• Головна
• Події

Фото: REUTERS/Сергій Гудак

Вискал війни все гірше. Крім вбивств та мародерства, ми отримуємо інформацію про сексуальне насильство над жінками та дітьми. Міноборони повідомило про жінку, яку окупанти по черзі ґвалтували на очах у маленького сина. Не витримавши катувань, вона померла, а 6-річний хлопчик став сивим.

Днями правду про свій біль газеті «Таймс» повідала 33-річна мешканка Київської області, над якою наругалися після того, як у неї на очах вбили чоловіка. Зараз вона у безпеці разом із дитиною, якій довелося пережити цей жах.

Ніхто зараз не скаже, скільки років будуть затягуватись подібні травми і скільки ще таких трагедій залишить нам агресія північного сусіда.

Знущалися над мамою та донькою-підлітком

До благодійної організації «Ла Страда – Україна» за місяць з невеликим надійшло три сигнали про сексуальне насильство з боку окупантів.

Олена Кривуляк. Фото: la-strada.org.ua/komanda

– Перший дзвінок був 4 березня із тимчасово непідконтрольного Херсона, – розповідає директор департаменту Національних «гарячих ліній» Альона Кривуляк. - Звернулася жінка, якій, на перший погляд, була потрібна психологічна підтримка. Вона розповіла, що разом із 17-річною донькою вони виходили на мітинги на підтримку України, стикалися з фізичним та психологічним насильством. І лише хвилин через 40 спілкування вона повідомила, що стала жертвою групового зґвалтування. І її донька – також. Головна проблема в тому, що з цією глибокою психологічною травмою мама з донькою залишилися фактично без допомоги. Через окупацію не могли звернутися до поліції, прокуратури, територіальної оборони. Ми попросили терміново йти до лікаря. Тому що медики продовжують працювати навіть на непідконтрольних територіях. І мають не лише надавати допомогу, а й фіксувати всі факти насильства.

Постраждалі бояться розголосу

Другий дзвінок, за словами представниці "Ла Стради", був у середині березня.

– Дзвонила мешканка Вінницької області, яка дала притулок у себе подрузі з дитиною з Київщини. Селище, звідки приїхали біженці, не було офіційно окуповане, але за нього йшли бої, і вороги встигли неабияк потоптатися по землі та будинках мирних людей, - продовжує наша співрозмовниця.

Хазяйка будинку, де оселилися біженці, не одразу зрозуміла, що з ними відбувається. Замкненість, переляк, пригніченість списувала на довге сидіння у підвалі під обстрілами. Але якось увечері, уклавши 3-річного сина спати, його мати зважилася відкрити свою рану.

- Жінку ґвалтувала група кадировців і теж на очах у дитини. Нелюди були чи то п'яні, чи то під дією наркотиків, - переказує жахливу історію Альона Кривуляк. - Малюк, мабуть, до кінця не зрозумів, що відбувається, але він бачив і чув, як кричить та плаче мама…

Третій дзвінок був від громадської організації.

- Волонтери розповіли, що допомагають трьом жінкам з дітьми, яких також евакуювали з населеного пункту на Київщині, де російські окупанти теж ходили будинками. В одному з них і зібралося три сім'ї, щоб не було так страшно поодинці. Разом із жінками та дітьми був чоловік пенсійного віку, але це їх не врятувало. Літнього захисника застрелили, а жінок зґвалтували. Усіх трьох. І знову в присутності дітей, – каже експерт «Ла Стради».

Альона наголошує на тому важливому моменті, що тільки одна жертва, і то не відразу, наважилася розповісти сама про себе. Про решту «Ла Страда» дізналася через посередників, які стали свого роду сповідниками. А це означає, що випадків сексуального насильства у рази більше, ніж ми можемо про них знати. Просто жертви мовчать або поки що не наважуються говорити.

- Проблема сексуального насильства була важкою, певною мірою табуйованою, і в мирний час. Розповідати про наругу багатьом соромно, страшно. А війна додає глибоку емоційну пригніченість, почуття безвиході. Коли людина перебуває на непідконтрольній території, їй просто дуже страшно говорити. Тому що скарги можуть передати окупантам, і невідомо, що вони зроблять, - констатує Альона.

Мовчати та терпіти не можна

І все ж таки мовчати не можна. Не тільки тому, що затиснутий у собі біль стає сильнішим, а насамперед тому, що всі звірства війни мають стати предметом суду.

– Важливо все фіксувати, все документувати, аби притягувати окупантів до відповідальності, – наголошує Альона Кривуляк.

Якщо немає зв'язку, можна довіритись близьким, які передадуть інформацію. Якщо є доступ до інтернету, потрібно повідомляти Офіс генерального прокурора.

- Плюс існує Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Інформація про сексуальне насильство є важливою як складова всіх військових злочинів. Можна звертатися на нашу гарячу лінію, ми передаємо відомості і до Генеральної прокуратури, і до моніторингової місії ООН, і до міжнародної місії «Марш жінок», - каже Альона Кривуляк

Куди звертатися

Цей список контактів опублікувала телеведуча Маша Єфросініна, яка є почесним послом ООН в Україні. На своїй офіційній сторінці в інстаграмі вона закликала жертв сексуального насильства і людей, які стали свідками цих страшних злочинів, не мовчати про пережите.

Якщо ви знаходитесь на території України:

• Національна поліція України - 102 ( телефони по регіонах ).
• Органи прокуратури ( контакти по регіонах ).
• Військова адміністрація – за місцем скоєння злочину чи за місцем перебування.
• Медична допомога – 103.
• Безкоштовна правова допомога – 0800213103.
• Національна гаряча лінія («Ла Страда – Україна») – 116123 або 0800500335.
• Телеграм-канали: STOP Russian War, Народний месник, ДійПротиНасильства.

Якщо ви знаходитесь на тимчасово окупованій території:

• Офіс генерального прокурора щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту: (096) 755-02-40 або [email protected]
• Передати інформацію Міжнародному кримінальному суду – [email protected]

Порада психолога

Як можуть допомогти рідні та друзі

Більшість згвалтованих перебувають у шоковому стані, вони безпорадні та насамперед потребують турботи й допомоги близьких людей. Психолог Людмила Малиновська назвала три основні моменти, на яких будується така підтримка.

Людмила Малиновська. Фото: facebook.com/lyudmila.malinovskaya.7

1. Повна довіра, щире співчуття
   Фрази, які рекомендовано вживати: "Я вірю тобі!", "Мені шкода, що це сталося з тобою".
2. Жодних применшень пережитого, жодних закликів «не драматизувати»
   Фрази, які рекомендується вживати: «Я рада, що ти не побоялася розповісти мені про це», «Я розумію, що тобі важко було заговорити про це, але ти молодець, що не боїшся шукати допомоги».
3. Жодних натяків на звинувачення
   Фрази, які рекомендується вживати: «Це не твоя провина», «Ми разом впораємося», «Я допоможу тобі знайти допомогу», «У всьому винен лише ґвалтівник, і він заслуговує на покарання».

Важливо пам'ятати!

Перші 24 години після насильницького акту є вирішальними для здоров'я жінки та контролю можливої незапланованої вагітності. У цей час жертва в шоковому стані і не може подбати про себе.

Часто зґвалтовані у перші дні побоюються присутності будь-яких чоловіків, їхніх голосів. Їм може бути соромно, погано, можуть бути суїцидальні думки, злість, сльози, істерика. Проте вмовити на медичну допомогу потрібно!

Допоможіть жертві насильства вибрати місце, де вона почувається в безпеці. Там поясніть, що потрібно застосувати ліки, зробити медичні процедури, відвідати лікаря.

По можливості, відведіть жертву до лікаря або приведіть лікаря до жертви. Намагайтеся, щоб лікар була жінкою, та допоможіть виконати всі призначення.

Забезпечте жертві невідкладну психологічну допомогу. Якщо неможливо потрапити на прийом до фахівця, знайдіть телефон довіри чи волонтера-психолога.

Не залишайте близьку людину одну. У жертви може виникнути страх виходити з дому, тому запропонуйте свій супровід.

Чого стерегтися

Якщо жертва не готова обговорювати інцидент, не наполягайте. Скажіть, що завжди готові вислухати.

Іноді жертва насильства не терпить дотиків. Утримайтеся від них, якщо помітите, що вони лякають.

Дозвольте жертві жити у своєму ритмі. Будьте терплячі – не чекайте, що близька людина відновиться швидше, ніж вона справді на це здатна.

Поради лікаря

Як би не було страшно і важко, але жертві насильства треба зібрати всю волю в кулак і подбати про себе. Ось що рекомендує акушер-гінеколог Наталія Лелюх :

Наталія Лелюх. Фото: facebook.com/Наталія Лелюх

• Сам процес для ґвалтівника – це не про секс, а про встановлення влади та контролю. Активний опір лише розпалює та підгодовує садизм. Якщо згвалтування не уникнути і ви не впевнені у своїх фізичних силах, намагайтеся «заморозитися» всередині та ззовні. Ви не тут, це не ваше тіло, цей нелюд не заслуговує, щоб ви його помічали. Дисоціація, тобто відокремлення від власних почуттів, це спосіб запобігти фізичним травмам.
• Якщо після згвалтування вам дали спокій і пряма загроза життю відсутня, спробуйте подбати про своє тіло. По можливості це мінімальні гігієнічні процедури, хоч би вологими серветками, якщо вони є. Але не ризикуйте життям заради відра води з колодязя у місцевості, що прострілюється.
• Якщо залишилися травми і ви відчуваєте біль, то спробуйте використати «дружні» для слизової оболонки антисептики: розчин соди (1 чайна ложка на 0,5 літра води), мазі тридерм, левамеколь, тріакутан, бепантен. Можна одноразово використовувати хлоргексидин або крем для рук – знову ж таки, що є.
• Не використовуйте спиртові антисептики або серветки, перекис водню, пантенол, олію або інші олійні розчини.
• Якщо у вас вдома чи у доступних вам сусідок є в аптечці якісь гормональні контрацептиви, то можна спробувати метод Юспе. Подивіться склад контрацептиву – на упаковці зазвичай написано: етинілестрадіол (доза може бути 0,02 мг, 0,025 мг, 0,03 мг, 0,035 мг) та левоноргестрел (дроспіренон, дієногест). Для контрацептивного ефекту вам потрібно прийняти 0,1 мг етинілестрадіолу (5 таблеток по 0,02 мкг, 4 по 0,025 мкг та 2 таблетки по 0,03 та 0,035 мкг) і не менше 0,5 мг левоноргестрелу. Через 12 годин треба повторити ту саму дозу.
• Зверніться до лікаря, як тільки зможете. Бажаний не лише огляд, а й забір аналізів.