В одночасному звуку цокання півтори сотні годинників є щось містичне. У такі миті можна шкірою відчути невловимий у повсякденній метушні дотик часу.
Саме «Капсулою часу» і назвали свою незвичайну експозицію працівники музею «Чистої води» у невеличкому містечку Біляївка на Одещині. Тут зібрано понад 160 різних моделей годинників. Основну частину з них музею подарував ветеран Другої світової війни Михайло Шуляк.
- Із Михайлом Спиридоновичем ми знайомі вже давно. Я 4 роки тому очолював ветеранську міську організацію. І ми з ним часто спілкувалися. Я знав, що він колекціонує годинники, і попросив передати їх музею, - каже завідувач експозиційною частиною музею води Віктор Корепанов. – Він тоді сумнівався. Але, на жаль, більше року тому в нього стався інсульт, і Михайло Спиридонович не може більше присвячувати себе своєму хобі. Він зателефонував мерові міста та попросив забрати колекцію. До речі, експозиція активно розвивається, люди почали приносити до музею свії старі годинники.
Колекція Михайла Шуляка рясніє різноманітністю: у ній є і настінні годинники з боєм, і камінні, і настільні, і наручні, навіть кілька автомобільних. Окремою частиною представлені будильники в основному трьох марок: «Витязь», Corsar та НДРівська Ruhla.
- Більшість годинників - радянського виробництва: «Восток», «Стрела», «Полет», «Луч», «Слава». Але є і «Ролекси», два екземпляри – жіночі та чоловічі. З рідкісних - «ЗИМ Амфибия», «Луч Спортивные», наручні годинники «Москва» та «Победа», – продовжує Віктор Корепанов. - Є цікавий німецький кишеньковий годинник марки LE Roi a Paris («Король Парижа»). Вони старі та, можливо, не в оригінальному корпусі. Певно, рідний корпус постраждав, довелося заміняти. Мабуть, вони найстаріші у цій колекції, на жаль, рік на них не вказано. Але такий годинник масово виготовляли у двадцятих роках минулого століття. Вони були не дуже якісні і тоді не мали особливої цінності.
Є в колекції і три види автомобільного годинника - один від «Волги», а про походження інших залишається тільки здогадуватися.
Михайло Шуляк народився 23 січня 1925 року у Вінницькій області. У 13 років він залишився круглим сиротою і був направлений до фабрично-заводського училища. Після його закінчення у 1941 році був призваний до армії, але через три місяці почалася війна, 16-річного пацана відправили у тил у Краснодарському краї. Вже звідси через два роки Шуляка прийняли кулеметником на службу до 4-го Кубанського козацького кавалерійського корпуса.
За час війни Михайло Спиридонович пройшов шлях від Кубані до Чехословаччини. Брав участь у визволенні території України, Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії та Угорщини. У Чехословаччині отримав поранення і в січні 1945 року був відправлений на лікування.
Армію після закінчення війни Михайло Шуляк не залишив. Продовжував служити у своїй військовій частині, яку у вересні 1945-го передислокували на Одещину в село Лиманське. Тут і знаходився до 1972 року. За час служби чоловіка було нагороджено орденами та 26 медалями, у тому числі й медаллю «За відвагу».
І хоча все своє життя Михайло Спиридонович присвятив армії, годинники змалку були його захопленням. Він навчився їх ремонтувати, а згодом почав колекціонувати. А тепер на його знахідки може подивитись кожен охочий.
Якщо говорити про вартість колекції, то вона цінна насамперед своєю різноманітністю. Але якщо бути меркантильним...
Наприклад, радянський годинник «Амфибия» можна зустріти у продажу від 400 до 700 гривень. «Луч» – від 150 до 600 гривень. Різні моделі Ruhla – від 100 гривень та до однієї тисячі. Одні з найдорожчих у колекції Шуляка – це LE Roi a Paris. Їхня вартість залежно від моделі та її стану починається від 1500 гривень і доходить до 10 тисяч гривень.
ЯК ДОЇХАТИ