве обличчя війни.
Безкоштовний проїзд у тролейбусах, трамваях, автобусах та на «швидкісному» Кривого Рогу розширили на переселенців, військових та мешканців Криворізького району. Фото: t.me/svoiKR/4099
Ціни довоєнні
Підприємства працюють, і це теж нагода обережно порадіти. Якщо шумлять гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвесту», якщо на законсервованому місяць тому «АрселорМіттал» роздмухують кілька доменних печей, то буде робота, зарплата, податки, буде життя і майбутнє. За словами місцевих жителів, повертаються співробітники та керівники підприємств, які залишили місто на самому початку активної фази війни. Гірники та металурги працюють у тому числі і на оборону: протитанкові «їжаки», пісок, щебінь – все це від них для захисту рідного міста.
- У нас поки що все працює і тримається, тьху-тьху-тьху, - каже Мирослава. – У магазинах є продукти, в аптеках – ліки, у банкоматах – гроші. На моєму підприємстві все виплачується вчасно, без затримок. Щодо магазинного асортименту можу сказати, що загалом вибір є, зникає лише продукція київських виробників. Але це зрозуміло: із логістикою проблеми. Тому поки що більше наших місцевих товарів, бо наша мережа супермаркетів АТБ – дніпровська. Небагато піднялися ціни на крупу і тушонку, простіше кажучи, на продукти тривалого зберігання. На інше зберігаються ціни на довоєнному рівні.
Кинуті велосипеди перед одним із блокпостів Криворізького району. Їх залишили жителі Херсонщини, яким удалося виїхати з окупованих сіл. На підконтрольній Україні території людей пересаджують на комунальні автобуси чи машини швидкої допомоги. Фото: facebook.com/OleksandrVilkul
Допомагають і підривають
Кривий Ріг працює та допомагає переселенцям. Таку кількість людей, що залишилися без даху над головою і роботи, розселяли по санаторіях і пансіонатах – з місцями все одно напружено, тому думатимуть ще. Влада міста вже зробила безкоштовним проїзд у громадському транспорті – і місцевим жителям, і переселенцям, щоб люди хоч трохи заощадили.
– У кожному районі, у багатьох місцях міста люди отримують гуманітарну допомогу. Тут беруть участь і гуманітарні організації, і приватний бізнес, той же Фонд Ахметова роздає хороші такі набори і місцевим жителям, що потребують, і переселенцям. Нам їх так шкода, особливо маріупольських та херсонських! Кажуть, кілька біженців із Маріуполя вже влаштувалися тут на роботу – працівники маріупольських підприємств дуже цінуються, тому їх взяли, щоб люди прийшли у себе, почали якісь грошики заробляти, знімати житло, а не тулитися у пансіонатах. Дуже добре! – із натхненням каже ще один мешканець Кривого Рогу – Олег Антонишин.
На тлі розмови лунає віддалений вибух. Співрозмовник одразу заспокоює: це не обстріл.
– Це на наших кар'єрах планові вибухи, все нормально, – каже Олег. – Нас заздалегідь завжди попереджають, що в такому ось кар'єрі буде вибух – так з надр землі витягують гірську породу, яку потім везуть або на збагачувальну фабрику, або на відвал, якщо вона порожня. Промислові вибухи – це наша повсякденність, це означає, що продовжуються робота та життя. А ось воєнні вибухи ми почули у лютому цього року. Ні, загальної паніки у нас не було, може, на початку війни щось було схоже, але зараз точно немає. Усі дуже мотивовані, не допускають і думки про захоплення міста.
У Кривому Розі волонтери активно заготовляють для бійців тушонку. Фото: facebook.com/OleksandrVilkul
«Ні» вулиці Бурятській
При цьому в міській та в обласній військовій адміністрації Дніпропетровської області вже кілька днів рефреном говорять про плани РФ захопити місто, публікують докладні звіти та плани окупантів зібрати бронетанковий кулак у Херсонській області та вдарити по Кривому Розі. Городян це страшенно дратує.
- Не думаю, що треба нагнітати паніку подібними заявами. Краще подумати, що робити із селами в районі – деякі під постійними обстрілами, звідти люди не можуть вибратися. З Херсона не випускають автомобілі та автобуси до нас, не дають людям врятуватися, роблять із них «живий щит», – розповідає Олег Антонишин.
При цьому міська влада активно зайнята... перейменуванням вулиць. Тенденція з Києва докотилася і до Кривого Рогу, і тепер комісія з перейменування топографічних назв, створена у міськраді, займеться назвами вулиць, насамперед пов'язаних із Росією та Білоруссю.
- Хтось скаже, що не час, є питання важливіші. Але не може бути у Кривому Розі вулиць Московська, Волгоградська або особливо Бурятська, коли за 50 кілометрів від міста звірствують підрозділи орків із Бурятії, - заявив начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Жителі Кривого Рогу знизують плечима: так, є питання важливіші, але якщо вже взялися – доводьте до кінця.
- Зрозуміло, що наше місто цікавить бойовиків і як металургійний вузол, і як залізничний, і як батьківщина президента України. Можливо, вони намагатимуться захопити його до 9 травня, щоб деморалізувати населення. Але це не вийде! – упевнений городянин.
