Досвід підприємниці Юлії Привалової показав, що фото в Інстаграмі чи анекдот «не в тему» цілком здатні призвести до нвйнепередбачуваніших наслідків і примусити пережити чимало неприємних хвилин. Причому виправити ситуацію новими постами вже важко - все починає розвиватися за повністю непередбачуваним сценарієм.
Як вести себе в соцмережах, щоб потім не довелося довго пояснювати, та й взагалі чи варто виправдовуватися перед аудиторією? Відповіді на ці запитання «КП" в Україні» шукала разом з експертами.
З появою соцмереж ейчари не втомлюються попереджати і нагадувати: спочатку думаємо - потім пишемо тексти і викладаємо фото. Але хто ж у нас слухає ейчарів?
Черговий гучний скандал через пост у соцмережах почався з фотографії в Інстаграмі. Юлія Привалова (сестра нардепа від «Слуги народу» Володимира Козака та дружина Данила Привалова, сина покійного мера Харкова Геннадія Кернеса) опублікувала на своїй сторінці у соцмережі знімок з чоловіком на Червоній площі в Москві. А у відповідь на один з коментарів ще й написала безсторонній анекдот про бандерівців. Так би мовити, забила останній цвях.
У соцмережах цілком очікувано піднялася хвиля обурень, але цього разу образами, які вже стали для нас звичними, справа не обмежилася. Українські компанії почали одна за одною відмовлятися від продажу продукції її бренду ТМ Yaro, що вже стало загрожувати не тільки моральним, а й відчутним матеріальним збитком.
В результаті 18 жовтня на сторінці Yaro у Фейсбуці був опублікований текст, в якому компанія спробувала порозумітися і нагадати, що сама ідея Yaro - суто українська.
«Yaro - це український бізнес, і ми пишаємося цим. Ми розвиваємо мережу партнерств по всій країні, і головний фокус нашої уваги був і залишається націленим на сталий розвиток на ринку України. Вся продукція виробляється на території України, розвиває нішу здорового харчування і надає стабільні робочі місця з гідною оплатою праці. Ми є надійною компанією, яка поважає закони підприємницької діяльності та робочу етику», - написала компанія на своїй сторінці, закінчивши текст словами: Ми любимо Україну».
Коментарі до цієї публікації завбачливо закрили. І, судячи з смайликів «обурливо», правильно зробили: у разі відкриття цієї можливості мало б їм не здалося.
Пост на сторінці торгової марки в ФБ - це не єдина спроба порозумітися. В Інстаграмі Юлії Привалової публікація з фото на тлі Кремля і провокаційним анекдотом вже зникла, зате з'явилося фото прапора України, в підписі до якого автор поскаржилася, що її втягують у скандал. Привалова заявляє, що є патріотом своєї країни, не переслідувала мету образити когось анекдотом про бандерівців і приносить вибачення, якщо її слова зачепили чиїсь почуття.
Коментарі під цим постом наочно свідчать, що на співчуття вона розраховувала марно. Підписники пишуть, що «прапор постити вже пізно», і називають Юлію «любителькою посидіти на двох стільцях».
У зв'язку з цим виникає закономірне питання: а чи варто в подібних ситуаціях взагалі виправдовуватися? Можливо, якби інформаційний простір не підігрівався новими постами, скандал вщухнув би сам собою?
зазначила психолог Вікторія Єгорова коментарі «КП" в Україні».
Виправдовуватися чи ні - це особистий вибір конкретної людини, продовжує психолог. Юлія Привалова не обіймає державну посаду, тож пояснювати свої вчинки громадськості не зобов'язана. І, швидше за все, вона б нічого і не пояснювала, якби це не зачепило бізнес. Тож всі ці виправдання переслідують суто матеріальну мету. Спроби прояснити свою позицію виглядають вірним кроком для людини, який збирається тут жити і займатися бізнесом.
Любителі вивалити на загальний огляд все, що їм прилітає в голову, часто закриваються, як щитом, «свободою слова». Мовляв, маю право думати і говорити, що хочу. Проблема в тому, що ці люди вважають безмежною тільки свою власну свободу слова, не беручи до уваги, що точно так само можуть думати і оточуючі.
Вікторія Єгорова відзначає: якщо людина хоче відстоювати своє право публікувати те, що вона хоче, потрібно бути готовим до того, що це може комусь не сподобатися, і той теж мовчати не буде. В цілому, каже психолог, загальна порада - думати перед тим, як щось говорити або писати, слушна для всіх, але для публічних людей - особливо.
погоджується директор консалтингової компанії «Михайлов і партнери» Віталій Михайлов
Але, продовжує експерт, розраховувати виключно на цензуру в соцмережах не варто. Сьогодні українське суспільство схвильоване як ніколи, від людей можна очікувати чого завгодно. Тому, публікуючи будь-який контент, людині варто думати, як це відіб'ється на його майбутньому, чи візьмуть його на роботу, що буде з його бізнесом, чи не постраждають в результаті необдуманих дій близькі і т.д. Словом, баланс між свободою слова і очікуваними наслідками потрібно шукати самому.
- У цьому немає нічого нового, - каже Михайлов. - У будь-якому громадському місці існують гласні і негласні норми поведінки. Наприклад, прийшов чоловік до ресторану, поводиться агресивно, задирається до відвідувачів, використовує нецензурну лексику. Чим це може закінчитися? Та ніхто не знає. Може вийти «переможцем» і відчути себе крутим, а може й отримати. Соцмережі - це те ж саме: у відповідь на публікацію можуть прилетіти не тільки смайлики і сердечка, але і дещо гірше, причому не тільки у віртуалі, але й в реальності.
У той же час експерт пропонує подивитися на ситуацію з іншого боку.
- Давайте відповімо собі на запитання: хто знав цю торгову марку до скандалу? - міркує Віталій Михайлов. - Особисто я про неї ніколи не чув. А тепер знаю. Тобто завдяки фото та анекдотові в Інстаграмі людина та її ТМ отримали рекламу не просто на всю країну, а й на увесь російськомовний простір, і тепер можна тільки гадати, випадково це сталося чи ні. Пару інтерв'ю на ТБ - і ось готова нова медійна особистість. Тепер можна йти в політику, балотуватися в депутати. Реакція інших компаній теж не випадкова: всі хочуть отримати від скандалу свою частку слави.
Зрештою Юлія Привалова може використовувати ситуацію так, що отримає набагато більше, аніж втратить, резюмує Михайлов. Так, хтось від неї відпишеться, але багато підпишуться або як мінімум зайдуть подивитися, що у неї за сторінка. Тож і плюсів може виявитися набагато більше, аніж мінусів. Щоправда, діяти треба швидко: новини у нас живуть недовго, і якщо не діяти швидко, через півроку-рік ані її прізвища, ані її торгової марки вже ніхто і не згадає.