У світі вже другий тиждень спостерігається стабілізація із захворюваності COVID-19, що, звичайно, не може не тішити. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, після пікового числа заражень, зафіксованих в останній тиждень січня, з лютого намітилася тенденція до зниження. Позитивна динаміка розвантаження стаціонарів та зниження виявлень нових випадків зараз йдуть непоганими темпами на всіх континентах. За тиждень загальна кількість нових хворих знизилася на 19%, а це майже п'ята частина, що в масштабах світу - результат, який вселяє надію.
У Європі зниження йде не так скоро – за тиждень на 10%, зате повсюдно, за винятком лише трьох країн – Нідерландів, Великобританії та Греції. Наприклад, у Нідерландах продовжується стрімке зростання, і нинішні показники нових випадків вже перевищили історичні максимуми за весь час пандемії. Зараз у країні із чотирьох протестованих випадків три виявляються позитивними. "Хитається" і Німеччина, де ситуація може погіршитися.
Україна вперше за останній місяць демонструє спад, він зараз на рівні 3%, але це, на жаль, ще не означає, що пік захворюваності пройдено. Це поки що перші ознаки стабілізації, і попередній досвід говорить про те, що такі зниження протягом тижня зовсім не запорука того, що захворюваність і надалі зменшуватиметься. Так, це початок виходу з піку, але фахівці Київської школи економіки попереджають, що ризик відновлення зростання все ще залишається дуже високим, оскільки захворюваність поки перебуває на максимальних значеннях.
Число госпіталізацій почало зменшуватися, за тиждень скоротившись на 4%. Як і у випадку з новими хворими, тут спостерігається початок виходу з пікових значень, але ризик, що все відкотиться назад, знову-таки є. Пояснюється це тим, що зниження протягом тижня може бути або тимчасовим, або статистичним коливанням.
Хороша новина в тому, що виписки зі стаціонарів зростають набагато інтенсивніше – тижневий приріст становив 25%. А розрив між госпіталізаціями та виписками скоротився з 33% до 1%. І якщо ця тенденція збережеться, за тиждень виписки переважатимуть над госпіталізаціями. І, за прогнозом KSE, з цього моменту очікується розвантаження ковідних стаціонарів та зменшення пацієнтів, які потребують кисню.
До речі, кількість таких хворих останніми тижнями стабільно зростала і тільки зараз почала стабілізуватися – на 16 лютого зайнято трохи більше 40% ліжок з киснем. І, за даними KSE, реальне завантаження ще менше, оскільки не всі хворі, які займають їх, потребують кисневої терапії. За статистикою, вона не потрібна кожному четвертому.
Найбільше завантаження у Київській (53,3%), Сумській (50,1%) та Хмельницькій (49,1%) областях. Найнижчий рівень госпіталізацій у Полтавській, Кіровоградській та Львівській областях, де стаціонари заповнені на третину.
Загалом спад госпіталізацій спостерігається вже у більшості регіонів. В аутсайдерах Одеська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Чернігівська області. Але поки що у зоні ризику все одно залишаються всі, крім Івано-Франківської області, де основні епідемічні показники стабільно знижуються вже протягом трьох тижнів. Для всіх інших пройшло дуже мало часу, щоб стверджувати, що справа повертає на краще.
За інформацією системного аналітика Євгена Істребіна, пік добових госпіталізацій Україна пройшла 8 лютого, пік заповнення лікарень – 11 лютого. Число пацієнтів у стаціонарах не піднялося вище за 60% від максимуму осінньої хвилі. А найбільші показники добових госпіталізацій не перевищили 75%, порівняно з осінніми. Такі цифри, на думку експерта, є свідченням не легкості «Омікрону», а результатом високої ціни, яку заплатила Україна в жовтні-листопаді величезною смертністю.
До речі, середньодобова смертність за останній тиждень зросла на третину. На думку керівника Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Юрія Ганіченка, цей показник є відкладеним, тобто зростатиме і після стабілізації ситуації із захворюваністю протягом усього лютого. Відповідно, пікових показників смертності ми досягнемо на початок весни. Наразі в середньому помирає 223 особи на добу, аналогічна кількість смертей фіксувалася наприкінці 2020 року. Пікові цифри летальності осінньої хвилі сягали 650 людей на добу.
Обережна надія вчених на те, що почався впевнений спад захворюваності, підтвердиться чи не підтвердиться вже дуже скоро, навесні. Добре, щоб оптимістичну картину не зіпсував підваріант «Омікрона» ВА.2, який, за інформацією ВООЗ, продовжує свою ходу світом. І зараження їм ростуть навіть на тлі загального спаду, що не дивно, оскільки цей варіант ще заразніший за початковий і має ще більшу кількість мутацій. Саме він забезпечив друге коло у Данії, Швеції, Норвегії, Франції, коли хвиля «класичного» «Омікрону» вже згасала. Тому діємо як завжди: сподіваємося на краще і готуємось до гіршого.