22 грудня
Завантажити ще

Студентка із Нової Каховки відмовилася від навчання у США заради чистого Дніпра

Студентка із Нової Каховки відмовилася від навчання у США заради чистого Дніпра
Фото: Особистий архів Вікторії Панченко

Винахід із очищення Дніпра нинішня студентка Національного університету біоресурсів та природокористування із Нової Каховки Вікторія Панченко задумала ще задовго до підриву Каховської ГЕС.

Найбільший страх став реальністю

Звичайно, мета тоді була зовсім іншою – передбачити катастрофу вона не могла. Хоча думки про неї були. Віка зізнається - кошмари про те, що дамбу зносить і річковим цунамі затоплює Нову Каховку та інші населені пункти вниз за течією річки, регулярно відвідували місцевих жителів. Ця загроза тяжіла над ними з 2014 року, розмови про неї не вщухали, а в школах дітям навіть пояснювали план дій «про всяк випадок» та наслідки вибуху на ГЕС.

– На жаль, обидва наші найбільші страхи – повномасштабна війна та підрив Каховської ГЕС – стали реальністю, – зітхає у розмові з KP.UA Вікторія Панченко.

Щоправда, все пішло не за тим сценарієм, про який розповідали у школі – для Нової Каховки затоплення було меншим, ніж прогнозувалося. Більшість води пішла в інші населені пункти далі за руслом.

Із проектом з очищення рік Вікторія Панченко виграла грант на навчання в США, але вирішила навчатися в Україні. Фото: особистий архів Вікторії Панченко

Із проектом з очищення рік Вікторія Панченко виграла грант на навчання в США, але вирішила навчатися в Україні. Фото: особистий архів Вікторії Панченко

Біологічний фільтр

Дніпро у Новій Каховці щороку докучав місцевим – річка зеленіла через цвітіння, неприємний запах від води йшов всією округою. Маючи за два кроки найдовшу річку в країні (і четверту в Європі), місцеві, щоби скупатися чи покататися на байдарках, були змушені їздити за місто – на плавні. Тут їх зустрічала кришталево чиста вода. Це й збивало з пантелику Вікторію та її старшу сестру Вероніку – плавні на тій же річці.

- Вода, за ідеєю, має бути скрізь однакова, але чомусь в основному руслі вона дуже забруднена, а в плавнях - прозора, - задумалася тоді ще семикласниця Віка.

Сестри почали вивчати питання і невдовзі знайшли відповідь. Виявляється, деякі групи рослин можуть видаляти з води забруднення – це явище називається фіторемедіація.

Вікторія та Вероніка з'ясували: із забруднювачами у воді успішно борються вищі водні рослини, у тому числі всім добре знайомий очерет. Він скрізь зустрічається у плавнях. Його дівчатка і вирішили використовувати як біологічний фільтр на воді.

«Очеретяна» конструкція для очищення води виглядає як понтон, в який висаджується очерет. Сам "фільтр" обійдеться безкоштовно - очерету на річці достатньо. Вкладення будуть потрібні лише на матеріали для виготовлення понтона.

- Ми ставили за мету привести Дніпро у нормальний стан, позбутися цвітіння води, - зазначає Вікторія Панченко. – Зараз для очищення річки знадобиться більше часу.

Випробування молоді винахідниці проводили на притоці річки Інгулець – розмістили там невеликий понтон розміром метр на метр. Лабораторний аналіз води підтвердив – всі показники після очищення рослинами значно покращилися.

За допомогою такого невеликого понтона в період гарного розвитку рослин наприкінці літа та на початку осені можна очистити від трьох кубометрів води на день.

З окупації виїжджали із прапором України

Вікторія з батьками та сестрою залишила окуповану Нову Каховку понад рік тому. Виїжджали на 44-й день окупації з тією ж думкою, що багато інших – це лише невелика поїздка на пару тижнів. А тепер родина не розуміє, чи їм є куди повертатися – половина їхньої багатоповерхівки вся в дірах від влучень снарядів, сусідня квартира вигоріла вщент... Та й Нова Каховка під окупацією.

– Найболючіше – людські втрати, боляче читати міські чати про те, як у сусідніх селищах не можуть евакуювати людей, росіяни стріляють по всіх волонтерах та небайдужих, які хочуть врятувати інших, – зітхає Віка. - Тяжко було дивитися в перші дні, як Нова Каховка потихеньку йде під воду… На той момент затопило міський парк, зоопарк, літній кінотеатр, пляж, стадіон… Спостерігала, як місця, де я проводила все своє дитинство, просто йдуть під воду…

Вода у Новій Каховці вже відійшла. Затопленою досі залишається дача бабусі та дідуся Вікторії у селі Кардашинка – між містами Олешки та Гола Пристань.

Нині її родина у Німеччині. Спочатку жили у знайомих, тепер винаймають житло у сусідів-німців. Батька також випустили за кордон – він не підлягає мобілізації через стан здоров'я.

– З нами маленький прапорець України, який тато вивіз під килимком у машині, – усміхається Вікторія. - Про нього він знав один, сім'ї, щоб не лякати, не говорив. Це було ризиковано – за будь-яку українську символіку на блокпостах розстрілювали. Його тато витяг уже, коли побачили українських військових.

Наразі Вікторія продовжує вдосконалювати свій проєкт із командою з Малої академії наук.

Пов'язувати своє майбутнє із проблемою забруднення річок Вікторія Панченко не планує - навчається на спеціальності

Пов'язувати своє майбутнє із проблемою забруднення річок Вікторія Панченко не планує - навчається на спеціальності

Україна може запропонувати мені більше, ніж США

З проєктом з очищення рік Вікторія Панченко перемогла на Всесвітній олімпіаді геніїв у США та отримала грант у розмірі 15 000 доларів на навчання у Рочестерському технологічному інституті. Це приватний дослідницький університет у Нью-Йорку. Але вирішила навчатись в Україні.

– Україна може запропонувати мені більше, ніж США, – пояснює свій вибір Вікторія. - В Америці мені довелося б починати цей шлях заново, навіть якби я продовжила працювати з цим же проєктом. Навряд чи там хтось зацікавився б цим, а в Україні мені вже пропонують допомогу в його реалізації. Тут більше можливостей, аніж ті, що я могла б отримати в США.

Пов'язувати своє майбутнє із вирішенням проблем забруднення річок Вікторія не планує. Вона отримує спеціальність за напрямом «Громадське здоров'я» – вивчає нутриціологію, науку про харчування. Її майбутнє пов'язане вже із цією сферою. Але поки що всі її сили та час йдуть на те, щоб довести до реалізації та впровадження в Україні проєкта з очищення води в річках.

До розмов про відновлення Каховської ГЕС студентка ставиться насторожено – адже тоді доведеться знову затоплювати осушені території. Згадує – раніше у регіоні не зустрічали опору проєкти з будівництва ще однієї ГЕС, що екологи, звичайно, не схвалювали, натомість за них ратував бізнес. Вікторія вважає, що пріоритетом зараз має стати не відновлення чи будівництво нової ГЕС, а розробка стратегії відновлення Херсонського краю. І перше слово тут має бути за екологами.