Як вижити в «тихій епідемії» серцево-судинних захворювань
Кожен день в Україні від хвороб серця і судин помирає в середньому тисяча чоловік, за роки незалежності захворюваність зросла вдвічі.
Пандемія коронавіруса затьмарила собою справжнісіньку «червону» зону, в якій ми живемо вже 30 років, випереджаючи весь світ і за поширеністю, і за летальністю серцево-судинних катастроф.
Як розпізнати хворобу до появи симптомів
У 2020 році від хвороб систем кровообігу померло понад 400 тисяч українців, і це майже 67% від загальної кількості смертей. А з них близько 285 тисяч людей загинули від ішемічної хвороби серця - поряд з гіпертонією це найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, за рівнем смертності від цієї недуги Україна займає перше місце в світі.
- Ішемічна хвороба - це склероз судин серця, її гостра стадія - це інфаркт. Одним із проявів ішемії є стенокардія, яка проявляється болем у грудях, і аритмія, яку багато хто сприймає як «несерйозний» стан. Так, є нешкідливі категорії аритмій, адже рідкісні порушення ритму присутні майже у всіх людей. Але є аритмії, що представляють смертельну небезпеку, оскільки можуть викликати раптову зупинку серця. Відрізнити «доброякісну» аритмію від «злоякісної» може тільки лікар на підставі електрокардіограми, а за відчуттями цього зробити не можна, - пояснює кардіолог Людмила Васильєва.
Підступність ішемічної хвороби серця в тому, що вона може «сидіти» в людині кілька років, не проявляючись. Саме тому так важливо діагностувати її на доклінічній стадії, до появи симптомів. Тут-то і можуть стати в нагоді диспансерні огляди, за умови, що людина їх регулярно проходить і що проводяться вони не заради галочки. Найнадійніший спосіб - зайнятися перевіркою самостійно, навіть якщо вас нічого не турбує. Що рекомендують кардіологи?
Чоловікам після 40 років:
- раз на рік відвідати кардіолога,
- зробити електрокардіограму,
- здати аналіз на рівень холестерину в крові,
- здати аналіз на рівень глюкози.
- На цій стадії ще можна втрутитися і на роки відсунути ішемічну хворобу серця. Головне, почати спостереження за змінами в організмі, які людина ще не відчуває, говорить кардіолог.
Жінки пізніше потрапляють в зону ризику
У жінок небезпечний вік відсувається - від раннього розвитку ішемічної хвороби, атеросклерозу їх захищають естрогени. Тому їм регулярні обстеження рекомендується проводити з 50 років. Але тим, хто довгий час приймає гормональні контрацептиви, потрібно приділяти увагу серцево-судинної сфері в більш ранньому віці, вони в групі ризику.
Значну роль у розвитку ішемічної хвороби відіграє спадковість. Ті, у кого прямі родичі (батьки, дідусі-бабусі) у віці до 55 років перенесли інфаркт, інсульт, будь-яке інше серцево-судинне захворювання, мають генетичну схильність до раннього розвитку ішемічної хвороби серця.
Визначити початок хвороби досить легко - людина починає гірше переносити звичні фізичні навантаження. Це стосується і швидкості, з якою він зазвичай ходить, і підйому по сходах, і тривалості прогулянок, і спортивних тренувань. Виникає тиск і біль у грудях, задишка - все це тривожні симптоми, з якими потрібно негайно йти до лікаря, адже і на цій стадії втручання може вплинути на швидкість перебігу хвороби.
Загострення захворювання подає свої знаки, і ось тут-то зволікання небезпечно розвитком серйозних процесів в організмі, наприклад інфаркту чи інсульту. Звичний біль в грудях, з яким людина не зверталася до лікаря, раптом став сильнішим або довше триває, або почав від середини грудей поширюватися на руку, віддавати в шию, в нижню щелепу. Супроводжується загальною слабкістю, запамороченням, рясним потом - ці симптоми вже вимагають виклику швидкої.
Найпростіше і найскладніше - змінити свої звички
В Україні останнім часом спостерігається сумна тенденція - хворобами серцево-судинної системи все більше страждають молоді люди. «Молодіє» ішемічна хвороба серця, а слідом за нею, на жаль, і смертність. Викликано це поширенням факторів ризику в молодіжному середовищі: куріння, алкоголь, зайва вага, малорухливий спосіб життя і стрес. Як результат: до 35-40 років відбуваються інсульти та інфаркти, які ще 30 років тому вважалися хворобами літніх людей.
У США протягом 20 років проводили дослідження з профілактики та лікування гіпертонії, коли активно йшла боротьба з курінням, з надмірною вагою, пропагувалися їжа зі зниженим вмістом холестерину, заняття спортом. І було доведено, що в молодому віці можна попередити смертність від інфарктів та інсультів до 80%. Тому боротьба з усуненими факторами ризику має велике значення для попередження серцево-судинних захворювань, - каже Людмила Васильєва.
Кардіолог Людмила Васильєва. Фото: gorsovet.com.ua
Так на що ж ми можемо вплинути самі? Фактори ризику, що модифікуються, поділяються на поведінкові і фізіологічні. Найпростіше «перемогти» перші, переглянувши свій спосіб життя.
- Куріння. Смертність чоловіків, що викурюють 10 сигарет в день, на 18%, а жінок - на 31% вище, ніж у тих, хто не палить. Більше сигарет - ще вище смертність.
- Харчові звички. І тут ми попереду Європи всієї засмертністю внаслідок серцево-судинних захворювань в зв'язку з дієтичними факторами ризику. У раціоні українців низький вміст цільного зерна, горіхів і насіння, омега-3 жирних кислот, овочів і фруктів, зате надлишок натрію.
- Рухова активність. В умовах вічної нестачі часу, наявності особистого транспорту, багатогодинного сидіння за комп'ютером, а тепер ще й пандемії наша фізична активність зійшла нанівець. Мінімум 30 хвилин пішої ходи в день повинні стати обов'язковою нормою. Кардіологи рекомендують прогулянки перед сном: 2-3 км ввечері, і серце скаже вам «спасибі».
- Стрес. Тут за принципом «не можеш побороти - очоль». Навчитися управляти стресом складно, але можна.
До фізіологічних факторів ризику відносяться:
- надлишкова вага. Від серцево-судинних катастроф люди з масою тіла навіть на 20% вище норми вмирають в два рази частіше;
- артеріальна гіпертонія. Тільки близько 60% українців, які страждають від підвищеного тиску, знають, що вони хворі на гіпертонію. Для зниження ризиків важливо «утримувати» рівень артеріального тиску нижче 140/90 мм рт. ст.;
- високий рівень холестерину. Оптимальний дорівнює 5,0 ммоль/л, підвищення загрожує розвитком інфаркту міокарда, атеросклерозу, інсульту;
- хронічні захворювання: цукровий діабет, хвороби щитовидної залози.
До немодифікованих факторів ризику, вплинути на які ми не можемо, відносяться:
- пол (чоловіки більш схильні до розвитку серцево-судинних захворювань, але жінки в період менопаузи позбавляються захисного гормонального фону і «порівнюються» за ризиком з сильною статтю);
- вік (чоловіки виявляються в зоні ризику вже після 40-45 років, жінки - після 50. Після 65 років ризик різко зростає для всіх);
- спадковість (обтяжений сімейний анамнез є фактором розвитку інфаркту міокарда, особливо в молодому віці).
ДО РЕЧІ
Кожен третій українець страждає на гіпертонію
Небезпека цього поширеного недуги - у відсутності очевидних симптомів, діагностувати його без тонометра неможливо. Тому знають про своє захворювання трохи більше половини пацієнтів, а системно лікуються лише 15%. Як і всі серцево-судинні захворювання, гіпертонія дуже помолодшала в останні десятиліття, поширившись навіть на дітей і підлітків.
На розвиток гіпертонії, крім шкідливих звичок, спадковості і стресу, впливають такі чинники:
- зайва вага. При надлишковій масі тіла ризик виникнення вдвічі вище, а кожні зайві 4,5 кг призводять до підвищення рівня артеріального тиску на 4 мм рт. ст.;
- споживання солі, яке за останні 50 років зросло в кілька разів. Продуктовий достаток зіграв з людством злий жарт, і сіль у нас всюди - в ковбасах, соусах, копченині, хлібі, сирах, піці, не кажучи вже про чіпси і снеки;
- присутність пальмового масла в продуктах, включаючи йогурти і дитячі сирки, яке призводить до порушення обміну холестерину.
