Завантажити ще

#Історії із соцмереж. Пам'ятаю, як Німеччина почала війну з СРСР

#Історії із соцмереж. Пам'ятаю, як Німеччина почала війну з СРСР
Фото: facebook.com/profile.php?id=100053991103218

«Історії із соцмереж» - рубрика, яка виникла після прочитання постів українців, що переживають війну. У ній ми збираємо історії, які зачепили нас. Напевно, вони не залишать байдужими і вас. Тексти публікуємо без змін.

Олег Гавриш, автор та ведучий програми «Перша Шпальта» на UA:Перший:

Джерело.

Вчора в мене була одна з найзапам'ятливіших зустрічей за все моє життя.
Вона сталася на Центральному залізничному вокзалі Києва у залі очікування.
Йдеться про спілкування з цією жінкою, тією, що на фото.

Її звуть Людмила. Їй 89 років. У 1941 році їй було вісім.

Я би не звернув на неї увагу, якщо б не Vladimir Goy, дякую йому за це.

Далі наводжу її мову дослівно:

- Я пережила блокаду Ленінграда. Я народилася і виросла у цьому місті. Вже пізніше вийшла заміж за киянина та переїхала до України.

Пам'ятаю, як Німеччина почала війну з СРСР. У 41-му році ми були на дачі і 22 червня рано з ранку побачили літаки, які летіли, і ми зрозуміли, що війна. Батько мій казав, що місяць, два, три  - і все мине, СРСР переможе. Розтяглося все на чотири роки.

Мама каже: війна розпочалася, а ми й не запаслися навіть нічим. Приїхали додому із дачі. Невдовзі згоріли Бадаївські склади, почалися проблеми із продуктами. На початку були шоколад та родзинки. А потім нічого не стало.

Щоб вижити, ми їли підметки від взуття. Смажили 125 грам хліба на буржуйці, на яку трошки наливали оліфи, це масло, яким розводили фарби.

Я вижила та вийшла заміж за українця. Чоловік мій військовий був, закінчував тут академію. У мене дві доньки, три онуки та один онук. Моя онука вийшла заміж за німця. Моя донька жартувала: як ти могла внучку віддати за німця заміж?

І ось у мене зараз онука у Німеччині, донька евакуювалася. Я була у Києві, а вона була на дачі у Новосілках. Вона поїхала перша, і я їду за ними.

Те, що відбувається зараз, – це жахливо.

І ось що найжахливіше. Якби під час блокади або після неї мені сказали б, що людина, яка народилася і жила в Ленінграді, це я про Путіна, влаштує нову війну та геноцид у моїй країні, а рятувати мене будуть німці, я б подумала, що той, хто це говорить, божевільний.

Але, правда гірше за будь-які наші очікування.