Торговець-невдаха, грабіжник банків та екcзек. Ким був Владлен Татарський
Російське суспільство продовжує ліпити героїв зі злочинців і мерзотників, замовчуючи про непривабливі епізоди їхніх біографій. Не став винятком підірваний днями в Санкт-Петербурзі колишній громадянин України, який зрадив батьківщину, Максим Фомін (він же Владлен Татарський ). Воістину російський герой: за плечима у покійного – відсидка у в'язниці за тяжкою статтею Кримінального кодексу, заклики до вбивства українців та виправдання насильства.
Грабував банк, убив людину
Фомін народився у Макіївці – це зовсім поряд із Донецьком. Закінчив гірничо-економічний технікум. Це за його словами, хоча люди, які знали Фоміна, стверджують, що після школи він відразу пішов працювати на шахту. Працював на шахті, потім пішов у бізнес – займався продажем меблів.
А потім у автобіографії Фоміна з'являється невелика прогалина, після чого він повідомляє, що у 2014 році пішов у «донбаське ополчення», де дослужився до «гвардії сержанта, командира відділення розвідвзводу». Служив у батальйоні «Схід», був поранений і у 2018 році завів телеграм-канал «Владлен Татарський», де писав, щиро вважаючи себе воєнкором. Псевдонім, анітрохи не вагаючись, запозичив у головного героя найвідомішого роману Generation „П“ Віктора Пєлєвіна.
Пробіл у біографії пояснюється просто: воєнкор сидів. Полірував нари у виправній колонії міста Горлівка (Донецька область). "Гвардії сержант" потрапив за ґрати за пограбування донецького банку у 2011 році.
І ні, це не резонансне пограбування VIP-відділення «Приватбанку» 27 грудня 2011-го, коли було вбито п'ятьох людей, як про це пише, наприклад, Вікіпедія (так-так, Фомін навіть особистої сторінки там удостоївся. Хоча, може, сам і створив).
Той грудень у Донецьку виявився «багатим» на такі злочини. Фомін із подільником заскочили в набагато менш помітне відділення банку Credit Agricole (цікаво, що в ті часи цей банк рекламував французький актор Жерар Депардьє, який отримав нещодавно російське громадянство, але вже про це забув).
Донецьк був одним із приймаючих міст Євро-2012, йшла активна підготовка до чемпіонату – і влада спробувала звести весь негатив до двох-трьох рядків у новинах. Так, 8 грудня злочинці пограбували відділення банку "Капітал", 12-го - "Креді Агріколь" - і донецька міліція обмежилася скупими релізами. Захоплені підготовкою до міжнародного чемпіонату з футболу, місцеві ЗМІ не вдавалися до подробиць, воліючи розповідати про те, як готується місто до чемпіонату.
Про другий злочин, де брав участь Фомін, було відомо, що серед білого дня (близько 14 години) до банку зайшли двоє в масках і зробили кілька пострілів у підлогу. Кулі зрикошетили та поранили трьох відвідувачів (один потім помер у лікарні). Поки один стріляв, другий «чистив» касу: перелякана співробітниця банку віддала більше 900 тисяч гривень та великі суми в доларах, євро та рублях – близько 1,5 млн грн.
Про те, що злочинців знайшли, судили та позбавили волі, знали лише зацікавлені сторони. Ну а за кілька днів трапилося криваве пограбування відділення «Приватбанку» у центрі міста, за яким стежили зі столиці і послали до Донецька десант із Головного управління МВС та СБУ. Звичайно, широка громадськість переключилася на цю подію.
Так Владлен Татарський виглядав два роки тому – ще про початок повномасштабного вторгнення. Фото: commons.wikimedia.org/
Торговець у мінусах
Те, що Credit Agricole брав Фомін, не є секретом, кому було необхідно – той ходив на суди і стежив за його долею. Вони знали і про борги Фоміна, і про меблевий бізнес, що прогорів. До речі, меблями тоді в Донецьку не торгував хіба що лінивий – лише магазинів Артемівської меблевої фабрики з її бюджетними цінами було більше десятка, не кажучи вже про елітні меблі та гарнітури на середній бюджет.
Фомін спочатку торгував меблями на ринку, потім вирішив заснувати бізнес-імперію та розширитися на кілька магазинів. Але розуміння того, що ринок уже поділений і заповнений, Фомін не мав – все-таки займатися торгівлею бажано хоч з якоюсь професійною освітою чи досвідом. Взятий у банку кредит на розвиток бізнесу не допоміг. Бізнес горів – борги накопичувалися. Банк втомився чекати, і тоді бідолаха-торговець пішов на пограбування.
При цьому міліція мала підстави припускати, що Фомін входив до складу «банди Кульгавого». Її, напевно, пам'ятають донеччани – років 15 тому про банду, яка грабує банки, говорили скрізь і голосно. З 2009 по 2011 рік банда здійснила щонайменше шість пограбувань: це вдалося встановити за балістичною експертизою куль із автомата Калашнікова та зображень камер спостереження. Один із учасників банди помітно кульгав. Як з'ясувалося пізніше – уроджений дефект. Грабувала банда не лише у Донецькій, а й у Луганській областях, і скрізь суми виносились серйозні, але жертв ніколи не було. Пограбування Credit Agricole стало єдиним, де загинула людина.
У січні 2012 року міліціонери повідомили: ватажок банди, той самий Кульгавий, загинув. Міліція скупо заявила про те, що «банду знешкоджено», але в місті говорили, що після загибелі людини, пораненої в «Креді Агріколь», Кульгавий пив три тижні. Потім, прийшовши до тями, пройшов прогулятися і не знайшов кращого місця для моціону, ніж залізничні колії. Хвилею від залізничного потягу, що проходив повз, Кульгавого відкинуло вбік, він отримав травму голови, «швидка» не встигла довезти до лікарні.
Ось такий детектив по-донецьки. І участь у ньому майбутнього російського пропагандиста не дивує.
Поїхав із «процвітаючої ДНР»
Повернемося до Фоміна, який відбував 12-річний термін за це пограбування та вбивство у складі групи. Наприкінці серпня 2014 року Горлівська виправна колонія потрапила під обстріл – тоді точилися страшні битви за Горлівку та Іловайськ між бойовиками-сепаратистами і українською армією. Будівля колонії отримала значні пошкодження, і під час метушні частина зеків банально втекла через дірки в стінах.
Куди податися було зеку? Звісно, в «ополчення», де легко загубитися серед таких же маргіналів. Майбутній «Владлен Татарський» взяв собі позивний «Професор», що не врятувало його від повторного арешту: бойовики почали відловлювати злочинців, що втекли, і повертати їх за ґрати. «Професора» помилував тодішній «голова ДНР» Захарченко та відправив служити… до Горлівки під командуванням ще одного бандита Ігоря Безлера. Потім був батальйон «Схід», а в 2019 році Фомін чомусь не захотів залишатися в «процвітаючій народній республіці» і поїхав до Москви – писати книжки та вести телеграм-канал, зображуючи з себе воєнкора.
Про цей персонаж широка громадськість дізналася після того, як 30 вересня 2022 року після підписання документів про окупацію (у документах – «приєднання») українських територій до РФ у Кремлі Татарський на камеру заявив: «Всіх переможемо, всіх вб'ємо, всіх, кого треба, пограбуємо, все буде, як ми любимо»…
Якщо в когось залишалися сумніви щодо адекватності цього персонажа, то вони розсіялися. Язиком він молов абсолютно бездумно і одного разу перейшов межу – висловився негативно про міністерство оборони Росії через постійні невдачі у «спеціальній операції». Його зарахували до сонму шанувальників ПВК «Вагнер» та Євгена Пригожина зокрема, а оскільки конфлікт між МО та ПВК уже увійшов у кульмінаційну стадію, то ліквідація Татарського була справою часу.
