Хто платить за помилки податківців?
Кожна програна ДПС судова справа - це втрачені гроші платників податків. Кожного року судові витрати податкової служби становлять близько 150 млн грн., при цьому більшість справ закінчилися поразкою податківців. Європейська Бізнес Асоціація вимагає персональної відповідальності посадовців за такі рішення.
«Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо тоді податківці, як рядові так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій», - наголошує Наталія Артемчук, менеджер комітету з податкових та митних питань Європейської Бізнес Асоціації.
Ціна податкового свавілля
Уявіть ситуацію: ви отримуєте документи від податкової про порушення, яких не існує. Витрачаєте місяці на судові процеси, які зрештою виграєте. Здавалося б, справедливість перемогла? Але ні - ваші витрачені ресурси, час та нерви ніхто не компенсує. А судові витрати податкової, які для прикладу, лише за 2023 рік склали 143 млн грн, оплачуються з кишень тих самих платників податків, проти яких ведуться ці справи.
«Офіційна статистика ДПС України свідчить, що більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Дана статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України», - наголошує Наталія Артемчук.
Викликає подив, що податкова служба створила цілу систему пошуку «неіснуючих» порушень. За спостереженнями Ради бізнес-омбудсмена, така практика створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, відбираючи у підприємств оборотний капітал та змушуючи витрачати дорогоцінний час керівництва на безкінечні судові процеси замість розвитку бізнесу та створення нових робочих місць.
Особливо вражає ситуація з міжнародними запитами. Податкова навіть не намагається спочатку отримати інформацію всередині країни, як того вимагає закон. Натомість одразу бомбардує запитами іноземні органи, часто навіть без необхідного дозволу українського суду.
«Наразі українська практика міжнародного оподаткування у виконанні українських податкових органів часто сповнена маніпуляцій та довільного трактування норм законодавства», - зазначають експерти юридичної спільноти. Податківці регулярно діють в обхід законодавства України, ухиляючись від обов'язку обґрунтовувати доцільність направлення запитів до компетентних органів іноземних країн.
Справа №826/13255/18 яскраво демонструє такі методи роботи. Суд встановив, що спеціальний запит може бути зроблено лише за сукупності двох умов: наявність фактів, які свідчать про необхідність отримання інформації з-за кордону, та проведення перевірки суб'єктів господарювання або досудових розслідувань. Податківці діяли з очевидним перевищенням своїх повноважень, що призвело до неправомірного втручання в господарську діяльність позивача. Документи, покладені в основу Акту планової документальної виїзної перевірки №1199/28-10-14-01/32657656 від 11.05.2018 року, були визнані отриманими без дотримання законодавства.
Більше того, у справі №320/25563/23 податкова намагалася використати неповну інформацію від компетентного органу Кіпру, яка навіть не доводила їхні власні припущення.
«Такі документи не набувають статусу доказів і не можуть прийматись судом до уваги при вирішенні спору», - категорично заявив суд. Проте подібні випадки непоодинокі.
Верховний Суд України послідовно дотримується принципу «плодів отруйного дерева» - якщо докази зібрані з порушенням закону, вони не можуть використовуватися в суді, навіть якщо вказують на реальне порушення. Ця доктрина, сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», вже стала основою для скасування багатьох необґрунтованих рішень податкової.
Бізнес вимагає змін
Гучні справи з податковими запитами до Індії, Кіпру та Латвії - це лише верхівка айсберга. Аналіз роботи податкової служби з міжнародними партнерами, проведений Європейською Бізнес Асоціацією, розкриває системний характер порушень, що загрожує не лише українському бізнесу, але й міжнародній репутації країни.
Особливе занепокоєння викликає повне ігнорування податковою службою базових принципів міжнародної співпраці. Згідно з Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, запитувана держава має право відмовити у наданні інформації в трьох випадках: якщо не були використані всі можливості отримання інформації всередині країни, якщо розкриття даних може зашкодити законним комерційним інтересам, або якщо запит не містить належного обґрунтування. Проте українські податківці регулярно порушують всі три правила.
«Наша організація фіксує непоодинокі випадки, коли податкова служба навмисно ігнорує можливість отримати інформацію в Україні та одразу надсилає запити за кордон», - зазначає Наталія Артемчук з Європейської Бізнес Асоціації. За її словами, такі дії створюють штучні перешкоди для ведення бізнесу та загрожують міжнародній співпраці в податковій сфері.
Реакція бізнес-спільноти на таке податкове свавілля знаходить відображення у численних зверненнях та петиціях. На сайтах Кабінету Міністрів України та Офіційного інтернет-представництва Президента України з'являються все нові петиції з промовистими назвами: «Захистіть наших покійних від податкового свавілля!», «Податкове свавілля» та «Ввести кримінальну відповідальність податківців за фальшування результатів податкових перевірок».
За спостереженнями Ради бізнес-омбудсмена, нинішня ситуація веде до формування замкненого кола взаємної недовіри та конфронтації між бізнесом та українською податковою. Показово, що проблему визнають навіть на законодавчому рівні. Голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який відповідає за формування податкової політики держави, публічно наголошує, що перед податківцями не стоїть завдання «зібрати штрафи, змусити людей робити непотрібні речі». На його думку, основним завданням ДПС має стати створення комфортних умов для ведення бізнесу та сплати податків. Однак практика демонструє протилежне.
Бізнес-спільнота наполягає на необхідності кардинальних змін. «Без запровадження персональної відповідальності податківців за неправомірний тиск на бізнес ситуація не зміниться», - впевнена Наталія Артемчук. На її думку, лише коли посадовці почнуть відповідати за свої рішення, з'явиться шанс на формування справді партнерських відносин між бізнесом та податковою службою.
За оцінками експертів, така атмосфера тотальної недовіри не лише підриває економічний розвиток країни, але й створює серйозні перешкоди для залучення інвестицій та інтеграції України у світову економічну спільноту. Без системних змін у роботі контролюючих органів довіра до податкової системи продовжить падати, а бізнес-спільнота зазнаватиме подальших негативних наслідків для своєї діяльності.
Шляхи відновлення довіри
В Європейській Бізнес Асоціації переконані - час точкових змін минув. Бізнес-спільнота розробила комплексний пакет пропозицій, який має змінити саму філософію роботи податкової служби. Перше, що потрібно зробити - повністю перезавантажити систему міжнародної взаємодії. Замість хаотичного «бомбардування» іноземних партнерів необґрунтованими запитами податкова служба повинна розробити чіткі внутрішні процедури. Кожен міжнародний запит має бути належно обґрунтований, а всі можливості отримання інформації всередині країни - вичерпані.
Особливої уваги потребує дотримання Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Систематичні порушення її вимог вже призвели до того, що іноземні партнери розглядають запити від української податкової з підвищеною підозрою. Без відновлення довіри на міжнародному рівні Україна ризикує опинитися в інформаційній ізоляції у податковій сфері.
Важливим елементом реформи також має стати впровадження сучасних інформаційних систем, які забезпечать прозорість усіх процедур податкового контролю. Це дозволить мінімізувати горезвісний «людський фактор» при прийнятті рішень та значно знизити ризики корупції та зловживань.
Експерти ще пропонують запровадити систему попереднього консультування. Замість того, щоб шукати «неіснуючі» порушення, податкова служба має допомагати бізнесу отримувати чіткі роз'яснення щодо складних питань оподаткування ще до проведення операцій.
«Настав час змінити саму філософію роботи податкової служби», - наголошує Наталія Артемчук. За її словами, лише створення прозорих правил гри та чітких процедур може стати фундаментом для побудови ефективної системи податкового адміністрування в Україні.
За спостереженнями експертів, нинішня практика створює невиправдані обтяження для українського бізнесу. Підприємства змушені витрачати оборотний капітал та дорогоцінний час керівництва на безкінечні судові процеси замість розвитку та створення нових робочих місць. В умовах воєнного часу та майбутнього повоєнного відновлення такий підхід особливо шкідливий для економіки.
«Ми маємо усвідомити - без відновлення взаємної довіри між бізнесом та податковою службою неможливо побудувати ефективну економіку», - підкреслює Наталія Артемчук. Європейська Бізнес Асоціація переконана: реалізація запропонованих змін вимагатиме політичної волі та системних зусиль. Проте альтернативи реформам немає - подальше ігнорування проблем у податковій сфері загрожує не лише економічними втратами, але й остаточною втратою довіри міжнародних партнерів до України як надійного учасника глобальної податкової спільноти.
