Від «Еліта-центру» до «Аркади»: чому Київ обростає недобудовами
Екстрадиція з Іспанії скандально відомого київського забудовника Анатолія Войцеховського повернула увагу до недобудов, які вже стали невід'ємною частиною столичних пейзажів. Є підрахунки, що від будівельних афер, крадіжок, халатного ставлення до зобов’язань в Києві постраждали близько 40 000 інвесторів. І зараз кожен, хто вкладає свої гроші в незавершені, не здані в експлуатацію будинки, ризикує залишитися без даху над головою. Про гучні оборудки з житлом - у матеріалі Коротко про.
Фінансування за пірамідою
В середині 2000-х, коли на всю Україну гримів скандал з обдуреними інвесторами «Еліта-центр», в Києві набирала оборотів подібна афера, тільки більш масштабна і розтягнута в часі. За легендою, а може, й за фактами, почалося з того, що підприємець із Запорізької області накинув оком на земельну ділянку на вулиці Жилянській і вмовив власника дозволити йому звести тут житловий комплекс. Медіа пишуть, що проєкт був чисто авантюрним і починався з імітації будівельних робіт, проте завдяки рекламі і заниженим цінам на майбутні квартири виявився успішним.
Через декілька років автор оборудки розробляв уже більше 40 таких проєктів і мав 60 будівельних компаній, які об’єднав у корпорації "Укргруп" та "Сіті Груп". Будівництва фінансувалися за зразком піраміди: кошти покупців недобудованих квартир вкладалися у фундаменти для нових будинків в різних районах Києва. А оскільки виставлені ціни на житло були на 30 – 40% нижчі за ринкові, то бажаючих придбати житло вистачало. Так само, як і в справі «Еліта-центр», люди влізали в борги, продавали свої старі квартири, щоб стати власниками нових і сучасних. На початку «епохи Войцеховського» так і було. Але всяка піраміда має верхівку.
Анатолія Войцеховського затримували вже двічі, і двічі він виходив під заставу. Так може повторитись і зараз. Фото 2016 року, з відкритих джерел
Будівельна імперія Анатолія Войцеховського розпалася у 2015 році. З одного боку, він позбувся «даху» від влади, який мав при Януковичу, з другого - тисли конкуренти, обурені ціновим демпінгом, з третього - почалися виступи інвесторів, стурбованих довгим і проблемним будівництвом, з четвертого - піджимала фінансова криза. Будівництва зупинилися, 15 тисяч людей, які вклали у висотки свої гроші, залишилися без квартир.
Заразом з’ясувалося, що і вже здані в експлуатацію будинки мають проблеми з підключенням до централізованого водо- та електропостачання. Всі будівництва були або геть незаконні – без виділення землі, або умовно законні – без погоджень підключення до міської інфраструктури.
Анатолія Войцеховського двічі затримували, і двічі він виходив під заставу. З України виїхав у березні 2020 році спершу до Польщі, а потім перебрався до Іспанії. Після екстрадиції підприємця ув’язнили до київського СІЗО. Проте він знову може вийти під заставу 20 мільйонів.
Войцеховському пред’явлені підозри про створення організованої злочинної групи для самовільного зайняття земельної ділянки, привласнення коштів інвесторів, організацію підроблення офіційних документів та умисне ухилення від сплати податків. Всього проти нього розслідується понад 40 кримінальних справ.
- Обвинувачення Войцеховському може бути пред’явлене виключно в справах, в рамках яких були проведені екстрадиційні процедури. Будь-яке інше обвинувачення неможливе без узгодження з країною, яка його видала. Так кажуть наш Кримінальний процесуальний кодекс і ще ряд нормативних актів, - зазначає заслужений юрист України, депутат Київради Леонід Ємець.
Серед недобудов Войцеховського - ЖК "Східна Брама", "Перлина Троєщини", "Панорамне містечко", "Совські Ставки" тощо. Загалом близько пів сотні незавершених висоток.
ЖК «Перлина Троєщини» перетворився на більмо Троєщини. Фото: investhelp
Дніпровські, вони ж «пізанські» вежі
Цей житловий комплекс є однією з найпафосніших, найдорожчих і найстаріших київських недобудов. В народі будинки прозвали «кукурудзою», а після 2010 року - «пізанськими баштами», бо тодішній головний архітектор Києва заявив, що споруди похилилися на 10 сантиметрів і в них не можна запускати ліфти.
Будівництво шести 35-поверхових хмарочосів почалося у 2000 році на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС (нині Нацгвардія). 450 квартир мали відійти правоохоронцям, решта призначалася на продаж. «Башти» розглядалися як одна з архітектурних візиток Троєщини. Натомість стали її примарами.
МВС витратило на будівництво 127 860 000 гривень, приватні інвестори - 90 000 000 гривень. Продаж майбутніх квартир ішов досить жваво, з огляду на державні вкладення як гарантію. Однак у 2005 році будівництво припинилося. Забудовника – компанію "УкрАзіяБуд" - оголосили банкротом.
Кілька разів споруди передавали з рук у руки різним замовникам і генпідрядникам, але нічого не допомогло.
У 2014 році землю під недобудовами передали Нацгвардії, але жодного бажаючого привести до ладу нахилену «кукурудзу» не знаходиться. 300 інвесторів у будівництво залишилися без квартир.
«Дніпровські вежі» - з 2010 року так і стоять недобудовані та аварійні. Фото: ЛУН
Три богатирі на Солом’янці
Будівництво цього житлового комплексу розпочалося у 2005 році. Три 22-поверхові будинки проєктувалися на вулиці Борщагівській неподалік від метро «Шулявська». Проєкт здавався цілком надійним і не викликав підозр. 324 квартири, підземний паркінг та закриту внутрішню територію мали ввести в експлуатацію наприкінці 2007 року. Забудовником виступила компанія «Київреконструкція», якою керували брати Леонід та Дмитро Крючкови. Інвестори вносили кошти не напряму, а на окремий фондовий рахунок у «Західінкомбанку».
Будівництво йшло пристойними темпами, однак строки затягувалися. Станом на 2008 рік готовність становила 70%, аж тут почалася фінансова криза. НБУ визнав «Західінкомбанк» неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію. Постраждали вкладники – приблизно 250 сімей створили власний кооператив «Наш дім» і заново почали збирати кошти, однак їх не вистачило, щоб завершити комплекс.
«Три богатирі» залишаються в замороженому стані.
Будівництво ЖК «Три богатирі» розпочалось в 2005 році. Фото: lun.ua
Крах «Укрбуду»
Масштаби цієї історії порівнюють з масштабами недобудов Анатолія Войцеховського. У 2019 році під ризик назавжди втратити гроші потрапили 13 000 інвесторів.
Компанія «Укрбуд» є одним з підприємств однойменної корпорації, що підпорядкована Кабінету міністрів. З 2010 року, коли компанію очолив екснардеп Максим Микитась, вона активно розвивалася, зокрема на ринку житлового будівництва у Києві, була залучена до спорудження на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, мала успішні контракти та партнерства. Принаймні так виглядало зовні, бо усередині зріла криза.
Реально будівництвом займалася приватна компанія «Укрбуд Девелопмент», яка належала Микитасю. Наприкінці 2019 року він пішов з бізнесу, оголосивши себе банкротом. 22 житлові комплекси в столиці залишились недобудовані. Ошукані інвестори вийшли на численні акції під Офіс президента. Володимир Зеленський оголосив, що всі недобудови завершить Київміськбуд.
Передачу об’єктів і продовження робіт уповільнила війна. Частина об’єктів досі перебуває в стані 2019 року.
Постраждалі вкладники «Еліта-Центр» виходили на мітинги декілька років. Фото: glavcom.ua
За тими ж схемами
У 2019 році припинилися роботи на територіях столичних ЖК "Патріотика", «Патріотика на озерах» та "Еврика". Девелопером цих об'єктів був банк "Аркада", який невдовзі визнали неплатоспроможним. Близько 13 тисяч вкладників у будівництво відчули себе ошуканими.
За прикладом Володимира Зеленського, який дав наказ по недобудовах «Укрбуду», ситуацію спробував вирішити мер Києва Віталий Кличко. З проханням перехопити будівництво він звернувся до компанії Stolitsa Group. Був підписаний меморандум про зобов'язання влади, нового забудовника та інвесторів, однак цей документ не передбачає правових наслідків за порушення домовленостей. Роботи тривають, але повільними темпами.
Посвячені в історію кажуть, що «Аркада» використала таку саму будівельно-фінансову піраміду, як Войцеховський. На початку вересня 2020 року президент банку Костянтин Паливода отримав підозру у привласненні понад 50 мільйонів гривень з фонду фінансування будівництва ЖК.
ЖК «Патріотика» так і стоїть недобудованим. Фото: DOMIK.UA
«Дорожня карта» пішла за Аваковим
Від скандалу з «Еліта-центр» минуло майже 20 років, а механізмів протидії будівельним оборудкам не винайдено, інвестори залишаються незахищеними. У листопаді 2020-го тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що уряд планує вирішити питання незаконних забудов, напрацювавши "дорожню карту" разом з народними депутатами, профільними міністерствами, Київською міською державною адміністрацією, обладміністраціями в регіонах, правоохоронними органами та постраждалими вкладниками.
Заступник Авакова - Антон Геращенко уточнив, що одним із першочергових завдань є створення нової законодавчої бази, яка унеможливить шахрайство і створить дієвий механізм добудови незавершених об’єктів. Однак за тим нічого не відбулося. В липні 2021-го Аваков пішов з посади, либонь, прихопивши і ту «дорожню карту». Навіть тодішнє повідомлення пресслужби про заяви керівників із сайту МВС видалене.
Що ж змушує наступати на одні і ті самі граблі – відсутність контролю, корупція, дольова участь в оборудках чиновників, які дають дозволи або закривають очі на їх відсутність?
- До тих причин, які ви назвали, я додам вади законодавства. Наші закони залишають щілини, які дозволяють незаконним забудовам існувати, - каже Леонід Ємець. І звертає увагу на закон (законопроєкт № 12089) про захист добросовісного набувача, прийнятий Верховною Радою 12 березня.
- Закон ще не підписаний президентом, низка громадських організацій виступають за його ветування. Смисл у тому, що десятьма роками обмежується термін, протягом якого незаконно відчужену ділянку землі можна буде повернути у державну та комунальну власність , - пояснює юрист. - Це фактично узаконить велику частину недобудов, але чи будуть їх добудувати з урахуванням інтересів інвесторів, чи використовуватимуть з іншою метою - питання відкрите.
