Днями місто Глухів (розташоване за 15 км від кордону з РФ) Сумської області потрапило під авіаудар з боку російських військ. Внаслідок атаки було пошкоджено 44 приватні будинки та одну школу. На тлі того, що відбувається в багатьох інших регіонах країни, такі пошкодження здаються не настільки масштабними. Але скільки таких невеликих містечок, що формально знаходяться далеко від лінії запеклих боїв, але щодня зазнають нальотів, атак, обстрілів?
З першого дня повномасштабного вторгнення росіяни не дають спокою глухівцям, монотонно, як за розпорядком, атакуючи місто своїми ракетами та керованими авіабомбами. Глухів не виходить зі списків територій, де відбуваються бойові дії з 21 червня 2022 року. За цей час по місту та прилеглих населених пунктах окупанти завдали десятків ударів з мінометів та артилерії. До минулих вихідних (6-7 травня) тут обходилося без масштабних руйнувань. На цей раз кориговані авіаційні бомби вдарили точно по житлових будинках. Дивом ніхто не загинув.
- У момент, коли вибухали ці бомби, було так страшно, що думала, і не виживемо. Так голосно ще ніколи не було. В одних знайомих упали в будинку стіна і стелі, в інших - немає ні вікон, ні паркану, третім взагалі половину будинку розвалило, хіба що розбирати на цеглу тепер, - зітхає Яна, одна з мешканок Глухова. – 44 будинки постраждали у нас. А машин скільки? А школа? А люди? Як тепер їм жити? Нелюди це бездушні, за що вони так? Що їм люди прості зробили? Кожну повітряну тривогу думаємо «виживемо – не виживемо». Одним днем живемо вже давно.
Внаслідок нічної атаки росіян на Глухів 5 мирних жителів отримали поранення. Серед постраждалих є 12-річна дитина. А ще було знищено близько 30 метрів газорозподільних мереж, у результаті майже 100 домоволодінь залишились без газу.
- Ходять люди до друзів та сусідів, у кого газ є, їжі собі приготувати, води для чаю нагріти. Чекають, коли ремонтники все полагодять, - продовжує Яна.
Життя у Глухові за час війни змінилося – на вулицях небагатолюдно. До вторгнення тут було багато студентів, місцевий педагогічний університет ім. Олександра Довженка забезпечував кадрами навчальні заклади у всій області. Тепер усі працюють дистанційно, поїхали якнайдалі, вглиб країни, подалі від кордону, де спокійніше та тихіше. А разом із цим поменшало роботи.
– Прильоти у нас були, але не часто. Попадало по різних місцях. Вибухи чуємо стабільно, не щодня, звісно, слава Богу. Але приємного мало. Жартуємо: раніше півні нас будили, а тепер ракети, – каже жінка.
В іншому життя глухівців від сусідів-міст - Ямполя, Кролевця чи Середино-Буди - мало відрізняється. Магазини, аптеки, ринки – все працює. Комендантська година, як і у Шостці з Конотопом – з 23:00 до 04:00. Але вже після шостої години вечора життя в місті затихає. У темний час доби люди намагаються надвір без особливої потреби не виходити.
- На Вільній Слободі (околиця міста), вона від нас недалеко, нещодавно трактор у полі на міні підірвався. Водій із агрономом постраждали. Скільки тут такого на полях наших? Страшно навіть у поле виїхати. А у сусідніх селах робота у полі – чи не єдина можливість заробітку у людей, - продовжує наша співрозмовниця. - Тяжко нам. Але духом не падаємо. Розуміємо, що є ті, кому доводиться важче. Тому віримо, що переможемо та прийде довгоочікуваний мир на нашу землю.
Російські війська увійшли до Глухова 24 лютого 2022 року. Тоді колони ворожої військової техніки рухалися через місто у бік Києва, після того, як прорвали прикордонний пункт «Бачівськ», узявши в полон близько 90 людей. Але також зустріли й серйозний спротив.
Того ж дня в районі Глухова близько 16:00 було знищено колону російської бронетехніки з 15 танків Т-72 – їх розбили «Джавелінами».
25-26 лютого в районі відбувалися бойові зіткнення українських військ із російськими загарбниками. Зрештою, вже на початку березня ворог був вигнаний із Глухівського району, а контроль над трасою Кіпті - Бачевськ знову перейшов до українських військ.
В одному з найдавніших міст країни зараз мешкає близько 30 000 осіб. Фото: Ivan Sedlovskyi/commons.wikimedia.org