Кого і як вітати 14 жовтня? Думка причетної людини
«Точка зору залежить від точки сидіння» - ці слова належать польському президенту, лауреату Нобелівської премії миру Леху Валенсі.
І ці слова мені пригадуються, коли читаю/слухаю дискусію на тему: кого і як вітати 14 жовтня - День захисників і захисниць України. Можу поділитися своїм ставленням до свята виходячи зі свого місця «сидіння» - дружини і невістки військового, матері двох дітей, а також людини, в оточенні якої є чимало глибоко віруючих родичів.
По-перше, в нашій родині на сьогоднішній день 14 жовтня точно не дорівнює 23 лютого, хоча ще в 2014-2015-му, напевно, були спроби ідентифікувати нове свято з умовним «Днем чоловіків». Але не прижилося. Та й мої спостереження показують, що серед військових 14 жовтня сприймається більше як «вихідний», а не суто професійне свято. Своєму чоловікові подарунок на 14 жовтня купувати не збиралася (але вітати точно буду), а ось 6 грудня він може розраховувати на приємний сюрприз. Вітання з нагоди професійного свята почує і 2 серпня (День Повітряно-десантних сил), і 15 липня (День українських миротворців), і в останню неділю жовтня (День кадрового працівника).
Особисто для мене 14 жовтня в державному календарі - це свято всіх тих, хто пройшов (і до цього дня проходить) горнило воєнних дій на Донбасі. І не важливо - чоловік це чи жінка. За великим рахунком, не має значення і професійна приналежність - військові та добровольці захищають Україну зі зброєю в руках, лікарі - повертають до життя поранених, спецкори - з мікрофоном, диктофоном і камерою тримають інформаційний фронт, волонтери - демонструючи чудеса жертовності, допомагають державі забезпечувати матеріальний і моральний тил всім тим, хто зберігає наш спокійний сон... усіх цих людей потрібно вітати, поважати і їм дякувати.
По-друге, іноді я буваю свідком поздоровлень і з 23 лютого. Такі привітання звучать з вуст свекрухи бойовим побратимам свого чоловіка. Як я до цього ставлюся? Якщо чесно, то спершу обурювало. В голові був рій думок: як так - у нас на сході країни йде 1-2-3-4... рік війна, а тут поздоровлення з «Днем Вітчизни» (по суті, російським святом). Потім трохи переосмислила. Привітання з 23 лютого людей, яким зараз далеко за 70 і які все своє життя захищали «Отчизну», пройшли Афганістан, - це повага до їх бойових заслуг і відваги, жест дружби, а не політизована дата. Це їхня історія. Ми ж зараз творимо зовсім іншу історію. А у наших дітей і онуків будуть, можливо, свої свята і герої.
День захисників і захисниць України. Фото: Корпусенку Борис/УНІАН
По-третє, вважаю, що і в дитячих садках, і в школах потрібно відзначати/популяризувати День захисників і захисниць України. Головне - правильно розставляти пріоритети. На перше місце має виходити не матеріальне у вигляді суперечок: «вітаємо тільки хлопчиків або і дівчаток теж», «що даруємо?», а моральне - просвіта дітей про походження свята, формування поваги до «захисників і захисниць», прищеплення любові хлопцям до історичних фільмів, книг і т.д. Так, безумовно, подарунки можуть бути. Але краще, щоб їх діти отримали у вигляді винагороди за якийсь тематичний конкурс, змагання...
По-четверте, давайте не забувати, що 14 жовтня всі християни відзначають свято Покрова Пресвятої Богородиці. І це прекрасний привід піти до церкви і поставити свічку за здоров'я всіх захисників і захисниць України і закінчення війни на Донбасі, закінчення політичних і штучно-ідеологічних чвар в країні.
По-п'яте, а коли ж відзначати « день чоловіків »? Моє суб'єктивне ставлення - не може бути в сучасному календарі жіночих і чоловічих днів. Гендер повинен поступитися професіоналізму. А робота професіоналів різних галузей на відповідному рівні оцінена державою. І чоловікам, і жінкам важливо отримувати підтримку, турботу і любов на рівні сім'ї. І тоді кожен день буде за свято.
