Є чимало прикладів, коли виходить потай вкрасти чи навіть убити. Але викрасти літак так, щоб ніхто не дізнався, хто це зробив, здається неможливим. Єдину людину, якій вдалося провернути таке 24 листопада 1971 року, ФБР шукало 45 років, а потім розписалося у своєму безсиллі.
Рівно 50 років тому, близько 13.30 (час місцевий)
В аеропорту американського міста Портленд якийсь чолов'яга купив квиток на рейс до Сіетлу на ім'я Дена Купера. Документи тоді ніхто не перевіряв, тож касирка просто записала назване їй ім'я. Пізніше вона розповість агентам ФБР, що чоловік був чемний та спокійний.
14.50
Boeing-727 із 36 пасажирами на борту злітає за розкладом.
Близько 15.05
Цей Ден Купер сидить у хвості салону на місці 18С. Він просить стюардесу Флоренс Шаффнер принести йому бурбон із содовою, а коли отримує келих, простягає їй записку. Та вирішила, що чоловік просто хоче познайомитися, тому взяла папірець, але прибрала його в кишеню, не читаючи.
– Вам варто прочитати. У мене бомба, – тихо каже Купер.
Він наказав дівчині сісти поряд і відкрив валізу. Там були якісь дроти, циферблати, лампочки, червоні циліндри. Усе, як люблять у кіно.
У надрукованій на друкарській машинці записці були перераховані вимоги викрадача: 200 тисяч доларів (велика сума на ті часи) 20-доларовими купюрами і 4 парашути, обов'язково цивільних, не військових. Крім того, авіакомпанія мала дозаправити літак у Сіетлі.
15.10
Шаффнер віднесла послання до кабіни пілотів. Ті передали інформацію на землю. Рейс з Портленда до Сіетлу займає всього пів години, тож часу на ухвалення рішення у влади обмаль. У результаті вони погоджуються на вимоги викрадача.
17.39
Літак приземляється в аеропорту Сіетла. Купер наполягав, що гроші вже повинні чекати на злітно-посадковій смузі, тому пілотам довелося кружляти над аеропортом, поки агенти ФБР об'їжджали всі великі банки міста в пошуках 20-доларових купюр.
Пасажири навіть не знали, що стали заручниками. Командир корабля оголосив, що посадка відкладається через невеликі технічні проблеми.
Ден Купер в цей час був напрочуд спокійний. Він сидів, дивлячись в ілюмінатор. Потім стюардеса розповість слідчим, що він вивчав місцевість, над якою вони пролітали.
Після приземлення Купер наказав усім пасажирам зачинити шторки ілюмінаторів, щоб його не дістали снайпери.
Тут люди зрозуміли, що рейс бовтався в небі не просто так. Як не дивно, Куперу вдалося всіх заспокоїти. Як пізніше згадували пасажири того рейсу, він говорив мирно та майже дружелюбно, хтось навіть назвав його справжнім джентльменом.
17.40
Boeing знову піднімається у повітря. До цього часу Куперу передали гроші та парашути, він, перевіривши, чи все гаразд, відпустив усіх пасажирів та стюардес, крім однієї.
У повітрі викрадач озвучив пілотам нові вимоги: летимо до Мехіко. Причому вимагав йти на висоті 3 км, тоді як зазвичай курс утричі вищий, і на швидкості не більше 350 км/год - мало не мінімальної для такого повітряного судна.
Коли Boeing набрав висоту, Купер наказав усім членам екіпажу замкнутися у кабіні пілотів.
18.00
Спрацювала лампочка, що сигналізує про відкриття заднього трапу літака.
18.13
Пілоти відчули поштовх, їм довелося вирівнювати машину.
22.15
Літак приземлився в аеропорту Ріно.
Купера у салоні не було, як не виявилося там ні грошей, ні парашутів.
Було ясно, що викрадач вистрибнув із літака.
З Сіетла Boeing супроводжували два винищувачі, які йшли над пасажирським лайнером, щоб Купер не побачив їх в ілюмінатори. Та й пілоти бойових машин нічого не помітили. Не побачили парашутиста і з землі: було вже темно, до того ж йшов сильний дощ.
Експерти вивчили кожен сантиметр літака, знайшли 66 відбитків пальців, жоден із яких не годився для впізнання. Купер забрав із собою навіть записку з вимогою викупу. Єдине, що залишилося, - це краватка, яку він зняв перед стрибком. Більше схоже на глузування. Щоправда, з неї вдалося отримати зразок ДНК, але доказ порахували сумнівним: немає жодних доказів, що Купер не купив приношену краватку або не позичив її у приятеля.
Місцевість, куди міг приземлитися викрадач, прочухали - ніяких слідів.
Світ знову згадав про загадкового викрадача у 1980-му. 8-річний Браян Інгрем відпочивав із сім'єю на березі річки Колумбія, коли знайшов напівзгнилий пакет із грошима. Було це приблизно за 30 км від передбачуваного місця приземлення Купера, а купюри виявилися тими, що видали викрадачеві, - номери всіх банкнот переписали, перш ніж виплатити викуп. Більше того, вони лежали точно в тому ж порядку, що їх видали злочинцеві.
Знахідка породила багато версій. Купер розбився після відчайдушного стрибка? Втратив частину грошей? Навмисне залишив частину видобутку (у пачці було близько 5 тисяч доларів), щоб збити слідців зі сліду?
Відповісти на ці питання мали вчені, які взялися вивчити відкладення водоростей на купюрах. Але їхні висновки лише всіх заплутали. Виявилося, що гроші пролежали у піску на березі річки максимум пів року. Невже Купер через 9 років знову пройшовся «місцями бойової слави»? Відповіді на це ніхто не має.
Розслідування тривало 45 років, поки у 2016-му агенти ФБР не зізналися у власному безсиллі і не вирішили, що ресурси Бюро краще витрачати на інші справи. Якщо спочатку слідчі були впевнені, що Купер – досвідчений парашутист, у якийсь момент вони вирішили, що той, швидше за все, не пережив стрибка.
- Жоден досвідчений парашутист на стрибнув би в темряву ночі під дощем на швидкості 320 км/год у плащі та мокасинах, - каже агент ФБР Ларрі Карр, який відповідав за розслідування останні 10 років.
Річард МакКой. Його ФБР досі називає головним кандидатом на роль Купера. Ветеран армії, що воював у В'єтнамі, затятий парашутист-аматор. Більше того, через пів року після успіху Купера він сів на Boeing тієї ж моделі в Денвері і в повітрі дістав гранату та пістолет, зажадавши парашути та пів мільйона доларів. Він, як і Купер, отримав гроші, знову підняв літак у повітря і також стрибнув із кормового трапу. Щоправда, він забув на борту свої записи, за якими його вдалося вирахувати. За кілька днів його заарештували і пізніше засудили до 45 років в'язниці. Звідти він втік, протаранивши ворота захопленим сміттєвозом. Через 3 місяці його знову вистежили, але МакКой загинув у перестрілці, коли його спробували затримати. Офіційно Маккоя виключили з-поміж підозрюваних у викраденні в Портленді, тому що він був явно молодший за Купера, до того ж того дня веселився в Лас-Вегасі.
Роберт Рекстроу. Також ветеран В'єтнаму з чудовою парашутною підготовкою. Він двічі намагався уникнути спецслужб США: через 7 років після викрадення його депортували з Ірану, де звинуватили у зберіганні вибухівки, а через кілька місяців, вийшовши під заставу, він спробував інсценувати власну смерть. Офіційно його виключили з-поміж підозрюваних, бо його не впізнала стюардеса.